з'яс 282 Ігн спільства на класи, коли з'являються експлуататори і експлуатовані (Ленін); На тонких вустах з'являється запобіглива усмішка (Іван.); Наташа з'явилася на подвір'ї несподівано (Скляр.); Із-за густого вишняка через хвилину з'явилася Оксана (Шиян)]\ ~тися друком появиться в печати; ^вилася у кбго (в чи?й голові) д^мка появилась (явилась) у когб мысль, осеї/йла когб мысль, пришли кому [в гблову] мысль [В голові майора вже з'явилася й не могла зникнути приваблива думка — запросити Віру на вечір (Собко)]. з'ясований выяспепный; объяснённый; уяснённый [Все буде з'ясовано, коли і де... (Бажай)]. Ср. з'ясовувати. з'ясовний объяснимый. з'ясовування выяснение; прояснение; объяснение; уяснение. Ср. з'ясовувати. з'ясовувати, -сбвую, -сбвуеш, з'ясувати, -сую, -суеш (що) выяснять, выяснить (что), приводить в ясность, привести в ясность (что), вне ^йть яхность, внести ясность (во что); разг. прояснять, прояснить (что); (истолковывать) объяснять, объяснить (что); (осмыслять) уяснять, уяснить (что); ^в&ти ком^'йогб пбмйл к у объяснить (выяснить) ком^ егб ошибку, вывести когб из заблуждения; ~ва>и с п р 6 в у (з ким) выяснить дело (с кем); объясниться (с кем) [Брат взявся одразу з'ясовувать справу (Пере.)]. з'ясбвуватися, -сбвустьфі, з'ясуватися, -суєть- ся 1) выясниться, выясниться, объясняться, объясниться; разг. прояспяться, проясниться, уясняться, уясниться [У кількох фразах усе й з'ясувалося (Ле і Левада)]; 2) страд, з. (несоверш.) выясниться; проясниться; объясняться; уясниться; ср. з'ясовувати. з'ясувальний грам, изъяснительный. з'ясув&пня выяснение; прояснение; объяснение; уяснёпие [Для робітничого класу вибори й виборпа боротьба повинні служити цілям політичної освіти, з'ясування дійсної природи партій (Ленін)]. Ср. з'ясовувати. з'ясувати см. з'ясбвувати. з'ясуватися см. з'ясовуватися. зятенько ласк. разг. зятюшка. зятів, -тьова, -тьове, уст.'зяттй зятев [При- булося тещі зятнії діти колихати (Ном.)]. зять зять [Знов Пилипиха робилася похмур- ніша — важким духом стала дихати вона на зятя (Вовч.)]. зятьок, -тьк& разг. фам. зятск [Іван: Чи живий-здоровий, зятьку? (перекл. в О. Тол- * стого)]. зяючий прил. зияющий [Гребля давно була прорвана, і в зяючий отвір падала бистра течія (Куч.)}. зяяти (зяє) зиять [В кількох місцях між рейок зяяли воронки (Смол.); Лівий борт зяяв темною пробоїною (Гонч.)]. і1 ,й союз 1) (соединительный, присоединительный) и [Породила мати сина В зеленій діброві, Дала йому карі очі І чорнії брови (Шевч.); Фігурка хлопця, випростана й строга, Лицем до сходу стала на шпилі (Ёажан); І раптом людська тінь майнула — Куди, для чого, хто і як? (Рил.)]\ 2) (перечислительный) и [І квіти, і зорі, й зеленії віти Провадять розмови кохані (Л. Укр.)]; 3) (результативный) и [Вже з полудня хвиля почала спадати, і Алі взявся до роботи (Коцюб.)]; 4) (уступительный) и [І рад би Вовк в які ворота вскочить, Та лишенько йому; куди не поглядить.. Ворота, як на те ж, кругом усі заперті (Гл.)]. і2 част, и [І в головах собі не покладай! (Ном.)]; про це і говбрять! об бтом и говорят! і3 межд. и (для выражения возражения и для выражения усиления); и, ой (для выражения удивления); эх (для выражения сожаления) [Ось попитай, що бачив я! І, матінко моя! (Гл.); І!., що тепер із ним зробилось! Де в біса й сила тая ділась! (Гл.)];Ч вже! разг. увы! [І вже! не справить горбатого і могила (Ном.)]. ібери, -рів ист. иберы. іберієць, »рііїця ист. ибериец. іберійка ист. иберийка. іберійський ист. иберийский. Іберія ист, Иберия. ібіс орн. ибис. ібісовий орн. йбисовый. ібісові, -вих сущ. орн. йбисовые. Сва ива; плакуча » (ва плакучая ива. 1ван; разг. Йван Иван; уст. Иобнн. івапець-киванець (род. івапця-кнванця) ванька-встанька. Іванів, -нова, -повс Ивана (род. п. от Иван); уст. Иванов. Іваново Иваново. Іваново-Вознесенськ ист. Ивйново-Врзне- сёнск. Іваповська ббласть Ивановская ббласть. іваліовськиії геогр. ивановский. івалі-покивалі (род. іваліа-покив&па) ванька- встанька. ' івап-ч&ії (род. іван-чаю) бот. (СНатаепегіит в Айап $.)*иван-чай. івасевий ихт. ивасёвый. івасі нескл. сущ. ж. р. ихт. иваси. ївнна йвина. івовий ивовый. іволга орн. иволга [Високі дерева стояли непорушно. На одному з них, зовсім близько, співала іволга (Шиян)]. Ігарка Игарка. ігї межд. обл. тьфу [ІгІ на тебе! (Коцюб.)], ігл? редк. иглб, иголка [— Шукайте добре, — сказав дід Панько, — ніж не ігла (Фр.)]. Ігп&т, Ігпбтій см. Гнат. ігнорування игнорирование [Революційно-демократична диктатура пролетаріату і се-
|