Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
кап 310 кар за*ячья кап^бта, молодило; цвітна" ^та цветной капуста. капустина разе. 1) Коча*н [кай^сты]; голбвка [капусты]; 2) листбк капусты. каїіустиіце место, где росла капуста [Юрко ЛІГ на живіт і поповз. Спочатку' торішнім Капустищем, а потім просто по калабатийах поміж сухою осокою (Козач.)]. Капустин и іі капустный [Добра капустяна розсада повинна мати 4—5 листків при висбті рослини 15 см (Колг. вироби* енцикл.)\\ ^на міль внт. Капустная моль; ^ний б і л 6 н см. білан. капустянка внт. медведка [Капустянка. Зав^ дає великої шкоди овочевим культурам у парййках і в полі (Коле, вироби. еицикл.)]. Кйпут нескл. сущ, м. р. разг. кай^т; (в висічений подлежащего обл. фалі. — ещё) карачун; (в значении сказуемого — ещё) крышка, каюк [Якби з Сокирами прийшли і топорища, Тоді-то буй би нам капут (Греб.)}. капуцйп 1) (монах) капуцин; 2) зодл. кйпуцйн. кбіщі, -цій разг. 1) туфлй; (домашние, обычно без задника^— ещё) шлепанцы (разг.); редк. ед. ч. капець т^фля; шлёпанец [її М'які кайці на 'повстяних підошвах ледве шо^халй по Ковзкому асфальту долівки (Смол.)]', 2) (сильно изношенная, изорванная обувь) разе„ ойбрКй} рёдк. ед. ч. капець опброк. капчики, -ків уменьш. разг. туфельки) шлёпанцы; редк. ёд. ч. канчиК т^феЛька; шле* ианец [На ній коротенька біла сукеночка і жовті нові капчики 3 помйонами (Коцюб.)]. Ср. КапЦі 1. капшук, -ка 1) мошна" (уст.), кошелёк [Він витяг з киїіїегіі Капшук і Висипав на стіл шість червінців (Н.-Лев.)]; 2) (перен.~~ о малыше) разг. карапуз, пузьірь, клоп. капшучок, *чкй уменьш., лася. 1) мошбнка? кошелёк [Через який час увіходить чернець»., Дзвонить і держить КайшуЧок у руці (Тесл.)]; ср. капшук 1- 2) (покрытие) разг. КолпачбК; Гчбхбльчий [Я перебирав зажигалки, знімав і надівав капшучки (Смол.)]. капюшон капюшбй [Командир катера щільніше насунув собі на картуз капюшон брезентового плаща (Дднч.)]* кЯра гіаказйние, киижн. кара; (в официальном языке ¦*-* ещё) взыскание; (лишение жизни — обычно) казнь; (отплата да что-нибудь *— еіце) отмщение (КоМ^), уст. воздаяние (ко* МЛІ (пёрён. — дтрадание -*- ещё) казнь [Щоб більше нашої країни зухвалий ворог не чіпав,—* на Хижий світ, мов кара, лине грошовий гнів червоних лав! (Тёр*); Чи буде суд! Чи буде Кара! Царям; йарятам на землі? (Шевч.у, Ой приїхав Гамалій Аж у ту Скутару. Сидять браїй-запорожці, Дожидають кари (Шевч.)]; ^ра Мені з ним! (тяжело, Хлопотно) разг. Наказание (силь* нее мука, мучение) мне 6 ним!; Смертна **ра, ^ра на горл о смертная казнь. карабёля уст. с?бЛя (кривая) [ — Стійте, кажу! -- Знов наказав козак, спритно вибивній з рук Уніховського його криву польську карабелю (Ле)]. карабін карабин [Дво? кіннотників поскакали йому навперейми, Зййвши Карабіни 8 плечей (Риб.)]. Карабінер, *ра воеи. и пр. Карабинер [Командири частий карабінерів змушейі були запропонувати поліцейським загонам відійти (Рад. Упр., І95б, ПІ)]. караван, -ну караван [Через аули каравани Ходити стали (Граб.); ІЇЛивлй каравани плотів (ДесН.)]. Караванний, каравановий карайбйньїй. караван-сарай, -рая караВ^н-Сйрай. каравела мор. уст. каравелла [Вій перепливає бурхливі моря, йлййё Каравелою* в гй?ла широких невідкритйх річок (Смол.)]. Караганда Караганда. Карагандинська область Карагандинская область. карагандинський карагайдййСкйй. карагач, -ча бот. (Штиз Ь.) кафагія,. ильм [Тінь Крислатих карагачів захищала від спеки (Смол.)]. карагачевий, карагачовий карагачевый* йль- мовый [Карагачовий і чинаровий ліс обабіч був такий густий 1 зарослий, що йічоґо не можна було бачити Крізь ньоґб (первкл. а Л. Толстого)]. Караїбм, *бів карайбьї. КараІбське море Караибское море. караїмський Караибский. караїм карайм. караїми, -мій караимы. караїмка караймка. караїмський караимский. каракал зоол. каракал» каракалпак каракалпак. Каракалпаки, -ків каракалпаки. Кара-Калпйцька Автономна Радянська Соціалістична Республіка Кара-КалпЗксКай Автономная Советская Социалистическая Республика. каракалпацький каракалпакский. каракалпачка Каракалпачка. Карак&с Каракас. каракати, -тів разг. корбткие сайоґй (Присадкуватий і жилавий, вій стояв., в Зеленому гаЛіфе й рудохалйвих каракатах (Смол.)]. каракатий суковатый; (искривлённый) Корявый. каракатиця здол. каракатица. каракиргйзи, -зів каракирґйзьї. Каракорум, -му (горный хребет) КараКор^м. каракуватий см. каракатиц. каракулеводство с.^я. каракулеводство. каракуль, -ля каракуль [На ній булО елегантне пальто з сіроґо каракуля (Трубл.)]. каракуЛьОйий Каракулевый [Значйб просте тварййниЦтвб, Зокрема КараКульОВв вівчарство (Рад. Укр., 1946, VI)]. . каракульський каракульский. каракульча спец, каракульча*. Каракуми, Амій КаракуМы. каракурт ёоол. каракурт. каральний картельный. карамболь, -ля спорт, карамболь. карамель, *лі карамель. карамелька рйзг. карамелька. карамельний карамельный. кйраний караемый; (юр. —обычно) наказує- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)