Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ігн 283 ідо лянства є безумовно лише минуще, тимча- І сове завдання соціалістів, але ігнорування цього завдання в епоху демократичної революції просто реакційне (Ленін)]. ігнорувати, -рую, -руєш игнорировать І Чого вона мене ігноруб, наче мене нема у хаті? (Коцюб.)]. і торуватися, -рується игнорироваться. іго йго [Протягом тривалого часу Україна була під ігом іноземного поневолення (Літ. газ., 1953, ХП)]\ татарське іго ист. татарское йго.' Ігбльниії мис Игольный мыс. Ігор, -ря Йгорь. Ігорів, рева, -реве Игоря (род. п. от Игорь); уст. Игорев. ігра редк. игрб; мн. ч. ігри (род, ігор) игры [Де твої ігри та щебетання? (Квітка)]. і грати редк. см. гр?тпа. і гратися редк. см, гратися. іграшечка уменьш., ласк, игрушечка. іграшка 1) игрушка; (гремящая, звенящая — ещё) побрякушка (Коли хворіла, Галина, то мати приносила ій найкращі іграшки (Ле)]; 2) (развлечение) заббва; н а п*ки (зачем) для забавы [Хлоп'я в садку собі гуляло Та й забажало На іграшки ужа піймать (Гл.)]', то (це) не ~ки то (это) не шутки (не шуточное дело) [Бо то не іграшки, не жарт В зубах собачих побувати (Гл.)]\ за '-'«у, за ~ки (в вна-ч чении обстоятельства: легко) шутя,, как бы играл; разг. играючи [Четверо коліс [млина] неначе залюбки та за іграшки крутились на ясному сонці (Н.-Лев.)]\ , це ком ^ за ~ку (з а <^кп) разг. бто для когб пипочём; фам. бто для когб плёвое дело [Таицювати йому за іграшки (Вас.)]. іграшкар, -ря игрушечник. іграшкарка игрушечница!. іграшковий, игрушечный [На колії чмихав іграшковий паровоз (Козач.)]. , ігрек игрек. ігрець см. грець1. ігри см. ігра и гра. ігристий игристый. . і ігрище уст. йгрище [На одшибі од села було , ігрище, челядь гомоніла, співала, сміялась (Вовн.)]. ігровий игровбй. ігуана воол. игубна. ігумен церк. игумен. ігуменя церк. игуменья. ідеал, -лу йде6л (Служінпя народові— най- благородніший, наивеличпіший з ідеалів (Рад. Укр., 1946, IV)]. ідеалізація идеализация. ідеалізм, -му идеализм [Істотне те, що спроба мислити рух без матерії протаскуб мисль, відірвану від матерії, а це і є філософський ідеалізм (Ленін)]. ідеалізувати, -зую, -зуєш, идеализировать. ідеалізуватися, -зуюся, -зубшея идеализйро- » ваться. ідеаліст идеалист. ідеалістйчпий идеалистический; (проникнутый идеализмом) идеалистичный [..вона [філософія Гегеля] була ідеалістичною (Ленін)]. ідеалістичність, -пості идеалистичность. ідеалістично нар. идеалистически; идеалистично. Ср. ідеалістичний. ідеалістка идеалистка. ідеальний идеальный. ідеальпість, -пості идеальность. ідеально нар. идеально. ідейка прен. идейка. ідейний идейный [Ленін був організатором, ідейним натхненником і безпосереднім керівником «Искры» (Віогр. Леніна)]. ідейність, -пості идейность [В основі більшовицької принциповості лежить висока ідейність (Рад. Укр., 1946, IX)]. ідбйно нар. идейно. ідбйпо-політйчнпй идбйно-политйческий [В усякій школі найважливіше — ідейно-по- літичний напрям лекцій (Ленін)]. ідей, іднб, ^іднб обл. один, одна, одпб; см.4 также бдёп и їдєп. ідентифікація научн. идентификация. ідентифікувати, -кую, -куєш научн. идентифицировать. ідентифікуватися, -кується научн. идентифицироваться. ідептйчпий идентичный. ідентичність, -пості идентичность. ідеограма филол. идеограмма. ідеографізм, -му филол. идеографйзм. ідеографічний филол. идеографический. ідеографія филол, идеография. ідеолог идеблог. ідеологічний идеологический. ідеологічно нар. идеологически. ідеолбгія идеолбгия [Ідеологія марксизму-ле- нінізму, як найпередовіша і на йре вол нецінніша, стала ідеологією нашого народу ^Хрущов)]. ідея идея [Пануючими ідеями будь-якого часу завжди були тільки ідеї пануючого класу (Комун, ман.)]. іди [род. ід) ист. йды. ідйлік лит, идйллик. ідилічний идиллический; (мирный, безмятежный — ещё) идилличный. ідилічність, -ності идиллйчность. ідилічно нар. идиллично. ідилія идиллия. їдиш лингв, йдиш. ідіом, -му лингв, идибм. ідібма лингв, идибма. ідіоматизм, -му лингв, идиоматизм. ідіоматика лингв, идиоматика. ідіоматичний лингв, идиоматический. ідіосипкразїя мед. идиосинкразия. ідіосинкратичний мед. идиосинкразический. ідіот идибт. ідіотизм, -му идиотизм. ідіотичний идиотический. ідіотія мед. уст. идиотия. ідіотка идибтка. ідіотство разг. прен. идибтетво. ідібтський идибтекий. і дна, ідне см. іден. їдо нескл. сущ. м. р. лингв, йдо. ідол идол; (прям. — ещё) истукйн [А він [цар] сидить, немов камінний ідол, під опахалами з барвистих пер*(Л. Укр.)]. ідолопоклбпннк рел. идолопоклбнник. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)