Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зуж 277 зус прасно истраченный; напрасно израсхбдо- ванный [Сам проте інколи був [Міцкєвич] не від того, щоб уважати дні, потрачені на писання поеми,—за дні, сливе марно зужитковані (Рил.)]. зужитковувати, зужиткувати см. зуживати. зуздріти, -рю, -рипі обл. увидеть [3 засіка зуздріло маленьке мишеня, Що кошеня піймав кудлатий [собака] (Боров.)]. зулус зулус. зулуси, -сів зулусы. зулуска зулуска. зумер, -мера эл. зуммер [Телефоніст роздратовано тикав в кнопку польового телефону, але зумер мовчав (Панч)]. зумисне, зумйсно нар. обл. умышленно [Ми зумисне направляли човен на тіні, бо там ясніше горіли вогні (Коцюб.); Роман неначе зумисне гаявся та все не приходив (Н.-Лев.)]. зумйтися, -млюся, -мйшся обл. удивиться; (сильнее) изумиться [Тут навіть вороги, що вже жадали крові, Мовчать, зумилися (перекл. Рильського); — Зумилася ж я! —Марусю! — покликну. — Се ти? (Вовн.)]. зуміватися, -ваюся, -ваєшся, зумїтися, -мію- ся, -мієшся обл. удивляться, удивиться; (сильнее) изумляться, изумиться; (только не- соверш.: не понимать) недоумевать; спиняється и т. п., ^мівшись останавливается удивлённый (изумлённый, в изумлении; в недоумении). зуміти, -мГю, -мїєш суметь [Сталь і ніжність, любий мій, поєднать в собі зумій (Тич.)]. зумїтися см. зуміватися. зумкотіти, -кочу, -котиш разг. жужжать [Мухи зумкотіли (Стеф.); Кулі тонко зумкотіли над її головою (Гонч.)]. зумовити см. зумовлювати. зумовлений обусловленный, определённый; предопределённый, предрешённый [Перші успіхи лютневої революції були зумовлені тим, що за пролетаріатом ішла не тільки сільська маса, але і й буржуазія (Ленін)]. Ср. зумовлювати. зумовленість, -пості обуслбвлеиность; предопределённость [Твердо пам'ятаємо про зв'язаність поета з його соціальною верствою і — звідси — зумовленість його творчості (Рил.)]. Ср. зумовлювати. зумовлювання обусловливание. зумовлювати, -люю, -люєш, зумовити, -влю, -виш обусловливать, обуславливать, об- услбвить, определять, определить; (заранее — еще) предопределять, предопределить, предрешать, предрешить [Долю книги зумовлюють в однаковій мірі і якості книги, і якості читача — його вдача, інтереси й смаки (Смол.); Розвиток капіталізму в Росії зумовив виникнення нового класу — пролетаріату (Тези про 300-річчя)]; успіх ~вив його дальшу долю успех обусловил (определил, предопределил, предрешил) его дальнейшую судьбу. зумовлюватися, -люється обусловливаться, обуславливаться, определяться; предопределяться, предрешаться [..розвиток людського суспільства зумовлюється розвитком матеріальних, продуктивних сил (Ленін)]. Ср. зумовлювати. зумпф горн., мет. зумпф. зупйн: нема ^-»ну разг. нет удержу [Біжать воркуючи струмки До повноводої ріки І там збивають жовту піну, — 3 гори струмкам нема зупину (Шпак); — Тепер нашому братові нема зупину, бойове хрещення пройшли і підем по Україні, — ..нахвалявся мінометник Платон Спири- донович Горілий (ПІер.)]. зупинити см. зупиняти. зупинитися см. зупинятися. зупинка остановка; (прекращение движения транспорта иногда — ещё) стоянка [Коні були раді зупинці й не думали рушати (Скляр.); Коло самої лікарні була автобусна зупинка (Трубл.)]. зупйнник техн. останбв. зупиняти, -няю, -няєш, зупинити, -пінію, -пйниш останавливать, остановить [Скажений вітер зупиняв його, але юнак уперто прямував уперед (Скляр.); Усі схопились, щоб зупинити бійку (Коцюб.); Сліз моїх зупинити не можеш ти, люта богине, бо й прометеївська гордість безсила була проти них (Л. Укр.)]. зупинятися, -няюся, -няєшся, зупинитися, -пинюся, -пйнишся останавливаться, остановиться; (на некоторое время— ещё) приостанавливаться, приостановиться [Коні не витримували; то один, то другий вже зупинявся, не було сили, яка могла б примусити їх іти (Скляр.); Промовець зупиняється на питанні про художнє оформлення та поширення дитячої книги (Літ. газ., 1948, IX); Есмінець уже зупинився, зробив поворот і повільним ходом повертався до шхуни (Трубл.); Якось на подвір'я, де зупинився Багіров з своїми бійцями, зайшов високий, інтелігентної зовнішності дідуган з паличкою в руці (Гонч.)]. зурпа муз. зурна [Алі виймав свою зурну., і розмовляв з рідним краєм., сумними, хапаючими за серце згуками (Коцюб.)]. зурнач, -ча муз. зурнач. зурочення этн. сглаз. зурочити, -чу, -чиш этн. сглазить [Боїшся, щоб не зурочив?.. У мене не такі очі (Мирн.)]; щоб (коли б) не ~ти! разг. не сглазить бы! зусилля усилие [Вона [хмарка] чіплялась за смерекові гребені зелені, ..немов людина, що з тяжким зусиллям на гору добувається (Л. Укр.)]; без великих ~^ль без больших усилий, без труда; це коштувало кому багатьбх г^ль это стбило кому мнбгих усилий, §то стоило кому большого труда [Великих зусиль коштувало мені, щоб жодним рухом не показати, що я зрозуміла все, що він говорив ?Риб.)\. зуспіти, -тю, -пієш обл. 1) успеть [Не зуспієш надивитися, словом перекинутися, як уже й назад їде... (Мирн.)]; 2) заметить [У хаті було просторо; ми першого очима зуспіли Чайченка: сидів він проти дверей... (Вовч.)]; 3) (неожиданно) появиться [І незчулась, як зуспіли Дніпрові дівчата — Та до неї, ухопили, Та й ну з нею' гратись (Ше$ч.)]\ 0 ~шло г 6 р є (не- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)