Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
кон 372 коп концесія эк. концессия. концтабір, -бору (концентраційний табір) концлагерь (концентрационный лагерь). кбнче нар. 1) непременно, обязательно [[Олена] вдивлялась у нічну темряву, начеб хотіла там конче щось побачити (Коб.); Хлопцеві враз уявляються залізні тройчаки, що стоять у стодолі — такі руки в Хо... конче такі... (Коцюб.)]; ^че зробити щ о обязательпо (непременно) сделать что; разг. не преминуть сделать что; 2) (при прилагательных и наречиях: весьма) очень; крайне [Подорожуючи, поет [Міцкєвич] не конче строго додержувався заздалегідь накреслених планів (Рил.)]; О^че потрібно (треба) крайнє (совершенно) необходимо [Конче треба було довідатися, що тут сталось (Козач.)]. кончина кончина, смерть. кон'югація биол. конъюгация. кон'юнктива анат. конъюнктива. кон'юнктивіт, -ту мед. конъюнктивит. кон'юнктура конъюнктура. кон'юнктурний конъюнктурный. конюх конюх [Він і конюхом був і водночас мірошником (Шиян)]. конюшепний копюшенный. конюшин, -шого сущ. ист. конюший. конюшина бот. (Тгі/оііит Ь.) клевер, трифоль, трилистник [Червоні помпони конюшини, немов їжачки, стовбурчили щетину з трилистих підставок (Коцюб.)]; заяча *^на (АпіНуШз Ь.) язвенник. конюшинище клеверище. конюшинний клеверный [3 великим оберемком конюшинного сіна вийшов з клуні 1 Семен (Шиян)]. »* копюшня конюшня [Під садом стояв відремонтований флігель та конюшні (Головко)]; авгійові г^пі см. авгійові стайні. коня, -няти уменъш. лошадка; прен. лошадёнка [Малі конята ліниво подріботіли дорогою у житах (Гавр.)]. коняка разг. лбшадь; (о простой, рабочей разг. — ещё) саврас; обл. коняка [Хома ставив ноги рішуче, злісно, як говорив, а сніг розкидав, наче коняка (Коцюб.)]. коняр, -ра 1) с.-х. коневбд; 2) (ухаживающий за лошадьми) редк. конюх [Вже коні стомлені заведено до стайні, І всипали вівса їм конярі (перекл. Рильського)]. конярство с.-х. коневодство. конярський с.-х. коневодческий [Яких рисаків орловської породи вирощували наші колгоспні конярські ферми у Стрільниках, Литвиновичах, Ворголі! (Ковпак)]. копятина конина. конячий лошадиный [В смуґу.. світла всунулась коняча голова, тягнучись до вогню (Ільч.)]. копячипа разг. лошадёнка [Конячина була слабосила й худа (Шиян)]. конячинка умелый, от конячйпа [За станцією стояв візок, в який була запряжена невеличка кудлата конячинка (В. Василев- ська — переклад)]. конячка уменъш. разг. лошадка [Толі доручили конячку Стрілу (Козач.)]. конькй см. коньбк 1. конькобіжець, -жця спорт, конькобежец. конькобіжиця спорт, конькобёжица, конькобежка. конькобіжнпй спорт, конькобежный. коньбк, -иька 1) спорт, конёк; (обычно мн. ч.) конькй конькй [Аркадій затиснув під рукою конькй і, грюкнувши дверима, миттю протупотів східцями, вибіг на вулицю (Коп.)]; 2): ^к-горбунок фолък. конёк-горбунок; 3) (на крыше) конёк; 4) (перен.: что-нибудь излюбленное и являющееся постоянным приёмом или предметом разговоров, мыслей) конёк [У кожної людини є в роботі, як кажуть, свій улюблений коньок (Донч.)]. коньяк, -ку коньяк. коньячний коньячный. кооператив, -ву кооператив. кооперативний кооперативный [Кооперативний план Лепіна став величезним кроком у розвитку теорії про перемогу соціалізму в нашій країні (Віогр. Леніна)]. кооператор, -ра кооператор. кооператорка (сорт пшеницы) с.-х. кооператорка. кооперація кооперация [Кооперація, як форма торгівлі, вигідніша і корисніша, ніж приватна торгівля.. (Ленін)]. кооперування кооперирование. кооперувати, -рую, -руєш кооперировать. кооперуватися, -рується кооперироваться. кооптація кооптация. кооптування кооптирование. кооптувати, -птую, -птуєш кооптировать. кооптуватися, -птується кооптироваться. координата мат. координата. координатний мат. координатный. координація координация [Широкі перспективи відкрились перед кожним партизанським з'єднанням.. Була координація дій з штабами фронтів (Шер.)]. координування координирование. координувати, -ную, -пуєш координировать. координуватися, -нуеться координироваться [Партизани допомагали Червоній Армії. Дії координувалися через спеціальні штаби партизанського руху (Воронько)]. копа 1) копна [Скошені хліба стояли у копах (Шиян)]; класти (складати), скласти в ^пи с.-х. складывать, сложить в копны, копнйть, скопнить; 2) (единица счёта) разе. уст. шестьдесят; обл. копа [Моя мати не прожила кону літ (Вовч.)]; 3) (о деньгах) уст. полтинник, 50 копеек [І день і ніч працювала, Подушне платила... І сипові за три копи Жупанок купила (Шевч.)]; 4) ист. собрание сельской общины для решения судебных дел [Позови й копи страх надоїли (Котл.\; — На копу скликають, на раду громадську,— сказав Максим (Фр.)]. копал, -лу техн. копал. копалини, -лин геол. и пр. ископаемые [Колокольцев прекрасно мандрує по глобусу і мріє про мандрівки і відкриття ііових земель, нових копалин... (Коп.)]. копаловий техн. копаловый. копальневий приисковый. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)