Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
кар 313 кар [Але и він, ризикуючи зламати собі карк, не відставав від інших»(Панч)\ Я з тої раси, що карку не гне, Глядить життю і смерті в очі сміло (Фр.)]. каркання карканье; поэз., обл. грай [Високо над пустирем пролітає з карканням одинокий ворон (Донч.)]. каркас1 техн. и пр. каркас; (строит.— еще) скелет [Будов нечувано нових Ростуть каркаси променисті (Рил.)]. каркас2 бот. (СеШз Ь.) каркас. каркати, -каю, -каєш, каркнути, -ну, -неш каркать, кбркнуть [А ти, земляче, не каркай, як та ворона (Мирн.)\ Вчепившись лапами в їжака, крук каркнув сердито (Коп.)]. карколомний головокружительный; разг. сногсшибательный [Відважна вершниця показувала такі карколомні трюки, що цирк гримів і стогнав від оплесків (Донч.)]. карколомність, -ності сногсшибательность. карколомпо нар. головокружительно; сногсшибательно. Ср. карколомний. Карл Каюл. карлик карлик; уст. кбрла [Там карлики грають у сурми, Там бубни й сопілки бринять (перекл. Л. Українки)]. карликовий карликовый [На каменистому грунті де-не-де росли миршаві деревця й карликові кущі (Борз.)]. карлиця карлица. карлсбадський ка р л сб адский; ^ка сіль фарм. карлсбадская соль. карлуватий приземистый, низкорослый [А вгорі [стовп] немов головатий, оброслий папороттю та карлуватими берізками (Фр.)], карлюка см. карлючка. карлючити, -лючить разг. скрючивать. карлючитися, -лючуся, -лючишся разг. скрючиваться; (судорожно) корчиться; (о дороге, реке) виться, извиваться [Понад табором каолючився широкий шлях (Сміл.)]. карлючка разг. 1) прям., перен. кривуля; (только прям, — ещё) закорючка [Навіть уночі приснились йому ті карлючки, хрестики, бублики, що прозиваються літерами (Коцюб.); — Ой, яка карлючка танцює зо мною! — подумала Настя (Н.-Лев.)]; 2) (плохо написанная буква) каракуля; 3)(на конце палки и т. п.) крючок, загйб; (сама палка) клюка [Ось і староста, почепивши на грудь медаль, сперся на довгу карлючку і киває головою до Романа, сільського писаря (Коцюб.)]. карлючкуватий разг. крючковатый [Ніс довгий та карлючкуватий і на кінці загострений, ніби шпилька (Квітка)]. кармазин, -ну 1) (сукно и одежда из него) ист. кармазин [Край неба, мов кармазином вкритий, мигоче, пашить (Мирн.)]\ 2) (перен.: цвет) багрянец [Ярина жахається, блідне, щоб зараз заллятися кармазином (Коцюб.)]. кармазинка сад. кармазинка. кармазйнний ист. кармазинный. кармазинник уст. неодобр, бархатник, богач. кармазиновий ист. кармазинный, кармазиновый. карман техн. карман. карманник разг. карманник, кармапщик. карманьйбла ист. карманьола. кармін, -ну кармин [А його дружина, нервово вклавши в сумку кармін, підвелася, щось мовила й пішла до виходу (Ле)]. кармінний, карміновий карминный, карминовый. карпавал, -лу карнавал [То був якийсь блискучий карнавал (Л. Укр.)]. карнавальний карнавальный [Перед самим гуртожитком їм перетяв дорогу карнавальний похід (Ваш)]. карпавка уст. кружка (для сбора денег). карнавковий кружечный. Ср. карнавка. карнавочка уменъш. от карнавка. карнавочний кружечный. Ср. карн&вка. кар па ухи й, кар на в ух и й разг. корноухий. карниз карниз [А коли сонце зійшло, до нього всміхнулись тільки червоні маки з карнизів ринку (Коцюб.); Шосе в'ється по карнизах над урвищами (Гонч.)]. карнизний, карнизовий карнизный. карний 1) прил. уголбвныи [В суд Селянин потяг Вівцю: Почав він там супроти неї карну справу (перекл. з Крилова)]; адвокат у *^них справах адвокат по ут^ ловным делам; разг. уголовник; <—ний злочинець уголбвныи преступник; разг. уголовник; «^ний к 6 д е к с юр. уголбвныи кодекс; *^ний розшук юр. уголбвныи розыск; <^не судочинство юр. уголовное судопроизвбдство; 2) (род. карного) сущ. уголовный; разг. уголовник. карність, -ності уст. наказание [Хоч коли и мине день без карності, все неспокійно, все серце смутиться, все горя та лиха сподівається (Ьовч.)]. карно нар. уголовно. карноухий, карновухнй корноухий. карогнідйй караковый, карий. каролшгський ист. каролингский. КаролГнські острови Каролинские острова. кароокий с карими глазами [Чорнобрива, кароока, Вилитая мати (Шевч.)]. каротель, -лі бот. каротель." Карпати, -пат Карпаты. Карпатська Русь Карпатская Русь. карпатський карпатский. Карпатські гори Карпатские горы. Карпо Карп. каррарський мармур каррарский мрамор. карсёт, карсётка род женской одежды; обл. корсетка [Взяла [Дідона].. Спідницю і карсет шовковий І начепила ланцюжок (Котл.); Гафійка одвернулась од Гущі і щось витягла з-під карсетки (Коцюб.)]. карсетйна разг. (худая) корсетка [Мар'яна, що три роки тому вимандрувала до міста в найми у старій карсетині, вернулася такою пишною панною, що тільки впізнавали її по очах (Вас.)]. Ср. карсёт. карсётка см. карсёт. карст, -ту геол. карст. Карст, -ту геогр. Карст. карстовий геол. карстовый. Карське море Карское море. карський карский. карта 1) геогр. карта [Зараз почнеться урок географії, на дошці вже повісили карту (Донч.)\; |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)