зус 278 ЗЦІ щ ? с т я и т. п.) постигло гбре (несчастье и т. п.). зустрінути см. зустрічати. зустрінутий встреченный; принятый. Ср. зустрічати. зустрінутися см. зустрічатися. зустріти см. зустрічати. зустрітися см. зустрічатися. зустріч, -чі встреча; (преднамеренная — ещё) свидание [Я вирішив іти далі, не оглядаю- чись^ як людина, якій нічого боятися зустрічі з Ким то не було (Ковпак); На стадіоні має відбутися зустріч футбольних команд двох колгоспів (Дот.)]. зустрічати, -чию, -чаєш и зостріч&ти, -чаю, -чаєш (обл.), зустріпути и зустріти, -ріну, -рїпеш встречать, встретить; (только соверш. прям. разг. — ещё) повстречать; (в качестве гостя, с указанием как — ещё) принимать, принять[Д1 де ми не пройшли, нас радо зустрічали, І навіть вітер нам доріг не замітав. Дівчата нам стрічки червоні пришивали, І хлопці радо йшли озброєні до лав... (Сос); Соловейко в темнім гаї Сонце^зострічае (Шевч.); Біля штабу Козаков зустрів своїх розвідників (Гонч.); Хтось заохочував завтра зустріти сонце в Криму на морі... (Головко)]. зустрічатися, -ч&юся, -ч&єшся, зустрїпутися и зустрітися, -рінуся, -рїнешся 1) встречаться, встретиться; (только соверш. прям. разг. — ещё) повстречаться; (неожиданно разг. — ещё) сталкиваться, столкнуться [Десь Павлюк зустрічався з ним на партзборах (Коп.); Шовкун, з'явившись, ' як водиться, спочатку на комаидний пункт, до писаря, несподівано зустрівся там з Ясногорською (Гонч.)] Пархоменко звісив голову й зустрівся з колючими очима молодого чоловіка з тонкими губами (Панч)]\ 2) (без дополнения — со значением бывать, обнаруживаться) встречаться, встретиться, попадаться, попасться; там ^чаються чудбві екземпляри бленів там встречаются (попадаются) прекрасные экземпляры оленей; 3) страд, в. (несоверш.) встречаться; приниматься [Ці слова зустрічаються бурхливою овацією всього залу (Рад. Укр., 1948, XI)]; ер. зустрічати. зустрічаючий, -чого сущ. встречающий [Крім пасажирів, тут [на пероні] були проводжаючі та зустрічаючі (Трубл.)]. зустрічний 1) прил. встречный [Начальник загону почав показувати..,як вести зустрічний бій (Панч); її мовчки пропускали зустрічні робітники (Коп.)]\ ~ші& п л а н встречный план; 2) (род. зустрічного) сущ. встречный * [А зустрічпий каже: «Як же ми розійдемося, коли місточок узенький..» (Квіткар. зусюди, зусюд нар. разг. отовсюду [Гомін пробіг, мов Той вітер, і раптом зірвалось зусюди (Тич.)]. зух разг. хват; ^харь; разухабистый пЗрень [Над зухами [Сопліца] був зух І вуси завивав до самих аж до вух ' (перекл. Рильського)]. зухвалець, -льця дерзкий ^человек]; наглец г [Всі двері зачинялись перед молодим зухвальцем (Ільч.)]. Ср. зухвалий/ зухвалий, редк. зухвальний дерзкий; (крайнє нахальный — ещё) нбглый [Федоренка охопив якийсь дивно веселий настрій зухвалого мисливця, що сам один вийшов полювати на великого звіра (Кач.); — Та ж вона уперта, дуже свавільна, Данило Са- мійловичу. Я вам усе скажу — вона запальна та зухвальна! — Так, я знаю!.. Так, я знаю! Мені її треба! Свавільної, зухваль- ної мені треба! (перекл. з Вовчка)]; ставати, стати ^лим становиться, стать дерзким; становиться, стать нбглым, наглеть, обнаглеть. зухвалість, -лості дерзость; наглость [Роки чкаловського дитинства минали прудко, веселі й метушливі, позначені хлоп'ячою зухвалістю... (Ільч.)]. Ср. 'зухвалий, зухвало нар. дерзко; ^агло [Вони эухвало стали на шпилі, Школярські торби сунувши під пахви (Важан); Оскаженіло геть фашистське кодло люте! У них єдиний план: зухвало цілий світ у кайдани закути і знищить всіх слов'ян (Тер.)]. Ср* зухвалий. зухвальний см. зухвалий. зухвальство дерзость; наглость [В його поведінці поступово зникли деяка запобігливість і острах, а натомість 8'двлялись горда рішучість, упевненість, навіть зухвальство (Гонч.)]* Ср. зухвалий. зцементований спец., перен. сцементированный. зцементувати, -птую, -нтуєт спец., перен. сцементировать ІКров, пролита на полях боїв, ще сильніше зцементувала незламний Союз Радянських Соціалістичних Республік (Рад. Укр., 1948, І)]. зцементуватися, -нтується спец., перен. сце- ментйроваться [Радянський народ у жорстоких битвах ще тісніше згуртувався навколо своєї більшовицької партії, ..ще більше зцементувалася його морально-політична єдність (Рад. Укр., 1946, IV)]. зціджувати, -джую, -джуєш, зцідити, -джу, -дига ецбживать, сцедйть. зціджуватися, -джується сцеживаться. зцідити см. зціджувати. зцілений испелённый. зціленний исцелимый. зцілення исцеление. зцілимий исцелимый. зцілитель, -теля исцелитель; уст. целитель. зцілителька исцелйтельница; уст. целитель^ ница. зцілити см. зціляти. зцілитися см. зцілятися, зцілющий целительный [Може, вернеться надія З тією водою Зцілющою й живущою, Дрібною сльозою (Шевч.); Я п'ю тебе, сонце, твій теплий, зцілющий напій (Коцюб.)]. зціляти, -ляю, -ляєш, 'зцілити, -лю, -лиш исцелять, исцелить [Андрій пояснив жартома, що Валя має здібності зціляти вен на світі недужих (Коп.); Лікар: ..Ваше діло рану ту зцілить (Ф/>.)].# зцілятися, -ляюся, -ляегася, зцілитися, -люся, -ліппся исцеляться, исцелиться. зціпити см. зціплювати. зціпитися см. зціплюватися.
|