Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ком 362 КОМ ки.., заметушилась у травиці комашня (Коцюб.)]; 2) собир. обл. муравьи [Люду скрізь, браток, як комашні! (перекл. з Горького)]; 3) обл. муравейник (А там, саме на поляні, Груша зогнивала, А під нею прездорова Комашня стояла... (Руд.)]. комбайн комбайн [Оддалік, де жита вигинались па рівнинах, плив комбайн (Деси.)\ Озброєний вугільним комбайном, радянський шахтар творить під землею справжні чудеса! (Літ. газ., 1950, IX)]. комбайнер, -нера комбайнер [Любо-мило на комбайнах Комбайнёрам молодим! (Мур.)]. комбайнерка комбайнерка; разг. комбай- нёрша. комбайпобудув&ння комбайностроение. комбайновий комбайновый. комбайнування комбайнйрование. комбат І) (к о м а н д й р б а т а л ь й б н у) воєн, комбат (командир батальона) [До побачення, сивий комоате, В батальйон ти прийшов молодим... (Дмитр.)], 2) (к о- м а н д й р батареї) воєн, комбат (командир батарей). комбід, -ду (комітет б і д н 6 т й) ист. комбед (комитет бедноты) [11 червня 1918 року Ленін і Свердлов підписали декрет про створення комітетів бідноти (комбідів) (Віогр. Леніна)]. комбікорм, -му с.-х. комбикорм. комбінат, -ту комбинат [Околиця Бухчі, де розташувалося лісництво і лісовий комбінат, виросла у виробниче селище (Верш.)]. комбшДтор, -ра комбинатор. комбінаторика мат. комбинаторика. комбінаторний комбинатбрный; ^шш р е- ф л ё к с физл. комбинатбрный (сочетательный) рефлекс. комбінаційний комбинационный. комбінація1 (соединение, замысел, прием и т. п.) 1) комбинация; 2) мат. сочетание. комбінація2 (одежда) комбинация [Вона натягла панчохи, одягла через голову шовкову комбінацію (В. Василевсъка — переклад)]. комбінезон комбииезбн [Підійшов високий молодий парубок у комбінезоні і спитав, чи можна починати (Собко)]. комбінований комбинированный. комбінування комбинирование. комбіпувати, -иую, -иуєш комбинировать. комбінуватися, -пується комбинироваться. комбриг (команд й р бригади) воєн. комбриг (командир бригбдьт). комвйш, -гау (комуністична вища шкбл а) комвуз (коммунистическое высшее учебное заведение). комвуз, -зу (комуністичний вищий у ч б б в и й заклад) комвуз (коммунистическое высшее учебное заведение). комгосп, -пу (комунальне господарство) комхоз (коммунальное хозяйство). комдив 1) (к о м а п д и р дивізії) воєн. комдив (командир дивизии); 2) (командир дивізіону кораблів, літаків) мор., *ав. комдив (командир ди- вишона кораблей, самолётов). комедіант 1) уст. комедиант; 2) перен. комедиант, притворщик [Ти! Чи ти скінчиш, нарешті, нещасний комедіанте! (Коцюб.)]. комедіантка 1) комедибнтка; 2) комедиантка, притворщица. Ср. комедіант 1—2. комедіантство комедиантство, притвбрство. комедіантський уст. комедиантский [В їх фігурах, в їх уборі було щось комедіантське (Н.-Лев.)]. комедійний лит. комедийный. комедіограф комедйбграф [Вивчення спадщини Станіславського дає змогу комедіографу» як і режисеру, зробити глибші висновки (Літ. газ., 1953, XI)]. комедіографія комедиография [Промовець нагадує, що па Україні закладені чудові традиції комедіографії, що українська література багата щирим, м'яким, справжнім гумором (Літ. газ., 1953, XII)]. комедія комедия [Музична комедія — один з найпопуляриіших жанрів театрального мистецтва (Літ. газ., 1953, XI)]' г р 5 т и ^дію прям., перен. играть комедию [Мені вже обридло актором тим буть, 3 тобою комедію грати (перекл. Л. Українки)]; ламати ^дію разг. ломать комедию. комель, -мля кбмель. комендант комепдапт. комендантський комендантский [Штаб прикривали одна бойова група і комендантська команда (Ковпак)]. комендатура комендатура. комендор, -ра мор. комендор. коментар, -ря, коментарій, -рія комментарий [В своїй перекладницькій практиці Енгельс прагнув створити переклад, що не потребує коментарів (Мовозн., 1949, VII)]. коментатор, -ра комментатор. коментувати, -нтую, -нтуеш комментировать, коментуватися, -нтується комментироваться. комерсант коммерсант. комерційний коммерческий. комерція коммерция. комета комета. кометний комбтный. кометоподібний кометообразный. комнза разг. 1) каприз; с т р б ї т и ^зу разг. выкидывать (стрбить) фокусы, капризничать [Як же вниз, коли "я знизу? Ти не строй мені комйзу! (Тич.)]; 2) (о людях) капризник (о мужчине); капризница (о женщине). комизитися, -мижуся, -мизйшея разг. артачиться; (о людях — ещё) капризничать, (горячиться) ершиться, (упрямиться) ерепениться, кочевряжиться, кобениться (неодобр.); (вести себя дерзко) фордыбачить (фам.), фордыбачиться (фам.); (держать себя заносчиво) куражиться іРічку переїздили вбрід. Деякі коні полохалися води, комизились, рвали посторонки (Гонч.); Лю- 'ди, правду кажучи, зібрались в бригаді хороші, але доки звикли один до одного, весь час комизилися, проти шерсті один одного зачіпали (перекл. я Волошина)]. комин 1) передняя часть ^варистой печи [ї обрій той був сииій-синій, як та синька, що лею Василькова мати підводить комин (Донч.)]; 2) (канал) дымоход [Вітри сви |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)