кар 314 < ?ар 2) (игральная)^5рта; (обычно мн. ч.) карти карты;' фам. "картишки [В одному місці грали в кості, у другому в карти (Коцюб.)]; ставити, поставити на ^тупрям., перен, ставить, поставить на ка*рту [Вона па карту поставила своє життя, аби врятувати комісара (Ле)]; хитка (дбмик) з г^т карточный дбмик, домик из карт [По голому рірому чистуні скелі ліпились татарські халупки, ,.як хатки з карт (Коцюб.)]; 3) (рисунок на материи и т. п.) клетка; 4) обл., уст. страница ^ листбк (бумаги); письмб [Як голова болить! Пожовклі карти Рукопису старого помаленьку Перебігають стомленії очі (Ф/?.); А на верхнім боці карти припис був: «Шсланці руські ждуть на відповідь до, завтра» картання 1) укбры; упрёки; брань, ругань; бичевание; ср, карт&ти; 2) терзание; казнь [Серце так рветься! Та пащо той жаль, Нащо ті сльозц, картання даремне? Помста лиш може вгасити печаль (Л. Укр.)]; ер. карт?тися. картати, -ртаю, -ртаєш корить; упрекать; разг. журить; фам. жучить; (грубее) бранить, ругать, фам. гвоздить; (иногда, слегка) побранивать; (изобличать) бичевать (книжн.), казнить (уст.); (выступать с резкими нападками против кого-нибудь, чего-нибудь — ещё) громить; (мучить) редк. терзать [Хоча старшина нерідко картав Хому за його вади, проте й симпатизував подолякові (Гонч.); В думці Маруся картала себе і назавжди відмовлялась від мрій про Сергія (Козач.)] Різко картав Стефаник в своїх листах угодовські партії, реакційну частину галицької інтелігенції (Рад. літер., 1949, 11); Ні сльози, ані думки це допомагали. Вони тільки картали стривожену істоту (Ле); Гелена! Так ти того прийшла оце до мене, щоб дорікати? Що ж, печи, картай, вам тільки й радощів, коди я плачу (Л. Укр.)]. картатий клетчатый, в клетку [За хвилину він повернувся- назад із картатим пледом у руках (Ільч.)]. картатися, «рт&юся, «-ртйешся корить себй; гшрекбть себгі; (мучиться) терзаться, реже) казниться [Єкіцчив, умовк і зсунув брови темні, Немов картавсь, що видав таємницю (Л. Укр.); Та й що картатися словами, -люба? (Л. Укр.)]. картацький уст. клетчатый. карт*бл&пш нескл. сущ. м. р. карт*бл?нщ< картвел картвел. картвели? «тлів картвелы. картвелка картвелка, картвельськіш картвельский. картезіанець, «-нця филос. картезийнец, картезіанський филос, фиа. картезианский; г^кий в о д о л і з фиа. картезианский водолаз. картелювання ж. картелирование. картелювати, -люю, -любш эк. картелировать. картелюватися, -лювтьсяэ», картелироваться. картель1 (род. картечі-«ж. р. и картелю—м. рг) эк. картель [В руках картелів і трестів зосереджується нерідко сіц-вісім десятих усього виробництва даної галузі промисловості 0енін)]щ картель8 (род. картелі—ж. р. и картелю—м<р.) (письменный вызов на дуэль) уст. картель [То був приємний, благородний, Коротки? виклик чи картель: Поет, узявши тон холодний, Там кликав друга на дуедь (переал, а Пушкіна)]. картельний эк. картельный, картер, -тера техн. кйртер. картеч, -чі воец. картечь І Пригинаючись, во- ни бігли по рівному полю до горбків, (х били картеччю (Шия,н)]< картечний воен. картечный. карти (род. карт) см. карта, картина картина [Варто подивитися;, бо то картина оригінальна, гідна пензля период, рядного баталіста (Цоцюб.)], картинка уменъш., ласк, картинка [Одігріна- лися біля грубки діти, і ]У1акедониха, пока- зувала їм різні картки, книжки з картиц- ками (Шиян)]. картинний картинный [Мені не подобалась його картинна рисовка, часте вживаная морських термінів і таких слів, ян «братіщ- ка», «полундра», якими вдоряк сипав направо й наліво (Збан.)]; <-^на галерея картинная галерея. картинність, -ноет} картинность. картинно нар. картцнно [Орловський сів на краєчку дивана, картинно спершись ліктем на качалку (Козач.)]. карті вник, -ка разг. редк. картёжник [Ераст Антипович сидів серед картівникір (перем. 3 Вовчка)]. картка 1) карточка [Катерина взяла в долоні картку і довго оглядала незнайомі риси обличчя (Куч.)]; 2) обл. лист (бумаги, книги, тетради и т. л,), листбк (книги, тетради и т, п,); страница, страничка [Картка ії щоденника (Коцюб.)]. картковий карточный; <—кбвйй б у д й н о- 4 р к, г^кбвйй дбмик, о-»кбв5 хитка к?ртрчішй дбмик [Буржуазія силою і обманом старається затемнити свідомість трудящих, аде всі її зусилля розлітаються, як картковий домик, перед ростучою, свідр- містю пролетаріату і біднішого селянства (Ленін)].. картограма спец. картограмма [Педагог-при- родознавець.. показує нам шкільний садок розсадничок, живу «картограму» десятипільної сівозміни (Рад. Укр.г 1953, XII)]. картограф спец, картбграф. картографічний спец. картографический. картографія спец. картография. картографування спецх картографирование. картографувати, *фую, -ф^єщ спец. картографировать. картографуватися, -фується спец. картографироваться. картон, -ну картон [Вугіль і крейда ходилі по жовтому картону (Ільч.)]* картонаж, -жу картонаж. картонажний картонажный. ьартонка картонка. картбнний картбнный [Дитяча книжка, як правило* повинна мати тверду картонну обкладинку (Літ. еазч 1948, /)].
|