Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зці 279 вчи зціплений стиснутый; сжитый [Із зціплених уст вирвалось глухе зітхання (Мирн.)]. Ср. зціплювати, зцїплепня сжатие. зціплювати, -люю, -люєш и зціплйти, -ляю, -ляеш (обл.), зціпити, -шло, -пиш стискивать/ стиснуть; (реже) сжимбть, сжать [Зціпивши серце свое, Встав він (Бажай); Та ж баба — тільки очі заплющила, рот зціпила... (Мирн.)]; <—ти з^би стискивать, стиснуть зубы [Іван аж зуби зціплював, та мовчав поки що (Коцюб.); Ноги ще боліли Так, що аж зуби він зціпляв (Ф/>.); Остап вціпив зуби од болю (Козач.)]; ~ти кров сковывать, сковйть кровь [Вогкий холод зціплював кров у жилах, доймав до . костей... (Коцюб.)]. зціплюватися, -люеться и зціплятися, -ляєть- ся (обл.), зціпитися, -питься стискиваться, стиснуться; сжиматься, сжаться [Аж серце вцілиться од жаху та огиДи (перекл. Рильського)]. Ср. зціплювати, зціпляти см. зціплювати, зціплйтися см. зціплюватися, зціпнути, -ну, -непі обл. оцепенеть. # зцуплювати, -люю, -люега, зціпити, -плю, -пит разе, стаскивать, стащить; (соверш.-— украсть) стянуть, стибрить (вулъг.) [Зцупити з печі (Г.-Арт.)]. зцяцькбваниії разг. украшенный; разукрашенный; изукрашенный. Ср. зцяцьку- в&ти. з ця цькувати, -кую, -куєш разе, украсить; разе, разукрасить; (сильнее) изукрйсить. зчавити, -влю, -виш сдавить [Геркулес, піднявши здорову довбню, замірявся на страшного лева, котрого зчавив рукою за горло (Н.-Лев.)]. г зчалення спец. счалка. зчалити см. зчалювати, зчалка спец. счЗлка. зчалювання спец, сча*ливание, счблка. зчалювати, -люю, -лювт, зчалити, -лю, -лиш спец. счйливать, счалить; «-вати плоти счбливать плоты. зчалюватися, -люсться спец. счаливаться. зчарув&ти, -рую, -р^еш разе, зачаровать, околдовать {Зозуленька прилітала, Прилітала і кувала — Вона ж мене зчарувала {Руд.)]. «часта нар. обл. часто. зч&хнути, -ну, -нет исчезнуть [Лучче смерть мені прийняти, ..чим ждати, поки я зсохну, зчахну (Квітка)]. зчеп, -пу техн. сцеп, сцепка [Поїзд важко брав гору, папинаючи рипливі зчепи (пе« рекл* а Федіна)]. * зчепити см. зчіплювати, зчепитися см. Зчіплюватися, зчеплений сцепленный. зчеплення 1) сцепление; 2) техн. сцепление, сцепка, сцеп [Він веде не тільки комбайн, а и зчеплення з дискових лущильників [Рад. Укр.у 1949, VIII)], зчепність, -пості сцепление; <—ть — властивість кбжної речовини сцепление — свбйство всйкого веществе. зчервивіти, -рвйвіє бчервйветь [Т є т я н а: ..Карно, будь ласка, дістань на вечір печериць. Карпо: Таяж вамдістав'уже.. Тетяна: Не годяться, зчервивіли (Тоб.)]. зчервопйти, -пю, -ниш обагрить [Кров тепла зчервонила сиву хвилю Дніпрову (Воєн.)]. зчервопйтися, -нюся, -нйшся обагриться [Кров бризнула навкруг.. Одна рука лишилась V довгих кучерях, — і кровлю зчервонилась (перекл. Рильського)]. зчервонілий покрасневший; побагровевший; раскраспбвшийся [Давид., перечитав усе, по* тім одірвав очі йна товариша радий і зчервонілий глянув (Головко)]» Ср. зчервоніти. зчервоніти, -нїю, -пїєпі и обл. зчервопітися покраснеть; (густо — ещё) побагроветь; (от быстрой ходьбы и т. п., от возбуждения) раскраснеться [Що слово Улита промовить, так і зчервоніє (Ба'рв.)\ Броня трохи зчорвонілася й впустила очі вдолипу (Март.)]. зчерпувати, -пую, -пуєт, зчсрпати, -па"ю, -пбєш и зчсрпнути, -ну, -нбш счерпывать, счерпать, счерпнуть. зчбрпуватися, -пуеться счерпываться. зчертйти см. зчерчувати. зчертйтися см. зчерчуватися. зчерчувати, -рчую, -рчуеш, зчертйти^ -рчу, -ртит 1) (исписывать) исчерчивать, исчертить; 2) (копировать) счерчивать, счертить. зчерчуватися, -рчувться, зчертйтися, -ртиться 1) исчерчиваться, исчертиться; 2) страд, з. (несоверш.) исчерчиваться; счерчиваться; ср. зчерчувати 1—2. зчесати см. зчісувати. зчетверений счетверённый; ^ниіі к у л е« мет воен. счетверённый пулемёт. зчетверити, -рю, -рйш счетверить. зчйпешш пбднятый; устрбеиный; учинённый. Ср» зчиняти. зчинити см. зчиняти. зчинитися см. зчинитися. зчинити, -няю, -ниєш, зчинити, -інб, »ншп поднимать, подымать (разг.), поднять; (в соединении с некоторыми существитель* ными — ещё) устраивать, устрбить, разг. учинить, учинить [Зчиняли хриплий галас Над бурою водою мартини (Рил.); Гамір атенці зчинили, неначе готовили бурю (Тич.)]; ^їійтіі скандал разг. устроить (поднять; разг. учинить) скаидбл. ' зчипятися, -нйється, зчинитися, -питься 1) подниматься, подымиться, подняться [Зчиняється неймовірний гороб'ячий галас на весь двір! (Коп.); Тут гримпув залп, Зчинилося таке, мов буря всіх крилом своїм торкнула (Тич.)]] ср. зчинити; 2) (только соверги.: случиться) произойти; (с кем-нибудь — о несчастье — ещё) стрястись [Тут щось не так, щось там зчинилося, щось мае трапиться!.. (Нас); Я й сам на те давно загадував—отже, і зчинилося..; (Воен.)]. зчистити см. зчищати. І зчиститися см. зчищатися» зчитаний считанный. зчитати см. зчитувати. зчитування считывание, считка. зчитувати (зчитую, зчитуєш), зчитбтп (зчитаю, зчитбєш) считывать, считать. І зчитуватися (зчитується) счйтываться. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)