Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
і^У 318 кач каутськіанство полит, каутскианство. . каутськіанський полит, каутскианский [Ленін да кінця викрив каутськіанську, аптимар- і ксистську теорію «ультра імперіа л івму^ . (Біогр. Леніна)). каучук, -ку каучук [Радянський Союз виробляє і споживав каучуку більше, ніж будь-* яка інша країна в світі (Вісник <4Н УРСР, 1949, 8)]. каучуківництво о.гх. каунуковбдетво. каучуковий каучуковый; *хво дерева бот. каучуковое (резинное) дерево. каучуковод с.-х. каучуковод, каучуконос бот, каучуконос. каучуконосний бот. каучуконосный. кафе нескл. сущ. рр. р. кафе [Він пішов до кафе, взяв склянку наю й сидів там з гадину (Сміл,)]. кафедра кафедра [Він говорив палко, гаряне, немов справді стояв на кафедрі перед вченою аудиторією (Баш); Барабашеві була запропонована кафедра в одному з москов* ських інститутів (Трубл,)]. кафедральний церц. кафедральный. кафетерій, -рїю кафетерий. кафешантан, тну дорев. кафешантан [Адаеь.., свищучи якусь мелодію, підхоплену в кафешантані, сів на свою повозку і поїхав (?Р-I кафедіаптДцний дорев. кафешантанный. кахексія ме&. кахексия. к&хель, -хля, кахля, -лі кафель, кафля (уст.), изразец [В залі стояла здоровенна піч, склат дена з блискучих зеленкуватих кахлів (Ільч.); З нічної зміни він не піщов додому і зараз, притулившись грловою до теплої кахлі, задрімав (ІПиян)]. кахелышД кафельный, пзразцбвый [Е)она стояла біля кахельного каміна і дивилася на мене румно (Гоцч,)]. кахел^ііин кбфельщпк. кахельниця кафельщица. кахетинець, -нця кахетинец. кахетинка кахетинка. кахетинське і)^ прил. см. кахетинський; 2) (род, кахетинського) сущ. кахетинское. кахетинський кахетинский. кахетинці, -ців кахетйпцы. Кахетія Кахётия, кахи меж§. кахи [Ой ти, старий, кахи-кахи, Я, молода, хихи-хихи! (народна пісня)]. кдхцкання кашляние; покашливание. Ср. кахикати. кахикати, -каю, -каєщ, кахикнути, *ну, -неш разг. кДщлять, кашлянуть; (время от времени, слегка — только несоверш.— ещё) покашливать [Тут вівці бекають, мекають, к.а^икають.4 (Мцрн,); Він критичним оком оглянув учнів і задоволено кахикнув (Донч.)]. кахкання кряканье [3 очерету піднялись з кахканням качки й ключем полетіли на лиман (Н.-Лев.)]. кахкати, -каю, -каєщ, кахнути, -ну, -неш крякать, крякнуть; (время от времени, слегка —¦ только несоверш.— еще) покрякивать [На морі качки кахкали (Манж.); Кахнулд утка — на все село чутка (Ном.); — Кха! — кахнув Семен (Коцюб.)]. кахлевий редк. ем. кахляний. кахля см, кахель. кахляний, редп. кахльовнй кафельный, изразцовый [Будинок був великий, э високими вікнами, з білими кахляними грубами, з просторими класами (В, Василевська — переклад); В широких отворах вікон біліли кахльові печі, немов зуби в щелепах кістяка (Коцюб.)]. кахнути см. кахкати. Каховка Кахбвка. кацик с^і. касик. кача, -чати утёнок; рааг. утёныш [Качка качат вивела (Манж.)]. качалка 1) скалка; (для теста«-» ещё) рас* катка [Вона заходилась качать качалкою корж (Н.-Лев.); На річці попрала, качалною покачала (Чуб.)]\ 2) (род кресла) качалка [В кутку, біля, качалки, блищав на ящику грамофон з величезною трубою (перекл. в Сьомушкіна)]. качальниця спец, выкатчица. качальня (для катанья белья) каток. качан, -на 1) (капусты) головка, кочан; разг. кочень, вилбк [І меаки капустою доброю буває багацько гнилих качанів (Иом.)]; 2) (стержень капусты) разг. кочерыжка; 3) (кукурузы) обл. початок; (реже) кочбн; О змерзти на гнн разг, окоченеть [Бігала по селу, змокла, на качан змерзла (Коцюб.)]. і качанка сад. порода дынь. качанний кочанный. качанпя1 1) качание; разг. к^чка; 2) качание; 3) качка; 4) катание; выкатывание, выкатка; раскатывание; 5) валяние; 6) катание. Ср. * качати 1—6. качання? собир. от качан, качановий кочанный. качати, -чаю, -чаені, качнути, *н?, -нёщ 1) (воду и т. п. насосом) качать, качнуть • [Двоє людей повільно качали помпою повітря водолазові (Трубл.)]; 2) (подкидывать кого-нибудь на руках гурьбой) разг. качать, качнуть [— Качать артистку!— вигукнув хтось (Смол.)]; 3) безл. (на море и т. п.) Качать, качнуть; (только несоверш. ~—ещё) валять, (слегка, изредка) покачивать; 4) (только несоверш.:разглаживать) катать, (о белье—ещё) выкатывать; (о тесте) раскатывать [Хомиха качала корж (Ц.-Лев.)]; 5) (только несоверш. — переворачивать по земле или в чем-нибудь) разг. катать; валять [Грім гуде з переливом, мов де., каміння качають (Квітка); Скажена собака нашого Рябка качає (Сл. Гр.)]; 6) (делать что-нибудь округлой дЗормы) катать; ^чати галочки э хліба катать хлёбиыо шарики. \ качатина утиное мясо; разг. утятина. качатися, -чбюся, -чаєшся 1) кататься; (в чём-нибудь — ещё) валяться [Лев і стрибав, і по траві качався, І у кущі ховався [од Комара], 'Із сили вибивсь, аж упрів (Гл.)]; 2) (без сна) ворбчаться [Одна Христя не спала. Вона ще довго качалася та думала про те несподіване гостювання (Мирн.)]; 3)ч (быть в движении) колыхаться [Білий туман качався над річкою (Вовч.); Верхами |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)