Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
іша 296 їст ішак, -ка равг. ишак [Дёсь далеко-далеко, мабуть аж у підгір'ї, ревів ішак (Смол.)]. ішаїї иш&ы. ?вга разе. Евгения. Івжин, -на, -не Евгении (род. п. от Евгения). їда еда; (продукты—ещё) пища [Поки не згадували про їду, то поти й я не чув го^ лоду (Фр.)]\ придатний для їди гбдный в пищу; уживати для їди употреблять в пищу. їдальня столбвая; (об учреждении— ещё) столовка (равг.) [Покірно похиливши голову, Юзя пішла за бабунею до їдальні (Л. Укр.)\ Над сірим дощаним дахом тимчасової їдальні вирисувалася перша лінія нового корпусу (Коп.)]. їдати (наст. ер. нет) разг. едать [Чого не пив, чого я но їдав! (Боров.)]. їден, їднб, їдне обл. один, одни, однб; щ о з а ~п? разг. кто такбй?; кто таков?; что за человек? [— Що ти» хлопче, за їден? — Я школяр (Руд.)]* їдець (род. їдця) едбк. їджешія обл. еда. їдкий 1) едкий; (сильно действующий — ещё) забористый (разг.) [їдкий дим заповнив хату (Шер.)]; 2) перен. едкий, язвительный [їдких її слів і шпаркого ума Всі боялися їдкість, -кості 1) едкость; заббристость; 2) едкость, язвительность. 6р. їдкий 1—2. і'дко нар. 1) едко; заббристо; 2) едко, язвительно [Рідко, та їдко (Ном.)]. Ср. їдкий 1—2. їдло обл. пища, еда [А Прокіп наче ніч темна ходить, і вже тоді ні до їдла, ні до питва, ні до розмови (Вовч.)]. їдна, їдне см. їден. їдок, -ка едбк [Пішов я раз по полуниці, — Ще змалечку я був їдок (Гл.)]. їдбм і'сти, їдьма їсти разг. поедбм есть; обл. пбедом єсть [Ти як та гадюка — їдом їси (Гл.)\ За панщини пани їдьма їли людей (Н.-Вол. у. — Єл. Гр.)]. їдбмий обл. съедббный іїдома річ (Черк. у.— Єл. Гр.)\. їдьма їсти см. їдбм їсти. їжа ед?, пйща, уст. снедь; (приготовленное— обычно) кушанье, разг. етряпнй [Товариство зараз же налягло на їжу, на горілку... (Мири.)]; «пі льна їжа ббщая ед? (пйща); ббщий стол; о х б т а до їжі желание есть [1 враз риба втратила свій смак, охота до їжі одлетіла геть (Коцюб.)]. їжак, -ка* ёж [В листі то там, то там шаруділи, звиваючись, гадюки, кублились їжаки (Гонч.)]. їжаковий ежбвый. їжакуватий ёжистый, щетинистый [— Де Синявій? — мимохідь запитав [Саїд] інженера з рижими їжакуватими вусами (Ле)]~ їжаченя, -пити ежбнок. їжачий ежбвый. ішіас, -су мед. йгаиас* іще см. ще. їя Ия. їжачиха ежйха [їжачиха лишилася спокійнісінько на своїм місці (Фр.)]. їжачок, -чка уменьш. ёжик. їждженин езженый. їжити (їжу, Іжиш) щетинить; разг. топорщить, топырить; (о перьях) хохлить. їжитися (їжуся, їжишся) 1) щетиниться; (поднимать шерсть, щетину и перья — егцё) пыжиться; (о птице—обычно) хбхлиться [Земля починає їжитись кілками, як їжак щетиною (Коцюб.)]; 2) (перен. — сердиться) щетиниться. їзда езда [Наш шофер належав до любителів швидкої їзди (Трубл.)]. їздецтво наездничество. їздець, -дця ездбк; (человек, умеющий ездить верхом — ещё) наездник [Опівночі земля застугоніла І силует їздця відбився у ріці (Важан); Скалозуб: Повіддя затягнув: нікчема — не їздець! (перекл. з Грибоедова)]. їздецький наезднический. їздити (їжджу, їздиш) ездить; (не прямым путём; много и в разных направлениях — ещё) колесить (разг.) [Чого тепер не роблять люди! Без коней їздять, — ще колись І не такеє диво буде (Гл.)]. Іздитися, -диться безл. ездиться. їздовий 1) прил. ездовбй; 2) (род. їздовбго) сущ. воен. ездовбй [Від коней йшов пар, їздові турботливо накривали їх ряднами, підкидали сіна (Шер.)]. її (род. и вин. пп. от вона) её. їй (дат. п. от вона) ей. їй-бо, їй-богу межд. разг. уст. ей-ббгу [— А я так розсердивсь, що мало не побив Хому! їй-богу! — хвалився' Андрій (Коцюб.)], їй-право межд. разг. ей-ёй, ёй-же-ёй. їм (дат. п. мн. ч. от віп, вона, вопб) им. їство уст. йство (уст.), снедь (уст.)', кушанье, ед?; мн. ч. ^вй (род. їств) яства, снедь; кушанья, еда" [Вони накинулись на їство, розкладене на столі (Смол.); І де ті в господа взялися Усякі штучнії їства? (Шевч.)]. їсти (їм, їси) есть; (только прям. — о людях — еще) кушать, (часто, не раз) едать; (расходовать — ещё) потреблять [Осінь матусі їсти несе (Тич.)]; їсть, аж за вухами лящить разг. уписывает за ббе щекй; -^ти городин у (о постоянном употреблении) питаться 'огощами, потреблять (есть) бвощи; <^ти' надміру есть сверх меры, излишествовать в пище; д^рно хліб ^*ти презр. даром хлеб есть, дармоедничать; є у нас що ^ти й п й т и есть у нас что есть и пить; (образно) наш дом — полная ча"ша; к і н- ч й т и ^*ти кбнчить єсть; (о людях — ещё) откушать; заварили кишу (наварили к 6 ш і), тепер і |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)