Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
кад 300 каз кадильниця иерк. кадильница. кад йти, -джу, -диш церк., перен. кадить [А Довбня, сидячи за столом, кадив, мов з димаря, на всю хату (Мирн.)]. кадіб, -доба, кадівб, -довба, редк. кадуб 1) кадка (большая); (применяемый в производстве — обычно) чан [В кутку коло дверей стояв кадіб з капусти (Коцюб.); Всі прислухалися — гуло глухо, як, у порожньому кадубі (Кундз.); У будці, як у кадовбі, загуло на весь двір (Вас.)]] 2) обл. сруб из цельного пня [Мов кадуб, стояв він серед шляху (Горд.)]. кадібець, -бця уменьш. от кадіб 1. кадівб см. кадіб. / кадіння церк., перен. каждение. кадка к?дка [В четвертому [кутку], освітленому настінною лампою, біля кадки з величезним рододендроном, містився дитячий стіл (перекл. 8 Горького)]. кадмій, -мію хим. кадмий. кад мі повий хим. кадмиевый. кадр, -ру кип. кадр [Юрій сидів перед екраном і застиглими., очима розглядав кадр за кадром (Собко)]. кадри, -рів (о людях) к?дры. кадриль, -лі кадриль [Боярин насилу розігнав гурт, щоб поставити молодих до першої кадрилі (Н.-Лев.)]. кадрильний кадрйльный. кадровий кадровый [Кадровий шахтар Іван Бобров любив Донбас (Козач.)\. кадровик, -ка кадровик. кадуб см. кадіб. кажан, -на" воол. летучая мышь; (некоторые виды — ещё) кожйн [От і ніч зійшла на землю, стало в лісі зовсім темно. Вилітають з гущини величезні кажани (Забіла); " Тільки нечутно літають великі, чудні кажани (Л. Укр.)]; плодоїдний ~п крылбн. кажапбк, -нк? уменьш. от кажан [Замиготіли кажанки, наче хто перекидав грудками (Н.-Лев.)]. каз, -зу разг. бешенство. казан, -па 1) котёл, обл. казбн; (о кухонной посуде — ещё) чуг^н, разг. чугунка [Дівчина похапцем накачала в казан води (Донч.); Хома мовчить, та Андрій чує, що сміх клекоче в Хомі, як вода в казані (Коцюб.)]; 2) техн. каз?н. казання церк., перен, прбповедь, поучение, слбво [— Куди тобі! Яке казання вдрала, — Промовив Жук: — розумна дуже стала! (Гл.)]. казано предик, говорит (наст. ер.); (прош. ер.) говорили, разг. говбрено, говорилось. казановий котёльпый; (техн. — ещё) котлб- вый; о^вий цех котельный цех [Бреус пішов до казанового цеху (Скляр.)]. казанбк, -нк&котелбк; казанбк; чугунбк [Бійці з прихованою радістю чекали, доки фельдшерка зайде в їхні підземелля, огляне їх, огляне казанки, що горять на полицях, як сонця, натерті, звичайно, ради її візиту (Гонч.); Килина уже. поздіймала казанки. Жде вас, щоб скликати обідать (Мирн.)], Ср. казан 1. казаиоподїбпий котлообразный. І казаночок, -чка уменьш., ласк, котёльчик. казанський казанский; ~ка сирота см. сирота. і казанчик уменьш. котелок, котёльчик; казанок [Клунки з прив'язаним до них казанчиком., свідчили, що то подорожні (Коцюб.)]. Ср, казан 1. казаняр, -ра спец. котельщик; (мастер—еще) котельник [Сорок років працював Данило Щур на корабельні як казаняр (Скляр.)]. казань, -пі см. казання. Казань, -пі Казань. казарка орн. казарка [За кайрами з'явилися гаги, гагарки, казарки, снігова чайка (Трубл.)]. казарма казарма [— Айда в казарми! Айда в неволю! — Неначе крикне хто надо мною. І я прокинусь (Шевч.)]. казармепий казарменный [Гарнізон вишикувався на казарменому плацу (Козач.)]. казати (кажу, кажеш) 1) говорить; (сообщать разг.—еще) сказывать, обл. баять; (рассуждать— ещё) толковать (разг.); (передавать слухи—ещё) поговаривать (разг.), побалтывать (фам.)\ (о законе, пословице и т. п. — ещё) гласить [Гафійка нерішуче мовчала. —Та кажи вже, кажи... (Коцюб.); Стара, кажуть, стала, Нездужає... (Шевч.); Ои казали, говорили По всім селі люди: «Та вже з того козаченька Нічого не буде!» (Л. Укр.)]\ кажи пропило! (о неудавшемся, безнадёжном и т. п.) разг. пиши пропало!; кажуть (вводное слово: ходят слухи) говорят; слышно; разг. сказывают, слыхать; поговаривают; г-*ти н і (отказываться) говорить нет; разг. отнекиваться; взагалі (загалбм) кажучи вообще говоря, в сущности (говоря); згадаєш, що я тобі ^зав! (в значении предостережения) вспбмнишь, что я тебе говорил!; разг. попбмни моё слбво!; казкй ^ти сказки скбзывать (рассказывать) [А ти мені казки твої чудові будеш казати, співати пісні (Вас.)]; к б р о т к о кажучи (вводное словосочетание) разг. кбротко говоря; між нами кажучи между ними говоря, между нами будь сказано; не ~ти (про к 6 г о, про щ о) не говорить (о ком, о чём), умалчивать (о ком, о чём); н е м 6 щ о (ч о г б) й ~ти (в значении: понятно) разг. нечего и говорить, слбва (слов) нет; що ви кашкете! (для выражения удивления) разг. что вы говорите!, как мбжно!; що й <^*ти (в значении: верно, разумеется) разг. что и говорить, слова (слов) нет [3-й вартовий: Ба, догадався! (Здіймає з голови шолома, наливає вина і п'є) ..1-й вартовий: Розумний, що й казати! (Л. Укр.)]; як [то] кажуть (вводное словосочетание) как говорят, как говорится; 2) (делать распоряжение) разг. приказывать; велеть; уст. указывать [А він мені Махає рукою, Каже коня напоїти (Шевч.)\ Мати: Давай серпа, як кажуть! (Л. Укр.)]\ робити, я к каже с б в і с т ь делать, как велит сбвесть; книжн. следовать велению (побуждению) совести. казатися (кажеться) говориться; сказываться |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)