Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 784):
Попередня 
Наступна

з'яс
282
Ігн
спільства на класи, коли з'являються
експлуататори і експлуатовані (Ленін); На
тонких вустах з'являється запобіглива усмішка
(Іван.); Наташа з'явилася на подвір'ї
несподівано (Скляр.); Із-за густого вишняка через
хвилину з'явилася Оксана (Шиян)]\ ~тися
друком появиться в печати; ^вилася
у кбго (в чи?й голові) д^мка
появилась (явилась) у когб мысль, осеї/йла
когб мысль, пришли кому [в гблову] мысль
[В голові майора вже з'явилася й не могла
зникнути приваблива думка — запросити
Віру на вечір (Собко)].
з'ясований выяспепный; объяснённый;
уяснённый [Все буде з'ясовано, коли і де...
(Бажай)]. Ср. з'ясовувати.
з'ясовний объяснимый.
з'ясовування выяснение; прояснение;
объяснение; уяснение. Ср. з'ясовувати.
з'ясовувати, -сбвую, -сбвуеш, з'ясувати,
-сую, -суеш (що) выяснять, выяснить (что),
приводить в ясность, привести в ясность
(что), вне ^йть яхность, внести ясность
(во что); разг. прояснять, прояснить (что);
(истолковывать) объяснять, объяснить (что);
(осмыслять) уяснять, уяснить (что); ^в&ти
ком^'йогб пбмйл к у объяснить
(выяснить) ком^ егб ошибку, вывести
когб из заблуждения; ~ва>и с п р 6 в у
(з ким) выяснить дело (с кем);
объясниться (с кем) [Брат взявся одразу
з'ясовувать справу (Пере.)].
з'ясбвуватися, -сбвустьфі, з'ясуватися, -суєть-
ся 1) выясниться, выясниться,
объясняться, объясниться; разг. прояспяться,
проясниться, уясняться, уясниться [У
кількох фразах усе й з'ясувалося (Ле і Левада)];
2) страд, з. (несоверш.) выясниться;
проясниться; объясняться; уясниться; ср.
з'ясовувати.
з'ясувальний грам, изъяснительный.
з'ясув&пня выяснение; прояснение;
объяснение; уяснёпие [Для робітничого класу
вибори й виборпа боротьба повинні
служити цілям політичної освіти, з'ясування
дійсної природи партій (Ленін)]. Ср.
з'ясовувати.
з'ясувати см. з'ясбвувати.
з'ясуватися см. з'ясовуватися.
зятенько ласк. разг. зятюшка.
зятів, -тьова, -тьове, уст.'зяттй зятев [При-
булося тещі зятнії діти колихати (Ном.)].
зять зять [Знов Пилипиха робилася похмур-
ніша — важким духом стала дихати вона
на зятя (Вовч.)].
зятьок, -тьк& разг. фам. зятск [Іван: Чи
живий-здоровий, зятьку? (перекл. в О. Тол-
* стого)].
зяючий прил. зияющий [Гребля давно була
прорвана, і в зяючий отвір падала бистра
течія (Куч.)}.
зяяти (зяє) зиять [В кількох місцях між рейок
зяяли воронки (Смол.); Лівий борт зяяв
темною пробоїною (Гонч.)].
і1 ,й союз 1) (соединительный,
присоединительный) и [Породила мати сина В зеленій
діброві, Дала йому карі очі І чорнії брови
(Шевч.); Фігурка хлопця, випростана й
строга, Лицем до сходу стала на шпилі
(Ёажан); І раптом людська тінь
майнула — Куди, для чого, хто і як? (Рил.)]\
2) (перечислительный) и [І квіти, і зорі, й
зеленії віти Провадять розмови кохані
(Л. Укр.)]; 3) (результативный) и [Вже з
полудня хвиля почала спадати, і Алі
взявся до роботи (Коцюб.)]; 4)
(уступительный) и [І рад би Вовк в які ворота
вскочить, Та лишенько йому; куди не
поглядить.. Ворота, як на те ж, кругом усі
заперті (Гл.)].
і2 част, и [І в головах собі не покладай!
(Ном.)]; про це і говбрять! об
бтом и говорят!
і3 межд. и (для выражения возражения и для
выражения усиления); и, ой (для выражения
удивления); эх (для выражения сожаления)
[Ось попитай, що бачив я! І, матінко моя!
(Гл.); І!., що тепер із ним зробилось!
Де в біса й сила тая ділась! (Гл.)];Ч вже!
разг. увы! [І вже! не справить горбатого
і могила (Ном.)].
ібери, -рів ист. иберы.
іберієць, »рііїця ист. ибериец.
іберійка ист. иберийка.
іберійський ист. иберийский.
Іберія ист, Иберия.
ібіс орн. ибис.
ібісовий орн. йбисовый.
ібісові, -вих сущ. орн. йбисовые.
Сва ива; плакуча » (ва плакучая ива.
1ван; разг. Йван Иван; уст. Иобнн.
івапець-киванець (род. івапця-кнванця)
ванька-встанька.
Іванів, -нова, -повс Ивана (род. п. от Иван);
уст. Иванов.
Іваново Иваново.
Іваново-Вознесенськ ист. Ивйново-Врзне-
сёнск.
Іваповська ббласть Ивановская ббласть.
іваліовськиії геогр. ивановский.
івалі-покивалі (род. іваліа-покив&па) ванька-
встанька. '
івап-ч&ії (род. іван-чаю) бот. (СНатаепегіит
в Айап $.)*иван-чай.
івасевий ихт. ивасёвый.
івасі нескл. сущ. ж. р. ихт. иваси.
ївнна йвина.
івовий ивовый.
іволга орн. иволга [Високі дерева стояли
непорушно. На одному з них, зовсім
близько, співала іволга (Шиян)].
Ігарка Игарка.
ігї межд. обл. тьфу [ІгІ на тебе! (Коцюб.)],
ігл? редк. иглб, иголка [— Шукайте добре, —
сказав дід Панько, — ніж не ігла (Фр.)].
Ігп&т, Ігпбтій см. Гнат.
ігнорування игнорирование
[Революційно-демократична диктатура пролетаріату і се-

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)