Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
їст 297 йти довбдиться ~ти перен. заварили кашу, теперь приходится расхлёбывать; хто не працює, той не їсть кто не трудится; тот не ест. їстися (їсться) безл. есться [В гурті і каша їсться (Ном.)]. їстівне 1) прил. см. їстівний; 2) (род. їстівного) сущ. съестное. їстівний съестной; (годный для еды) съедббный; *>*нї припаси съестные припасы [Складаю їстівні припаси: Сухарі, консерви, сир од лами (Рил.)]. їстівність, -ності съедобность. їстки, їстоньки, їсточки дет. ласк, от їсти [Ледве ворушуся, Та їстки прошуся (Г.-Арт.)\ І їстоньки — не їм, і питоньки— й см. і. Йван см. Іван. 0ёллоустон, -ну Йёллоустон. Йемен см. Іємен. ймення см. імення. ймовірпий см. імовірний. ймовірність см. імовірність. ймовїрпо см. імовірно. йно см. інб. йняти (йму, ймеш): ~ти віри (в ї р у) верить,доверять; не ^ти віри кому, чому не верить (не доверять; уст. не давать веры) кому, чему [Директор не йняв віри своїм очам (Вас.)]; н є йме разг. неймёт; перекази недавні, та віри їм не ймуть свежб предание, а верится с трудбм; хоч бачить око, та зуб не йме см. зуб 1. йнятися (йметься) безл.: н є йметься віри не верится [А все ще віри мені не йметься (Вовч.)]. но межд. обл. возглас, выражающий удивление [—Віддайте за мене Олену, сестрицю вашу! — Йо! — сказав Хорунженко (Квіт- „ ка)]. Иов (имя) Иов. йог йог. його (род. и вин. пп. от він и вопб) егб. йод, -ду хим. йод [Було чути морське солонувате повітря з тонким духом йоду од морських рослин (Н.-Лев.)\. йодид, -ду хим. йодид. йодйзм, -му мед. йодйзм. йодистий хим. йодистый. йодний хим. йбдный. йодоформ, -му фарм. йодоформ. мой межд. обл. ой; (для выражения боли или испуга — еще) ай; (для выражения сожаления) Эх. йойкати, -каю, -каєш, йбйкпути, -пу, -пега обл. ахать, Ахнуть; вскрикивать, вскрикнуть; стонать, застонать [Нещаслива мати не п'ю, Та виглядаю все Зозуленьку мою (Гл.)]. їх (род. и вин.р пп. мн. ч. от він, вона, вопб) их. їхати (їду, їдеш) ехать; (удаляться — ещё) уезжать; (направляться—ещё) следовать, разг., фольк. держать путь [За годину відходить поїзд. Коли їхать — пора збиратись (Коцюб.)]; ^ти навпростець ехать напрямик; редк. поямйть; завтра в і н їде звідси завтра он уезжает * (едет) отсюда. Іхатися (Ідеться) безл. ёхаться [Запріг Михайло конячку, поїхав. Весело їхалось (Тесл.)]. їхній разг. ихний [У їхній стороні й зимою сонце (Л. Укр.)]. '• заломила руки над головою, йойкнула і впала без пам'яті (Фр.)]. йбйкатпся, -каюся, -каєшся ахать [Баба., билася в груди і йойкалася та нарікала сама на себе (Черемш.)]. йбйкпути см. йбйкати. йбкатп, -каю, -каєш, йбкнути, -ну, -неш о разг. ёкать, ёкнуть. Йокогама Йокогама. йолоп 1) разг. простофиля [Па Шкапу Йолоп Клим розжився (Боров.)]; 2) бран. блух; обормот; остолоп; болван. йому (дат. п. от він и вопб) ему. йорж, -ж& ихт., техн. ёрш [Вудок було в нього безліч — на сома, на корона, на головня, на йоржа (Козач.)]. йбржик уменьш., ласк, ёршик. ^ йоржиком нар. разг. ёжиком, бббриком; стригтися ~*ком стричься ёжиком (бобриком). йоржистий разг. ершистый [Знайшовши в снігу шапку, я струсив її, надів на його йоржисту голову (перекл. з Горького)]. йбржити, -жу, -жиш техн. ершить. йбрзати, -заю, -заєш и йбрзатися ёрзать [Він вже йорзав на стільці, він вже ковтав повітря рвучко і хапливо (Смол.)]. Йоркшир, -ра с.-х. Йоркшир. йоркширський йоркширский. 0ОСИП Осип, Иосиф. Иосиф Иосиф. йот лингв, йот. йота грам, йота; О ні на ^ту (нисколько) разг. ни на йоту [Він ні на йоту не змінився (Л. Укр.)]. йотація лингв, йотация. потова ш їй лингв, йотированный, йотбванпый. Йошкар-Ола (род. Йошкар-Олй) Йошкар- Ола. йти см. іти. йтйся см. ітися. и |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)