іск 294 ісу іскрівськдй ист, искровский [«Що робити?* є зведення іскрірської тактики, іскрів- с^кої організаційної політики 1901 і 1902 років (Ленін)], іскріння техн. искрбдие. іскровий спец, искровйй [ВІН чув стрекотіння якихось іскрових радіостанцій ІТрубл.)]. іскрогасник те$н* искрогаситель, іскрометний (црвим, прав.) искромётны^, искристый; (иногда) искрящийся [Іскрометною сидярою глянула в самісіньке серце Мат^ війкові ріка, досипана, як склом, золотими лелітками (Донч,)], іскроуловлювач твхн, искроуловитель, іскрявий, іскряний обл, искристый; (иноеда) искрящийся І Він цростяг руки, а іскряна птиця знов пурхнула вгору на самий нерп шочок (Н,-Лев.)]. ірлам^ -му рел, ислам, ісламізм, -му рел. исламизм. ісландець, -гддя исландец. V Ісландія Исландия. ісландка исл4ндка. ісландський исландский. ісландці, -ців исландцы. існування существование; уст. Рытие* [Уже в перші місяці існування Радянської влади Ленщ накреслив шляхи і методи будів^ ництва соціалізму, в нашій країні (Вівер. Леніна)], існувати, -ную, -пуєга существовать [Наші відчуття; відображають об'єктивну реаль-* *ність, тобто те, що існу^ незалежно від людства і від людських відчуттів (Ленін)] \ ^ти в добуті существовать в быту, бытовйть; ^ти з ч 6 г о существовать нем. існуюче 1) прші. ом. існуючий; 2) (род. існуючого) сущ. существующее; уст. сущее. іспуючий прич., прил, существующий, уст. оущий; (только прич. -** еще) имеющийся. іспанець, -нцн иснбнед. Іспанія Испания. іспанка* испДнка. См- іспанець. існ4пнаа мед * иепДяка, іспанський испанский. іспанці, *цід испбяцьг, іспит, -»ту 1^ испытание; книжн. искус [Це був перший іспит у його боротьбі 8І своїми почуттями (Лв)]', 12) гиколън. испытание, аквімен [Як тільки скінчилися іспити, вона,, додалась у дорогу (Коцюб.)]*, підлягати ^тові подвергаться испытанию (экз/мену). іспитання 1) испытание; книжн. иск^с; 2) (несчастье) испытание [На Україні пануванця Денікіна було таним нее тяжким іспитанням, як пакування Колчака в Сибіру (Ленін)]. іспитпик, гка испытуемый, экзаменующийся. іспіїтпйця испытуемая, экзаменующаяся. ісп итовап иіі испытуемый. іспитовіїґ? 1) испыт6те#ьныйл 2) гиполън. ио- цытательный, экзаменационный. іспитувати, -питую, тпитувщ подвергать ис* пытшщю (или испытаниям), экзаменовать. іспитуватися, гпптуюся, -питуешея подвергаться испытанию (или испытаниям), экзаменоваться, подвергаться экзамену (щи экзаменам). ісправник см. справник. Іссик-Куль (род. Іссик-Кулю) Иесьік»Куль, Іссйк-Кульська область Црсідк-1?удьская об» ласть. ісейк-кульськиц иесьїк-кудьскив. істерик истерик. істерика истерика. істеричка истеричка. істеричний истерический; (страдающий щщвт рие#, свойственней цстеритм, нервный «* ещё) истеричный [Хвилинний істеричний екстаз в?ке мднув, і зараз вода відчувала тільки втому (Собко)]. істеричність, *пост| дотерйчдостЬг істерично нар. истерически, истерично. істерія мед, истерия. ЇОТик <?,**, далочш* с наконечником для очистки земли с плуга; оба, чистик [іде [Скдба.] дильдий, до соцщишв доглядається, істиком прочищає (Головко)], істина истина [Твердження природознавства, що земля існувала до людства, в об'єктивна істина (Ленін)], істинний истинный; ^на правда истинная (подлинная; рааг, с^щая) дрбвда [Ось розкажу рам істинну дравду ({Світка)]. істинність, -пості истинность. істинно нар, истинно [Істинно, ТД щасливий батько, мзючи таку дочку добру, розумну, та ще й красиву (Квітка)], істмдт, -ту (Історичний матеріалізм) истмйт (исторический материализм). історизм, -му исторйзм [І. Л. Павлов., у своїх добудовах керувався принципом історизму (Мед, т„ ШЗ, XX Ш, 4I істбрцк историк [Майбутньому історикові, який вивчатиме наші' дні, неважко буде розібратися в суті сучасних нам додій (Літ. газ., 1950, IX)]. історико-культурпий истбрико-культурный. історико-літературнид истбрикр-литератур» ЛЫЙ. істбрпко «філологічний истбрико-фило логический» істбрико-філософський истбрико*филос6фский. історйчка разг. исторична. історичний исторический; (соответствующий духу историвма п- еще) историчный [,,марксизм вимагав безумовно історичного розгляду питання про форми боротьби (Ленін)], історичпіеть, "ноет! историчность, історично нар. исторически. історійка равг, историйка, історіограф историограф. історіографічний историографический. історіографія историография. істбрія истбрия [Історія стоїть ва дає Гранітною горою (Воскр.)]. істбта существо [Незабаром дівчинка і старий ескімос помітили вдалині на кризі якусь істоту (Трубл.); Кожне дерево, кожен кущ йому здається живою істотою (Іван,)]* істотний существенный [Нова економічна політика вносить ряд істотних змін у становище пролетаріату, а вначить, і профспілок (Ленін)]; ~пе значення существенное значение.
|