Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 784):
Попередня 
Наступна

ікл
285
разг. икаться, икнуться [Чіпку забрав
мороз поза шкурою... «Так... так! —думав
він. — Оце ж воно йому й ікнулося!..»
(Мири.)].
ікластий клыкастый [Звисає мокрий язик
з ікластої пащі (Коцюб.)].
ікло клык; (о выступающем наружу
иногда— ещё) бйвепь [Дівчинка подала братові
спис з наконечником з моржевого ікла
(Трубл.)\ Кабанячі ікла на дерев'яних
кружках з датами заповнювали темні
коридори (перекл. з Павленка)].
ікнути см. ікати.
ікнутися см. ікатнея.
ікона рел. икбна.
іконний икбнный.
іконоборець, -рця рел., ист. иконоббрец.
іконоборство рел., ист. иконоббрчество.
іконографія научн. иконография.
іконопис, -су иконопись.
іконописець, -сця иконописец.
іконописний жив.у перен. иконописный.
іконостас церк. иконостас.
ікорка разг. икбрка.
ікос&едр, -ра мат. икосаэдр.
ікра" зоол.у кул. и пр. икра [Сергій зловив
тоді п'ять раків з ікрою й обіцяв Федькові
деркача змайструвати (Козл.)]\
зерниста ^ра кул. зернистая икра\
ікрііпа икрйна.
ікринка уменъш. икринка.
ікристий икристый.
і критися, -риться спец, икрйться.
ікрометання икрометание.
ікряний икряной; редк. икбрный.
ікс, -са икс.
ікс-проміння физ. икс-лучй.
Іларібн, Ларібн Иларибн.
Іліодбр, -ра Илиодбр.
ілліризм, -му ист. иллиризм.
іллірійський ист.'иллирийский.
Іллірія ист. Иллйрия.
Ілліч, -ч& (Ленин) Ильич.
Ілля (род. Іллі), разг. Ілько Илья, Илия.
ілляти см. лляти. .
ілрт ист. илбт.
ілув&тии редк. иловЛтый [Раз за разом гатить
він дзюбаком В ілувату опоку і відриває
від неї кусні лепу (Фр.)].
ілюзіопізм, -му филос. иллюзионизм.
ілюзіоніст филос. иллюзионист.
ілюзія иллюзия.
ілюзорний иллюзбрный [Сонце пронизувало
молоді брості і кидало під ноги химерне
мереживо ілюзорної тіпі (Смол.)].
ілюзорність, -пості иллюзорность.
ілюмінат, -ту ист. иллюминйт; (чаще мн. ч.)
ілюмін&ти иллюминаты.
ілюмінатор, -ра мор. и пр. иллюминатор
, [Крім електрики, каюта освітлювалась і
денним світлом через ілюмінатор (Трубл.)].
ілюмінаційний иллюминационный.
ілюмінація иллюминация [Коли стемніло,
над столицею запалали вогпі святкової
ілюмінації^ (Рад. Укр.у 1948, XI)].
ілюмінований иллюминбванный, иллюмипй-
рованпый.
ілюмінувати, -п^ю, -пуєти иллюминовать,
иллюминировать.
ілюмінуватися, -нується иллюминоваться,
иллюминироваться.
ілюстративний иллюстративный.
ілюстратйвпість, -пості иллюстративность.
ілюстратор, -ра иллюстратор.
ілюстрація иллюстрация.
ілюстрований прич., прил.
иллюстрированный [У цукерні [Славко] нив каву й
переглядав німецькі ілюстровані газети
(Март.)].
ілюстрування иллюстрирование.
ілюструвати, -рую, -руєш иллюстрировать.
ілюструватися, -рується иллюстрироваться.
ілька зоол. йлька.
Ілько см. Ілля.
ільковий ильковый.
ільм, -ма, ільма, -ми бот. (Иітиз зсаЬга
М і 1 1.) ильм.
ільменський геогр. ильменский.
Ільмень, -мето Йльмень.
ільмовий ильмовый [В окремих місцях
[полезахисних лісових смуг УРСР] домінують
ільмові породи (Бот. ж., 1953, X, 1)].
імаго нескл. сущ. ср. р. энт. им?го.
імажинізм, -му лит. имажинизм.
імажиніст лит. имажинист.
імажиністка лит. имажинистка.
імажиністський имажинистский.
тем рел. имбм.
іманентний филос. имманентный.
іманентність, -ності филос. имманентность.
Іматра Йматра.
іматрикулювати, -люю, -люєш спец. имматри-
кулйровать.
іматрикуляція спец. имматрикуляция.
імбир, -ру имбирь.
імбирний, імбировий имбирный.
іменини (род. іменин) именины [Михась:
..В день іменин Я дістав багато Всяких
подарунків, Забавок, пакунків (Фр.)].
іменйнпий именинный. 1
іменинник именинник [Він почував себе
іменинником, наче він сам, а не мати,
одержав орден (Донч.)].
іменинниця именинница [Звідусіль шумно
вітали іменинницю (Ільч.)].
іменитий уст. именитый.
іменитість, -тості уст. именитость.
іменний именной [Все ширше розгортається
змагання за швидкісне водіння паровозів
за іменними графіками (Рад. Укр., 1953,
XII)]; ^нйй список именнбй список.
імепник грам, существительное, имя
существительное.
імеппикбвий грам, [имени] существительного
(род. п. от [имя] существительное), [имён]
существительных (род. п. от [имени]
суще ств йте л ьные).
іменпо: от *^но вот именно.
іменпя, ймення (род. іменпя, ймёнпя) редк.
имя [Не даром же дала нам Батьківщина
Високе й горде ймення: комсомол! (Мур.)\
Він згадав усі знаменні дати, Всі славетні
ймення пригадав (Криж.)]\ в а ймёппя
(называемый) по имени [Мавка: Який?
Невже се «Той, що греблі рве»? ..Л і с о-
в и к: Ні, людський хлопець, дядька Лева
небіж, Лукаш па ймення (Л. Укр.)]; см.
ещё ім'я".

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)