Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
кра 39 почтения; для усиления просьбы) лучше; (только для выражения предпочтения — ещё) скорее, скорей; розум добре, а-два ще ^ще погов. ум хорошо, а два лучше; 4) (в значении сущ.) лучшее [Все краще, що є в нашій літературі, давно стало здобутком радянської молоді (Літ, газ., 1948у IX)]; на ^ще (как) к лучшему [Погода змінилась на краще (Трубл.)]\ всього г^щого!, на все ^ще! (прощальное приветствие) разг. всего хорошего!, всего лучшего! кращенький разг. уменыи., ласк, от кращий. краЧценько нар. разг. уменыи., ласк, от краще. кращий 1) (без сравнения) лучший [В авангарді трудового наступу йшли кращі сини і дочки народу (Рад. Укр., 1947, ХП)]\ вважати (визнавати) за г^ще робити що считать (признавать) лучшим делать что, предпочитать делать что; робіть, як вам здається ^щим см. здаватися2 1; 2) (при сравнении) а) (как определение) лучший; более красивый; разг. красивее, краше; более порядочный; разг. порядочнее; более изящный; разг. изящнее; более нарядный; разг. наряднее; милее [Ой сину мій, сину, Моя ти дитино! Чи є кращий на всім світі, На всій Україні! (Шевч.); Хіба ж ти собі другу дівчину знайшов, кращу од мене? (Вовч.)]; б) (как сказуемое) лучше; красивее, более красив; порядочнее, более порядочен; изящнее, более изящен; наряднее, бблее наряден; милее [Він кращий од Балабухи (Н.-Лев.); Багато є сорок дурних, Моя ж крикуха білобока Була на погляд - краща всіх (Гл.)]; ср. гарний; 0^ трохи ^>щий немного лучше; разг. немного краше, получше; фам. почище. кр&щість, -щості предпочтительность. краяний І) прич. резанный; 2) прил. резаный. краяний соотечественник; разг. земляк [Нарта л: ..Я помилився, хутко показали мені сю помилку твої краяни (Л. Укр.)]. краяння резание, резка; разрезание. Ср. краяти 1. краяти (краю, кр&єш) 1) резать; (на части — ещё) разрезать, разрёзывать [Стеха готувала на стіл. Ставила миски, краяла хліб (Коп.); Є таке ім'я, що не вмирає Ні в трудах, ні в славі, ні в війні. Наче плуг, що землю чорну крає, Осяває жаром наші дні (Мал.)]; ^ти на смуги резать (разрезать, разрёзывать) на полосы, полосовать; 2) (мучить) перен. терзать; (с дополнениями сердце , душу — ещё) раздирать [Жаль гострим ножем краяв йому серце, на сухі очі набігли сльози (Мирн.); Старі слова говорить Гудзь, а вони крають сьогодні, як нагострений ніж (Коцюб.)]; 3) обл. кроить [Довго прясти та ткать, а почне краяти, так і мало чого (Но'м.)]. краятися (краюся, краєшся) 1) (о сердце, душе) разрываться [Про це й ще багато про що інше жалівся він мені, і серце мені краялося при його словах! (Коб.); Крається серденько на дві половини (Чуб.)]; 2) страд, з. резаться; разрезаться, разрё- зываться; ср. краяти 1. |4 Кре креатин, -пу хим. креатин. креатура креатура. креветка зоол. креветка. кревний обл. 1) кровный [Однополчани були йому кревною ріднею (Гонч.)\ Як свою рідну, кревну справу сприйняли залізничники новий п'ятирічний план (Рад. Укр., 1946, VIII)]; 2) перен. тяжёлый; (о труде, об обиде — ещё) кровный; (о чувстве — ещё) (очень) сильный; (о слезах) кровавый, горький [Вони ж [гроші] ..трудами кревними добувалися (Мирн.); По щоках повзли сльозини » Жалю кревного і болю (Мал.)]. кревні обл. 1) прил. см. кревний; 2) (род. кревних) сущ. кровные, родные, рбдетвен- ники, родня [Р і ч а р д: ..Мої всі кревні волі домагались (Л. Укр.); Запроси всіх кревних і знайомих (Фр.)]. кревність, -ності обл. родствб. крёвно нар. тяжело; кровно; (очень) сильно; гбрько [Роби кревно й ходи певно (Ном.); Цей жест зухвальства не тільки кревно його образив, але й остаточно його переміг, знищив (Ле); Знову він ..почав гірко і кревно ридати (Мирн.)]. Ср. кревний 2. кредит, -ту (счет) бухг. кредит. кредит, -ту (ссуда) кредит [Ми надали країнам народної демократії довгострокові кредити на загальну суму в 21 мільярд карбованців на максимально сприятливих умовах (Звіт ЦК КПРС XX в.)]. кредитив фин., дипл. кредитив. кредитйвний фин., дипл. кредитивный. кредитка разг. уст. кредитка [Він сунув у руку старому жмут великих кредиток (перекл. з Полевого)]. кредитний кредитный [Зміцнити грошовий обіг і кредитні відносини в народному господарстві (Зак. п'ят. план)]. кредитовий бухг. кредитовый. кредитор, -ра кредитбр; уст. заимодавец, заимодатель. кредиторка кредитбрша; заимодавица, заимо- дательница. Ср. кредитбр. кредиторський кредитбрский. кредитоспроможний фин. кредитоспособный кредитоспроможність, -ності фин. кредите- спосббность. кредитування кредитование. кредитувати, -дитую, -дитуєш кредитовать. кредитуватися, -дитуюся, -дитуєшся кредитоваться. кредо нескл. сущ. ср. р. кредо [Як тільки в 1899 році Ленін дістав маніфест «економістів» — так зване «Кредо» (символ віри, програма), він негайно дав їм рішучу відсіч (Біогр. Леніна)]. крез книжн. крез. крезол, -лу хим. крезол. крейда мел; (кусочек или палочка для записей, для рисования — ещё) мелок [Крейда, пісок, червонясте та сіре каміння Скрізь понад шляхом нависло, неплідне та голе (Л. Укр.); Учителька з крейдою стояла біля чорної дошки, а червоноармійці з рупшипями, з шаблями сиділи за партами |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)