Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зшт 281 з'яв столкать (разг.), столкнуть; (нечаянно сбрасывать откуда-нибудь — ещё) ронять, уронить [Тимко з нелюдською силою зштовхнув із себе* офіцера (Риб.)]; 2) (соверш. только зштовхнути: заставлять удариться друг о друга) сталкивать, столкнуть [Море прокинулось. Воно гралося маленькими хвилями, народжуючи їх, прикрашаючи бахромою піни, зштовхуючи одну з одною і розбиваючи на дрібний пил (перекл. з Горького)]. зштовхуватися (зштовхуюся, зштовхуєшся), зштовхпутися, -нуся, -нешся сталкиваться, столкнуться [Два вітри зштовхнулись в грозі й непокорі, два шторми сплелися в обіймах вгорі (Пере.)]. зшукати см. зшукувати. ' зшукатися, -кається разг. найти друг друга [Казав: «Потопимо білих у Чорному морГ — вернуся. Зшукаємось і жити хіба ж так будемо!..» (Головко)]. і зшукувати, -кую} -куєш, зшукати, -каю, -к&сш собирать, собрать; искать, разыскать; (соверш. — ещё) понаходить [Почала зшукувати та оглядати свої убори (II.-Лев.); Зшукую овець, що пастухи порозгублювали (Сл. Гр.)]. зщйпувати, -пую, -пуєш, зщипатн, -паю, -пбєш и зщипнути, -пу, -пёш сощипывать, сощипать, сощипнуть. зщйпуватися, -пується сощипываться. зщулений, зіщулений 1) сощуренный; 2) съёженный. Ср\ зщулювати 1—2; 3) хъёжи- вшийся, сжившийся, сникший; собравшийся; прикорнувший [Він ступав поруч ви- . сокої мажі зіщулений і байдужий, мугикаючи крізь зуби якоїсь пісеньки (Куч.)]; ер. зщулюватися 2. зщулити см. зщулювати. зщулитися см. зщулюватися. зщулювати, -люю, -люєш, зщулити, -лю, -лиш 1) (о глазах) сощуривать, сощурить; 2) (обо всём ином) съёживать, съёжить; голити плечі съёжить плечи. зщулюватися, -лююся, -люєшся, зщулитися, -люся, -лишея 1) сощуриваться, сощуриться; 2) съёживаться, ёжиться, съёжиться, сжиматься, сжаться, сникать, сникнуть; (с существительным комок и т. п. — ещё) собираться, собраться; (только соверш. — прилечь) прикорнуть (разг.) [Вона бачила, що гість — робітник — так само зщу- і люється, наче зсередини зв'язаний (перекл. . з Горького); Маня., ущухла, якось зщулилась і попрямувала хутчій по доріжці до стола (Н.-Лев.); Птаство веселе примовкло. Затихнули, зщулились трави " (Тич.); Тетянка зщулилась біля стінки (Шиян)]. Ср. зщулювати 1—2. зщурити см. зщурювати. зщуритнея см. зщурюватися. зщурювати, -рюю, -рюєш, зщурити, -рю, -риш сощуривать, сощурить. зщурюватися, -рююся, -рюєшся, зщуритися, -рюся. -ришся сощуриваться, сощуриться. зюйд, -ду мор. зюйд. зюйдовий мор. зюйдовый [Під кінець того ж дня подув зюйдовий вітер і почав зганяти туман (Трубл.)]. з'юрбитися, -биться и з'юрмитися, -миться разг. столпиться; (в помещении — ещё) сбиться [На дорозі з'юрбилися сусідки (В. Василевсъка — переклад); Навколо Хоми, з'юрмившись, бралися за животи бійці (Гонч.); Старий обернувся, встав з ослона й оглянув партизанів, що з'юрмилися в хаті (Верш.)]. з'юрдитися, -джуся, -дишся обл. скбрчиться, съёжиться [На призьбі під хатою., сидить мале дівча, з'юрдившись (Л. Укр.)]. з'юрмитися см. з'юрбитися, зяб (род. зябу—м. р. и зябі—ж. р.) с.-х. зябь [Всі ярі сіяли в основному по вересневому зябу (Рад. Укр., 1950, IX)]; Оранка н а гЛо вспашка на зябь, зяблевая вспашка; п і д н я т т я ~бу (^бі) см. підпяття; зяблевий см. зябльовий, зяблик орн. зяблик [В тиші тільки зяблик виспівував (Донч.)]. зяблювання с.-х. вспашка на зябь, зяблевая вспашка. зяблювати, -люю, -люєш с.-х. вспахивать на зябь, пахать на зябь [Глянемо на обрій дивно чистий: Трактори зяблюють, трактористи Степ укрили зябом навкруги (Криж.)]. зябля с.-х. обл. зябь [По зяблі і по ч свіжій ріллі на сотнях га сіють бригади (Головко)]. зябльовий, зяблевий с.-х. зяблевый; *^»ва, ~->ва бранка зяблевая вспашка [Зяблева оранка — основа високого врожаю (Рад. Укр., 1946, IX)]. зябра, -бер жабры; взяти за (під) ^-ра кого перен. разг. фам. взять за жабры кого; обл. взять под салазки когб. зябровйдний жабровидный. зябровий жаберный. з*ява театр, уст. явление. з'явитися см. з'являтися, з'явище разг. явление. з'явлення 1) явка; 2) появление. Ср. з'являтися 1—2. з'являтися, -ляюся, -ляєшся, з'явитися, -влюся, -вишся 1) (прибывать куда) являться, явиться; (преим. внезапно разг. — ещё) заявляться, заявиться [Кожний виборець голосує особисто, з'являючись для цього в приміщення для голосування (По- лож. про вибори); Васька з'явився до Та- аса Григоровича вже ввечері (Ільч.); давши документи в штаб, Черниш, перш ніж іти в батальйон, з'явився, за офіцер- ським^ звичаєм, відрекомендуватись командирові полку (Гонч.)]; стороні, що не ґавилася юр. неявйвшаяся стороні; 2) (где— возникать и т. п.) появляться, появиться, (реже) являться, явиться; (делаться видимым — ещё) показываться, показаться, (только соверш. — перед кем-нибудь) предстать; (об увеличении количества чего- нибудь — ещё) прибавляться, прибавиться; (оказываться, обнаруживаться — о ком разг. — ещё) объявляться, объявиться; (внезапно у кого — о мысли, догадке и т. п. — ещё) осенять, осенить (когб); (о ком-нибудь или о чём-нибудь, неожиданно встреченном или найденном, фам.— ещё) откапываться, откопаться [Вона [держава] з'являється там і тоді, де і коли з'являється поділ су- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)