Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
іст 295 іхт істбтпість, -пості существенность. і істотно нар. существенно, существенным образом [Селянське питання в Росії істотно відрізняється від селянського питання на Заході.. (Ленін)]. Істпарт, -ту (Комісія по вивченню істбрії партії) ист. Истпарт (Комиссия по изучению истбрии пар- тии). Істрія Истрия. істук&п истукан. італієць, -Л1ІЩЯ итальянец, італійка итальянка. італійський 1) итальчнркий [Вдарили му* зики і почади грати якусь італійську мелодію (Н^Дев,)Ц; ?) ист, италийский. італійці, -ців цтдльянцьі, іт&ліки, -ків ист,і итйдики, ^ Італія Ит4дия. італо-кедьтськіці лщ\гвх итбла-кёльтекий. італьський ист., лингв, италийский. італьдпець, *пця итальянец [їдучи в трамваї, я познайомився з якимсь італьянцем, який обіцяв показати Салощки (Коцюб*)]. і тальянка итальянка, італьянськцб редк. итальянский [Мені згадалось теж цримодське місто, на італьян- рьке (Д. Укрі)\, італьяпці, -цір итальйцпьі, італьяшципа муз. прен. итальянщина, ітельмеп ительмен. # І ітельмецп, -нів ительмены. ітельмепка ительменка, ітельменський ительмёцскиц. ітеративний лингв, итеративный. іти (іду, ідеш) и йти (цду, йдеш) (проги. є. ішов, йшов, ішла, йшла, ішло, йшло, Ішли, ЦШДЦ) идти; (делащь шаги-тт ещё) шагать, стуцать; (рищу; р важной походке ирон. ¦»- еще) шествовать/, (прям, -*- куда-нибудь —- ещё) направляться, разг., фолък. держать, путь; (э# кем-нибудь, эа чем-нибудь; после чеед^нцбудъ -*? ещё) рлёдрвать (за кем, за чем); (перен. -ттруко* водствоватърц чем-нибудь тт до?) еладр- вать (чему); {об даадкцх т ещё) радать; (о временах года, о поре ц щ. д, т*- ещё) наступать; (цз чего-нибудь цнирец. перен.—* ещё) исходщъ; (о поезде и т, п< *л ещё) следовать (цуд4); (удаляться; исчерпывать- ел, расходоваться -** ещё) уходить Цщав Павло, щрб стать на караулі ї пильнувать, прицавдга до земд? (ражац)\ Утрмився вороненький, Іде, спотикнеться Щевч.)\ Щось іпщо за мною (Цоцюр.); Ранком Ішов сніг (Коцюб.)\ Дітечко вже миналог ся — осінь ішла (перещ. в Вевцщ); За зимою йде весна молрда красна (О ос,)]; іди!, йди! иди!; разг. поди!; іти в а л і д (с л і д E м) идти вслед (следом), следовать; іти за велінням с б в і ? т І следовать побуждению сбвести; ідучи а а к и м идя (сдёдуя, студэя, шагая) за кем; торж, уст. в предшествии когб; ідіть з д о р б- в і!см. здоровий 1; т& з-перед очей! уйди с гдаз!} іти на (в) п а р і держать пари, идти на пари; епбрить; іти на приступ идти на приступ; іти на! і ура идти на* ура; іти попереду кого идтд (щаг?ть, ступать) впереди кого; торж. уст. предшествовать ком^; іти про кбго, про що (говориться) касаться кого, чегб [Це йде про вас, товаришу Сідих... (Бажан)]', іди собі! разг. ступбй!; фам. проваливай!; см. ещё іти собі; іти собі, іти геть, іти собі геть идти прочь, уходить; разг. отправляться; фам. убираться; ішли собі (ішли собі та йшли) дощі дожди всё шли да шли, своим чередбм шли дожди; іде ч^тка идёт слух; разг. слыхать; їдуть чутки хбдят (носятся) слухи; разг. слыхать; за військом іде І о б б з за вбйском следует (идёт) оббз; І м б в а йде про кого, про що речь идёт о ком, о чём (Марфа.., почувши, що мова йде про неї, швидко обернулась І (перекл. ш Фурманова)]\ не йти на "поступки не идти на уступки; пбївд іде на Одесу поезд идёт (следует^ на Одессу; п б ї з д іде через такі станції пбезд следует (идёт) через такие станции; справа іде г а р 6 8 д дело идёт хорошб; разг. дело спорится; такне йде (в возражении) разг. так ре годится [То так не йде; їсти й не платити . (Фр.)]; час іде время идёт (прохбдит); (кончается — ещё) время ухбдит; ч ^ т- к а йшла з ворбших кіл слух исходил (шёл) из враждебных нругбв; я йду эа ним, за йогб приклади м я следую ем#, егб примеру; я к ідуть в 6 ш і спрйви? как идут (обстоят) в&ши де л А? ітися (ідеться) и йтися (йдеться) безл. разг. 1) редк. идтйсь; мені легко йдеться мне легкб идётся; 2) (об удаче) разг. везти, удавиться [Йдеться, то й на скіпку прядеться (Нрм.)]\ 3) (приближаться, направляться) клониться, идти [Йшлося вже до осені (Мирн.)\ Ой, потерпає шкура, як подумаєш собі, до чого воно йдеться... (Коцюб,)]; О ідеться (йдеться) про кбго, про щ о речь идёт о ном, о чём; дело каейетея кчэгб, чегб; на д о б р б йдеться идёт кдобр?. ПТП (інженбрнр-технЛчні працівники) ИТР (инженерно-технические раббтники). ітрій, -рію хим. иттрий. їтрійовий хим. йттриевый. Іу№Апре8р. и#да, Іудаїзм, тму рел. иудаизм. іудеї, -дй'в ист., рел. иудби. $уд?8 ист., рел. иудёй. іудейка ист., рел. иудейка. іудейство ист., рел. иудейство. Іудейський ист., рел. иудейский. іхпевмбп зоол. ихневмон. Іхтіоз, -зу мед. ихтибз. іхтіоз&вр, -ра палеонт. ихтиозавр. іхтіол, -лу фарм. ихтибл. іхтібловий фарм. ихтибловый. іхтіблог зоол, ихтиблог. іхтіологічний шоол. ихтиологический. І іхтіолбгія зоол. ихтиолбгия. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)