Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
кол 359 кол колосатий обл. колосистый [Гляньте: навкруги розкинулись безкраї ситі поля, що родять буйне колосате жито (Мирн.)]. колосйна разг. (один) кблос. колосника уменъш., ласк. разг. колосбк [Це ж наші рученьки кожну колоснику кохали та ростили (ІПер.)]. колосистий колосистый [Вийди, любий мій, зі мною В колосисте поле (Герас.)]. колосистість, -тості колосистость. колоситися, -лбситься колоситься [Навкруги мене колоситься пшениця і мак червоніє (Вовч.)]. колосіння колошение. колосГти, -сів редк. колоситься. колосковий колосковый. колосник, -к& техн. колосник [—Паровоз поки що в депо, колосники міняють, — відповів Артем (Головко)]. колосниковий техн. колосниковый. колосняк, -ка бот. (Еіутиз Ь.) песчаник. колосовий колосовой. колосові, -вйх сущ. бот., с.-х. колосовые [Колгосп імені Сталіна вже закінчив збирання всіх колосових, здачу хліба державі та оплату рахунків МТС (Колг. село, 1964, VIII)]. колосбк, -ска колосбк [3 першого дня жнив колгоспники боролися за збереження кожного колоска (Рад. Укр., 1951, VIII)]. колосочок, -чка уменъш., ласк, колосбчек. колосся собир. кблбсья [Важке зерно ледве тримається в колоссі (Рад. Укр., 1949, VIII)). колот, -ту разг. беспорядок, шум; разг. буча; (вражда) раздбр [Колот такий підняли, що хоч з хати тікай (Сл. Г р.); Ні, я не кинув каменярський молот, Усе він в мбїй, хоч слабій, долоні, Його не вирве насміх, ані колот (Фр.)]; см. ещё колотнеча. колоти, -лю, -лсш, кольнути, -ну, -нёш 1) (тілько несоверш.: разоелять на части) колоть; (на тонкие слои— еще) щепать [Кулі кололи тьму (Пере.)]; 2) (вызывать ощущение укола) колоть, кольнуть; (легче и время от времени несоверш. — ещё) покалывать [Вони [німці-фашисти] знущалися над ним: кололи, били, — та нічого їм не сказав юнак (Тич.); Високі вози посхилялись на воли й кололи їх у спину гострою соломою та остюками (Н.-Лев.); Його обступили, питали, кололи очима (Коцюб); Вова біг, доки не почало колоти в боці (Ноп.); Христя, мов хто кольнув її, стрибнула назад і вибігла в кухню (Мирн.); Ще нічого пе усвідомивши, [Юрко] відчув, як щось гостро кольнуло в серце (Козач.)]; ^лбти рогами колоть рогами, бодать; (друг друга — ещё) бодаться; ^-лбти б ч і перен. колбть глаза* [Нам тілько сакля очі коле: Чого вона стоїть у вас, Не нами дана..! (Шевч.)]; 3)) (только несоверш.: убивать) колбть; (о животных — ещё) бить, резать. колотий прич., прил. кблотый; «-^тнй цукор (с а" х а р) кблотый сбхар; /—та рана колотая рана. колотися, -л:6ся, -лешся 1) колоться [І відсвіт зір коловся у снігах На синю, жовту та зелену риску (Бажай)]; 2) колоться; (рогами — ещё) бодаться [Хоч стерня колеться, ніжка болить... Спати не хочеться, гулять кортить (народна пісня)]. Ср. колоти 1—2; 3) страд, а. колбться; щепаться; колоться, биться, резаться; ср. колоти 1, 3. колотити, -лочу, -лбтиш 1) болтать, мешать; (изредка, слегка — ещё) побалтывать, помешивать [Він довго колотив ложечкою в склянці, розмішуючи цукор (Десн.)]; 2) (загрязнять) мутить, болтать [Два голуби воду пили, а два колотили (Чуб.)]; 3) (о коровьем масле) бить, сбивать, сколачивать; спец. пбхтать; редк. болтать; 4) (перен. — ким и без дополнения) разг. мутить; (только с дополнением — ещё) смущать (кого), возмущать (когб); (только без дополнения — ещё) сеять раздбр [Сидір: Ви ще не знаєте Бурлаки.. Бачите, не вспів у село увійти, вже й колотить миром, а все через кого? через дівку (Тоб.); Колотила Пили- пиха у нас в хаті, а наша Катря так само в неї (Вовч.)]. колотитися, -лочуся, -лбтшпся 1) колотиться; (о сердце — ещё) биться, (с перебоями) ёкать (разг.) [Серце колотилося страшно, ноги підгинались, і я прихилився до якоїсь стінки (Смол.)]; 2) (о жидкости) болтагься; 3) (о кипении; о возбуждении) разг. клокотать; бурлить [На вулиці колотилося', як у горшку колотиться (Коцюб.); А ми чекає- мо-ждемо: чи смерть, чи воля бідолашним буде. Колотилось в нас такеньки аж тиждень (Вовч.); То колотилось бажання почути голос (Коцюб.)]; 4) (про що, еа що) разг. ссбриться (из-за чего); спбрить(о чём); безличные формы переводятся также существительными ссбра, спбры [Про що колотитесь? Про куций хвіст собачий! (пе- рекл. Рильського)]; не чтиться, безл. нет ссор (раздора) [Як на току молотиться, то і в хаті не колотиться (Ном.)]; 5) страд, з. болтаться, мешаться; сбиваться, сколачиваться; смущаться, возмущаться; ср. колотити 1, 3—4. колотівка мутовка, сбивалка. колотіння 1) сбивание; разг. сбивка; пахтанье; 2) смущение. Ср. колотити З—4. колотнеча разг. ссбра, споры; (драка) сва*лка; (суматоха) кутерьма; (неприятности) передряга [Сім'я літом мало сиділа в хаті, менше стало колотнечі (II.-Лев.); Вона буде вчителькою.. А що вдома чекав на пеї буря, так що ж.. Дома справді зчинилася колотнеча (Коцюб.); А біля воріт колотнеча здіймається! (перекл. є М. Ост- ровського); Орина з Павлом верталися в парі, мовчали, після денної колотнечі спочивали (Горд.)]. колотник обл. 1) сварливый (человек); забияка; 2) смутьян; ср. колотити 4. колбтниця обл. 1) сварливая (женщина); забияка; 2) смутьйнка. Ср. колотпик 1—2. колотий обл. см. колотнеча. колоттй 1) раскалывание; 2) (о свиньях) закалывание. колотуха 1) см. колбтниця; 2) ом. колотуша. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)