Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
кар 312 вар карбованчик уменъш., ласк, рублик. карболка карбблка. карболовий карболовый. карбонар, -ра ист. карбонар, карбонарий. карбонат, -ту хим., мин. карбонат. карбонізаційний техн. карбонизационный. карбонізація техн. карбонизация. карбонізувати, -зую, -зуєш техн. карбонизировать. карбонізуватися, -зуеться техн. карбонизироваться. карбоніт, -ту хим. карбонит. карборунд, -ду хим. карборунд. карбувальний чеканный. карбувальник чеканщик. карбування чеканка, чекан [Як і встановлення масштабу цін, карбування монет потрапляє в руки держави (Маркс)]. карбувати, -бую, -буєш 1) нарезать (что); зарубать (что); делать зарубку (на чём), делать насечку (на чём); делать метку; (брать на учёт) отмечать; перен. запечатлевать (что) {Данило Хронь.. карбував на своїй палиці гріхи панські (Куч.)]; 2) (перен.: принимать во внимание) замечать, ставить в счёт (кому); 3) (о металле; также перен.: отчётливо произносить, обрисовывать и т. п.) чеканить, отчеканивать [За вікном сонце карбувало золото на листях берестів (Скляр.); Голосно карбувала кожне слово Катя (Козач.)]; 4) уст. резать, разрезать (на части); (преим. перен.) ранить [І тих двох братів порубали, тіло козацьке карбували (Сл. Гр.); На другий день лікар її карбував,— каже: вмерла (О., 1861, VII— Сл. Г^.)]. карбуватися, -буюся, -буєшся 1) нарезаться; зарубаться; отмечаться; 2) чеканиться [В глибоких підвалах під палацом, де карбувалися ханські гроші, кмітливі і мовчазні різьбярі-невільники готували подарунки гетьманові Хмельницькому (Риб.)]. Ср^ карбувати 1, 3. карбункул1 мед. карбункул. карбункул2 мин. карбункул. карбункульозний мед. карбункулёзный. карбюратор, -ра техн. карбюратор. карбюрація хим., техн. карбюрация. карбюрований техц. карбюрированный. карбюрувати, -рую, -руєш техн. карбюрировать. карбюруватися, -рується техн. карбюрироваться. карватка уст. кружка [Край його на столі люлька., і повна карватка ще торішньої дулівки (Квітка)]. карга бран. карга, хрычовка. карда текст, карда. кардамон, -ну кардамон. кардамонний, кардамоновий кардамонный, кардамоновый. кардан техн. кардан. карданний, кардановий техн. карданный. кардинал 1) церк. кардинал; 2) орн. кардинал. кардинальний кардинальный [.. питання про мир, це кардинальне питання всього сучасного життя (Ленін)]. кардинально пар. кардинально. кардинальський церк. кардинальский. кардівнйк, -ка текст, кардовщик. кардівнйця текст, кардовщица. кардіограма мед. кардиограмма. кардіограф мед. кардиограф. кардіоїда мат. кардиоида. кардний текст, кардный. кардувати, -дую^ -дуєш текст, кардовать. кардуватися, -дується текст, кардоваться. каре нескл. сущ. ср. р. воен. и пр. каре [Загнали нас у замкнуте каре (Ле)]. карел карел. карели, -лів карелы. Карелія Карелия. карелка карелка. Карельська Автономна Радянська Соціалістична Республіка Капельская Автономная § Советская Социалистическая Республика. карельський карельский; ^ка берёза карельская берёза [Біля стіни — старовинне ліжко з карельської берези (перекл. а Горького)]. карета карета [Мимо мчали закриті карети (Ільч.)]. каретка 1) уменьш. разг. каретка; 2) техн. каретка. каретний каретный. каретник каретник. кар'єр1, -ру горн, карьер [Спочатку вона бувала на кар'єрі щодня (Козач.)]. кар'єр2, -ру (галоп) карьер [Змучені коні, тяжко граючи пахвами, з кар'єру перейшли на рись (Ст.)]; з місця в <^р с места в карьер [— Сідай, Лагунов,— запросив Ле- люков,— ми тебе з місця в кар'єр познайомимо з справами... (перекл. з Первенцева)]; мчати (мчатися) ^ром мчаться карьером; на весь <^р во весь карьер [Як не здержував себе Дмитро, але в полі не витримав: пустив коня на весь кар'єр (Ст.)]. кар'єра карьера [Я почав бойову кар'єру з пош сади помічника командира взводу (Верш.)]. кар'єризм, -му карьеризм [У вдачі Борі була чудова риса — він був зовсім позбавлений почуття заздрості і кар'єризму (перекл. п І. Козлова)]. кар'єрист карьерист. кар'єристйчний карьеристйческий. кар'єристка карьеристка. кар'єрний1 карьерный. Ср. кар'єр1. кар'єрний2 карьерный. Ср. кар'єр2. кар'єрний3 карьерный. Ср. кар'єра. карий карий; (о масти лошадей — еще) караковый [Дала йому карі очі І чорнії брови (Шевч.); Коню сивий, коню карий (Федък.% карикатура карикатура [Нова [II] Дума є безперечно карикатурою на народне представництво (Ленін)]. карикатурист карикатурист. карикатуристка карикатуристка. карикатурний карикатурный. карикатурність, -пості карикатурность. карикатурпо нар. карикатурно. каріатида архт. кариатйда. карієс, -су, каріоз, -зу мед. кариес, кариоз, каріозний мед. кариозный. карк 1) (спец.: задняя часть шеи с верхней частью позвоночного столба) подзатылок; обл. карк; 2) (у человека) шея; фам. загривок |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)