Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
кои 363 кои стіли в дротах, вили в коминах (Верш.)]} 3) (над крышей) труба [Сумують комини без диму (Шевч.)\ Нарешті одного дня., високий комин ґуральні дихнув клубами диму (Коцюб.)]. коминковий каминный; камелькбвый. Ср. ко- МПІЮК коминок, -нка камин; (небольшой) камелёк [Посеред хати стояв коминок чудової різьбленої роботи (перекл. з Короленка)]. коминяр, -ра обл. трубочист. коминярчук, -ка обл. мальчик-трубочист [Малий, обмурзаний коминярчук стояв у фіртці (Фр.)\. комиш, -шу бот. (Зсігриз Ь.) камыш [Над водою комиші тремтять під вітром (Сос.)]. комишевий камышбвьтй [Недовірливо помацав [дід] тонке комишеве плетиво і сів (Козач.)]. ком шийна камышина [Пурхне очеретянка понад водою, сяде на комишину і гойда сться разом із нею (Коцюб.)]. комишит, -ту строит, камышит. комишитовий строит, камышитовый [Років десять тохму в Березівці було пущено комишитовий завод (Рад. Укр., 1946, IV)]. комйшник уст. разбойник пизовьев Днепра, прятавшийся в камышах; редк. камышник [Здригнулися комишники, побачивши побитих товаришів, і кинулися навтьоки (Коцюб.)]. комі иескл. сущ. ми. ч. и прил. (о народности, языке) коми. Комі АРСР Коми АССР; см. Автономна Радянська Соціалістична Республіка Комі. комівояжер, -ра коммивояжёр. комі вояжсрський коммивояжёрский. комі-зііряни, -рян кбми-зыршю. комі-зирянин коми-зырянин. комі-зирянка кбми-зырянка. ко мі-зирянський коми-зырянский. комізм, -му комйзм. комік кбмик [Я був визнаний надзвичайним коміком (Смол.)]. кбмінгс мор. кбмингс [Розсильний, відчинивши двері, рвонувся вперед, спіткнувшись об комінгс порога (перекл. з Новикова- Прибоя)]. Комінтерн, -ну (Комуністичний Інтернаціонал) ист. Коминтерн (Коммунистический Иптернационйл). комі-перм'як, -ка кбми-пермяк. комі-перм'яки, -кГв кбми-пермякй. комі-перм'яцький кбми-пермяцкий. комі-перм'ячка кбми-пермячка. комір, -ра воротник, ворот [Дощ лив холодними цівками за комір (Коп.)]; схопити за ^р схватить за ворот (за воротник); фам. схватить за шиворот. комірець, -рця воротничок [Він і досі за військовою звичкою ходить у гімнастьорні л білим комірцем (Донч.)]. комірка 1) каморка, клетушка; (для хранения съестных припасов и мелких хозяйственных вещей — еще) чулбн, кладовка, кладовая, обл. кладовушка [Він забрався в свою комірку і ліг на дерев'яний тапчан (Риб.)]; 2) биол. ячейка. комірковий биол. ячейковый. комірне 1) прил. см. комірний1; 2) (род. комірного) сущ. обл. квартирная плата [Чиста загибель тепереньки чоловікові: заробити нема де, землі зроду не було, комірне плати, кругом злидні, а їсти мусиш! (Коцюб.)]\ 0 піти в ~»не уст. пойтй на квартиру; прийняти в ^не уст. принять (взять) на квартиру. комірний1 квартирный. комірний2 1) прил. амбарный; 2) (род. комірного) сущ. амбарный, амбарщик; кладовщик. Ср. комора. комірник обл. квартирант, жилец [Що то мені казав Турковський недавно? Якісь непорозуміння, якісь поплутані рахунки з комірниками моїх домів... (Л. Укр.)]. комірник, -ка кладовщик [За збереженість і правильне витрачання сіна в колгоспі, згідно з постановою уряду, відповідають голова колгоспу і комірник (Колг. вироби, енцикл.)]. комірчик уменьш. воротничок [Все це так не приставало до куцого, обчиканого піджака, до білих комірчиків, до^ вузеньких рукавів (Н.-Лев.)]. комірчйпа разг. 1) каморка, клетушка; чулан [Дівчинка вийшла в маленьку комірчину за стіною, де стояв короткий тапчан (Трубл.)\ Мокрий, брудний одяг обох братів Олеся кинула в комірчину (перекл. з М. Островського)]; ер. комірка 1; 2) уменьш. амбарец, амбарик, амбарчик, небольшой амбар; (небольшая) кладовая, кладовка; обл. кладовушка [Гурт чоловіків під комірчиною, гомонять собі (Головко)]; ер. комора. комісар, -ра комисса"р [Ленін говорив, що без військових* комісарів ми не мали б Червоної Армії (Біогр. Леніна)]', народний ~«»р ист. народный комиссар. комісаріат, -ту комиссариат; н а р б д и и й г^т ист. народный комиссариат. комісаріатський комиссариатский. комісарський комиссарский. комісійний комиссибнный [Командний пункт батальйону містився в цей час у комісійному магазині, що виходив вітриною на одну з центральних вулиць (Гонч.)]. комісіонер, -ра комиссионер. комісіонерство комиссионерство. комісіонерствувати, -ствую, -ствуєш разг. комиссионерствовать. комісіонерський комиссионерский. комісія комиссия [Року 1892 я почав службу в Одеській філоксерпій комісії (Коцюб.)]. комітат, -ту комитат. комітент торг. комитент. комітет, -ту комитет [Анрі Барбюс став головою Всесвітнього комітету боротьби проти війни і фашизму (Літ. газ., 1950, VIII)]. Комітет Партійного Контролю Комитет Партийного Контроля. комітетський комитетский. комиётчик разг. комитетчик [Незабаром ко- мітетчики з'єдналися з усім збройним робітничим загоном із цукрового заводу коміції, -цій ист. комйции. комічний комический, (смешной — ещё) ко- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)