Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
іле 286 імп імеибваїшй 1) именуемый (в настоящее вре* мя)\ именованный (в прошлом)] 2) мат. именбванный. іменувати, -пую, -пуєш именовать [Досвід історії вчить нас, що не все те, що на словах іменує себе демократичним урядом, в справді демократичним (Рад. Укр., 1946, VII)]. іменуватися, -нуюся, -нуєшея уст. имено- . вбться [Так і лишилося обом нам невтямки, Як називалась ти, як я іменувався (Рил»)]. імеретйн имеретин, имеретинец. N імеретйпи, -шв имеретины. імеретинка имеретинка. імеретинський имеретинский. імерсійний физ. иммерсионный. імерсія фи*, иммерсия. імжити, жить моросить, росить; дощ ~>жйть дождь моросит (росйт); см, также мжити. імітатор, -ра имитбтор. імітаторка имитаторша. імітація имитация. імітований имитированный. імітувати (імітую, імітуєш) имитировать [Хома несподівано тонким, верескливим голосом імітує скрипку (Гонч.)]. імітуватися {імітується) имитироваться. імкпути, -ну, -пёш обл. смокнуть [Потім зразу й імкнув — он воно що! (Головко)]. імла мгла; (лёгкая пелена тумана—ещё) дымка [Уже світає, а що імла... (Тич.)\ Блакитна імла далини повила далекі села, гори, садки (Коцюб.)\\ см. также мла. імлистий мглистый [Сонце привітно й яскраво розсипалося над імлистим Дніпром (Баш)]\ ^ті 6 ч і^ глаза с поволбкой; см. также млистий. імматеріалізм, -му филос. имматериализм. імматеріальний филос. имматериальный. іммігрант иммигрант. іммігрантка иммигрантка. іммігрантський иммигрантский. імміграційний иммиграцибнный. імміграція иммиграция. іммігрувати, *рую, -руєш иммигрировать. іммобілізація эк., мед. иммобилизация. імморалізм, -му филос. имморализм. імморальний филос. имморальный. імовірний, ймовірний 1) вероятный [Не тільки імовірні, але неминучі в епоху імперіалізму національні війни з боку колоній та напівколоній (Ленін); Пригоди були довгі, плутані і завжди переходили межі ймовірного (Козач.)]; 2) (легко доверяющий) уст. доверчивый. імовірність, -пості 1) вероятность; уст. вероятие; т є 6 р і я юності мат. теория . вероятности, 2) доверчивость. Ср. імовірний 1—2. імовірно нар. 1) вероятно; ц і л к 6 м **по вполнб вероятно; (вводное словосочетание — ещё) по всем^- вероятию, по всей вероятности, по всем вероятиям [Цілком Імовірно, що форми переходу до соціалізму ставатимуть все. більш різноманітними (Звіт ЦК КПРС XX є.)];. 2) доверчиво. Ср. імовїрпий 1.—2. > , , імортбль, -лі бот. (ХегапіНетит 1-.) иммортель. імпелер, -лерз,яв. импеллер. імператив (род. імперативу — филос. и імператива—*грам.) императив. імперативний императивный. імперативність, -пості императивность. імператор, -ра император. імператорський императорский. імператриця императрица. імперіал ист. империал. : імперіалізм, -му империализм [..імперіалізм є не що інше, як монополістичний капіталізм (Ленін)]. імперіаліст империалист. , / імперіалістичний империалистический. , імперіалістський империалистский [Перша революція, породжена всесвітньою імперіалістською війною, вибухнула (Ленін)]. імперія империя. імперський имперский [Загін імперської кінноти перетяв їм шлях (Ле)]. імперфект грам, имперфект. їмпет„ -ту книжн. уст. напбр; порыв; сила [Від заходу насувалася чорна хмара, душний вітер з імпетом бив оо гори (Коцюб.)]. імплантація мед. имплантация. імплозивний лингв, имплозивный. імпоз&птішй импозантный (книжн.), внушительный; (о внешности человека ~~ ещё) представительный [Зовнішність у нього імпозантна (Янов.)]. імпозантність, -пості импозантность; внушительность; представительность. Ср. імпозантний. імпозантно нар. импозантно; внушительно. Ср. імпозантний. імпонувати, -ную, -нуєш импонировать [Все, що відбувалося сьогодні навкруги, імпонувало йому (Ле і Левада)]. імпорт, -ту импорт. імпортер, -ра импортёр. імпортний импортный. імпортування импортирование. , імпортувати, -ртую, -ртусш импортировать. імпортуватися, -ртується импортироваться, імпотент мед. импотент. і імпотентний мед., перен. импотентный, імпотептиість, -пості мед., перен. импотент- ность. - • ^ імпотенція мед., перен, импотенция. . ,, імпресаріо нескл. сущ. м. р, театр, импресарио. імпресіонізм, -му иск. импрессионизм. імпресіоніст иск. импрессионист. імпресіоністичний иск. импрессионистический. імпресіоністка иск. импрессионистка. імпресіоністський иск. импрессионистский. імпровізатор, -ра импровизатор. імпровізаторство импровизаторство. 1 імпровізаторський импровизаторский. І імпровізація импровизация [В свої імпровіза- I ції молодь вкладає те, що бачила на власні очі, в чому сама переконалась (Гонч.)]. імпровізований прич., прил. импровизированный [В Шевченковій скромній майстерні відбувались імпровізовані вистави (Ільч.)]. імпровізувати, -зую, -зуєш импровизировать [10 да., очевидно імнровізуе пародію на чиюсь промову (Л. Укр.)]. \ імпровізуватися, -зується импровизироваться. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)