Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 784):
Попередня 
Наступна

кон
372
коп
концесія эк. концессия.
концтабір, -бору (концентраційний
табір) концлагерь (концентрационный
лагерь).
кбнче нар. 1) непременно, обязательно [[Олена]
вдивлялась у нічну темряву, начеб хотіла
там конче щось побачити (Коб.); Хлопцеві
враз уявляються залізні тройчаки, що
стоять у стодолі — такі руки в Хо...
конче такі... (Коцюб.)]; ^че зробити
щ о обязательпо (непременно) сделать что;
разг. не преминуть сделать что; 2) (при
прилагательных и наречиях: весьма) очень;
крайне [Подорожуючи, поет [Міцкєвич] не
конче строго додержувався заздалегідь
накреслених планів (Рил.)]; О^че
потрібно (треба) крайнє (совершенно)
необходимо [Конче треба було довідатися,
що тут сталось (Козач.)].
кончина кончина, смерть.
кон'югація биол. конъюгация.
кон'юнктива анат. конъюнктива.
кон'юнктивіт, -ту мед. конъюнктивит.
кон'юнктура конъюнктура.
кон'юнктурний конъюнктурный.
конюх конюх [Він і конюхом був і водночас
мірошником (Шиян)].
конюшепний копюшенный.
конюшин, -шого сущ. ист. конюший.
конюшина бот. (Тгі/оііит Ь.) клевер, трифоль,
трилистник [Червоні помпони конюшини,
немов їжачки, стовбурчили щетину з
трилистих підставок (Коцюб.)]; заяча *^на
(АпіНуШз Ь.) язвенник.
конюшинище клеверище.
конюшинний клеверный [3 великим
оберемком конюшинного сіна вийшов з клуні
1 Семен (Шиян)]. »*
копюшня конюшня [Під садом стояв
відремонтований флігель та конюшні (Головко)];
авгійові г^пі см. авгійові стайні.
коня, -няти уменъш. лошадка; прен.
лошадёнка [Малі конята ліниво подріботіли
дорогою у житах (Гавр.)].
коняка разг. лбшадь; (о простой, рабочей
разг. — ещё) саврас; обл. коняка [Хома
ставив ноги рішуче, злісно, як говорив,
а сніг розкидав, наче коняка (Коцюб.)].
коняр, -ра 1) с.-х. коневбд; 2) (ухаживающий
за лошадьми) редк. конюх [Вже коні
стомлені заведено до стайні, І всипали вівса їм
конярі (перекл. Рильського)].
конярство с.-х. коневодство.
конярський с.-х. коневодческий [Яких
рисаків орловської породи вирощували наші
колгоспні конярські ферми у Стрільниках,
Литвиновичах, Ворголі! (Ковпак)].
копятина конина.
конячий лошадиный [В смуґу.. світла
всунулась коняча голова, тягнучись до вогню
(Ільч.)].
копячипа разг. лошадёнка [Конячина була
слабосила й худа (Шиян)].
конячинка умелый, от конячйпа [За
станцією стояв візок, в який була запряжена
невеличка кудлата конячинка (В. Василев-
ська — переклад)].
конячка уменъш. разг. лошадка [Толі
доручили конячку Стрілу (Козач.)].
конькй см. коньбк 1.
конькобіжець, -жця спорт, конькобежец.
конькобіжиця спорт, конькобёжица,
конькобежка.
конькобіжнпй спорт, конькобежный.
коньбк, -иька 1) спорт, конёк; (обычно мн. ч.)
конькй конькй [Аркадій затиснув під
рукою конькй і, грюкнувши дверима,
миттю протупотів східцями, вибіг на
вулицю (Коп.)]; 2): ^к-горбунок фолък.
конёк-горбунок; 3) (на крыше) конёк;
4) (перен.: что-нибудь излюбленное и
являющееся постоянным приёмом или предметом
разговоров, мыслей) конёк [У кожної
людини є в роботі, як кажуть, свій
улюблений коньок (Донч.)].
коньяк, -ку коньяк.
коньячний коньячный.
кооператив, -ву кооператив.
кооперативний кооперативный
[Кооперативний план Лепіна став величезним кроком
у розвитку теорії про перемогу соціалізму
в нашій країні (Віогр. Леніна)].
кооператор, -ра кооператор.
кооператорка (сорт пшеницы) с.-х.
кооператорка.
кооперація кооперация [Кооперація, як
форма торгівлі, вигідніша і корисніша, ніж
приватна торгівля.. (Ленін)].
кооперування кооперирование.
кооперувати, -рую, -руєш кооперировать.
кооперуватися, -рується кооперироваться.
кооптація кооптация.
кооптування кооптирование.
кооптувати, -птую, -птуєш кооптировать.
кооптуватися, -птується кооптироваться.
координата мат. координата.
координатний мат. координатный.
координація координация [Широкі
перспективи відкрились перед кожним
партизанським з'єднанням.. Була координація дій
з штабами фронтів (Шер.)].
координування координирование.
координувати, -ную, -пуєш координировать.
координуватися, -нуеться координироваться
[Партизани допомагали Червоній Армії.
Дії координувалися через спеціальні
штаби партизанського руху (Воронько)].
копа 1) копна [Скошені хліба стояли у
копах (Шиян)]; класти (складати),
скласти в ^пи с.-х. складывать,
сложить в копны, копнйть, скопнить; 2)
(единица счёта) разе. уст. шестьдесят; обл.
копа [Моя мати не прожила кону літ
(Вовч.)]; 3) (о деньгах) уст. полтинник, 50
копеек [І день і ніч працювала, Подушне
платила... І сипові за три копи Жупанок
купила (Шевч.)]; 4) ист. собрание сельской
общины для решения судебных дел
[Позови й копи страх надоїли (Котл.\; — На
копу скликають, на раду громадську,—
сказав Максим (Фр.)].
копал, -лу техн. копал.
копалини, -лин геол. и пр. ископаемые
[Колокольцев прекрасно мандрує по глобусу
і мріє про мандрівки і відкриття ііових
земель, нових копалин... (Коп.)].
копаловий техн. копаловый.
копальневий приисковый.

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)