Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
іра 293 іск іракський иракский. Іран, -ну Ирбн. іранець, -нця иранец. ірапіст филол. иранйст. іраністика филол. иранистика. іранка иранка. іранський иранский. іранці, -ців иранцы. ірбіс зоол. йрбис. ірга бот. (АтеїапсНіег М є с! і к.)л ирга\ іредентизм, -му полит, ирредентйзм. іржа ржавчина; уст. ржа [Мого несхибного ножа Не з'їсть, не вищербить іржа (Рил.); Не злюбила вона нас. Було так і їсть, як іржа залізо (Воєн.)]. іржавий ржавый [Несли [селяни] свою зброю— одвічні рушниці, зв'язані мотузками, важкі іржаві обухи, люшні, дрючки (Коцюб.); Кзил-Су іржаве мовчазне каміння щедро обполіскує віками (Ле)]. іржавити, -влю, -виш ржавить. іржавінпя ржавление. іржавість, -вості ржбвость. іржавіти, -віє ржаветь. іржання ржание [Лунко покотилось міжгір'я^ ми гучне іржання розсідланих коней (Гонч.)]. іржастий грибок бот. ржавчинник. іржасті, -тих сущ. бот. ржавчинные. іржати, -жу, -жёш ржать [Не видно було людей, не чути гомону і криків, навіть коні не іржали (Кач.)\. іригатор, -ра с.-х., мед. ирригбтор. іригаційний с.-х. ирригацибнный [Дуже важливо збільшити обсяг іригаційних робіт і разом з тим поліпшити використання 1 зрошуваних і осушуваних земель (Звіт ЦККПРС XX в.)\. іригація с.-х., мед. ирригация. іридій, -дію хим. иридий. ірйдійовий хим. иридиевый. Ірина, разг. Ярйиа Ирина. ірис 1) бот. (Ігіз Ь.) йрис, сабельник [Я люблю свою кімнату. Білу, наче снігурка, з букетом ірисів па столі (Коцюб.)]; 2} анат. йрис. ірис, -су (конфеты) ирис. іриска разг. ириска. ірисовий 1) ирисовый; 2) ирисовый. Ср. ірис 1—2. іригація научи, ирритация. іритувати (іритую, іритуєш) редк. раздражать; сердить. іритуватися (іритуюся, іритуєшся) редк. раздражаться; сердиться; разг. єрепениться [Мартин: ..Здуріла дівка! — ще й не розгляділа добре благородного жениха, а вже іритується (Тоб.)]. ірій см. вирій. Іркутськ Иркутск. Іркутська область Иркутская ббласть. іркутський иркутский. ірландець, -дця ирландец. Ірлапдія Ирландия. ірландка ирландка. Ірландська вільна держава ист. Ирландское свободное государство. ірландський ирландский. ірландці> -ців ирландцы. ірод разг., бран. йрод [Дивітеся ж, о! матері! Що роблять іроди царі! (Шевч.)]. іропізувати, -зую, -зуєш иронизировать [Він [Тургенев] умів поставити Лаврецького так, що з нього ніяково іронізувати (пе- рекл. з Добролюбова)]. іронічний иронический; разг. ироничный [Гліб Успенський самотньо стояв із своїм скептицизмом, відповідаючи іронічною посмішкою на загальну ілюзію (Ленін)]. іронічно нар. иронически; иронично [Князь іронічно глипнув, потім знак Рукою дав (Фр.)]. Ср. іронічний. іронія ирония [Іронія була гіркувата (Ле)]. іррадіація физ., мед. иррадиация. ірраціоналізм, -му филос. иррационализм. ірраціональний иррациональный [На введенні в математику поняття ірраціонального числа розвиток поняття числа не зупинився (Вісник АН УРСР, 1953, 11)]. ірраціональність, -пості иррациональность. ірреальний ирреальный. ірреальність, -ності ирреальность. іррегулярний иррегулярный. Іртиш, -ша Иртыш. Ісак, разг. Сакій Исак, Исаакий. Ісидора Исидбра. іск..., кроме слов, помещённых на букву і (іск...), надо смотреть на букву с (ск...); например: іскупати надо смотреть скупати. іскорка уменьш. йскорка [Він посміхався приязно, як і раніше, тільки іскорка іронії блимала в його посмішці (Смол.)]. іскра йскра [Лежить попіл на розпутті, А в попелі тліє Іскра огню великого (Шевч.)]; і з ~фи полу м'я займеться из искры возгорится пламя. іскрення техн. искрение. іскрйзм, -му полит, искрйзм [На другому з'їзді нашої партії перемагають принципи іскризму.. (Ленін)]. іскринка уменьш. йскринка [На вершинах сосен міріадами холодних іскринок горіли сніжинки (Збан.)]. іскристий искристый; (иногда — ещё) искрящийся; (поэз. — ещё) искромётный; (о напитках) искристый [Вони [гори] тихо жевріли, як купа іскристого золота (Коцюб.); Говорилися промови, і іскристе вино виривало корки з пляшок (Собко)]. іскристо нар. искристо [Іскристо палахкотіли в промінні сонця великі вікна (Ко- зач.)]. іскрити (іскрить) 1)^ искрить; (с прямым дополнением) осыпать искрами [Сіли в санки: коні мчать, Аж іскрять ногами (Воров.); Одні верхів'я високого дерева ще горіли; то посліднє сонячне проміння іскрило поверх його (Мирн.)]; 2) (сверкать блёстками) искриться [Жемчуг іскрить та леліє (Федьк!)]; 3) техн. искрить. іскритися (іскриться) искриться [Слово, чому тй не твердая криця, Що серед бою так ясно іскриться? (Л. Укр.)\ Радістю зір твій іскриться (Сос.)]. іскрівець, -вця ист. йскровец [Ленін закликав іскрів'пів перетворити кожний завод у фортецю робітничої партії (Віогр. Леніна)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)