Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
кре 396 кри них куль (Гонч.)]; 2) (только мн. ч.—крем'яхи) (детская игра) кремешки [Двоє дівчат грають у крем'яхи (Головко)]. крем'яшок, -шка уменьш. кремешок. крен, -ну мор. и пр. крен. кренделик уменъш., ласк, кренделёк. крендель, -деля крендель; плести ^>лі перен. разг. выводить (писать, выделывать) кренделя [Дві постаті, обнявшись, плели кренделі по грязюці ногами (Головко)]. крендельний крендельный. крёнделышк спец. крендельщик. кренити, -ню, -ниш мор. и пр. кренить. кренитися, -нюся, -шішся мор. и пр. крениться [Молодь плигала в човни, вони хитались, дівчата скрикували, хватались за борти, човни кренились і черпали воду (Десн.)]. креозол, -лу хим. креозол. креозот, -ту хим. креозот. креозотовий хим. креозотовый. креол креол. креолін, -ну хим. креолин. креолка креолка. креольський креольский. креп, -пу текст, креп. крепак, крепацышй, крепачка обл. см. кріпак1, кріпацький, кріпачка. крепдешин, -ну текст, крепдешин [Ідуть дівчата, може йна музики, Бо в крепдешин убрались не дарма (Мур.)]. крепдешиновий текст, крепдешиновый [Любка вийшла в блакитній крепдешиновій сукні та в блакитних туфельках (перекл. в Фадеева)]. крепітація мед. крепитация. креповий текст, креповый. крепбн, -ну текст, крепон. кресало огнйво; уст., обл. кресало [Надходить Лукаш з оберемком хмизу, кладе перед дядьком, виймає з-за пазухи кресало й губку і розпалює вогонь (Л. Укр.)]. кресання высекание (огня). крссаня см. крисаня. кресати (крешу, крешеш), креснути, -ну, -пені и усилит, кресонути 1) несоверш. высекать (огонь), обл. кресать; соверш. ударить огнйвом, разг. рубнуть огнйвом [Креши вогонь! Хай буде міць далекобійна, щоб сонного тебе десь ворог не набіг (Тич.)\ Враз блиснуло в хаті, мов хто креснув, і па леваді, наче з гармат, пальнуло (Головко)] ; ^с&ти блискавиці сверкать молниями [По низу неба повзла й кресала блискавиці хмара (Скляр.)]; 2) (блестеть) сверкать, сверкнуть [З-під нахмурених брів грізно кресали очі (Головко); Знялася буря. Кресонула блискавиця (перекл. з Федорова)]; 3) (по чему, что, кого) сечь, бить; ударять; (только кого) разг. колотить; соверш. ударить, фам. хватить, трахнуть [Крешуть коні кригу копитами, танки наступають з-за ріки (Тер.); Добуває віла запоясник, мур довбає, твердий камінь креше (Л. Укр.); Обернувся, як кресне Його копитами! (Руд.); Бачу, пропадать мені однаково. Замахнувся, кресонув по скроні жандарма, що стояв у дверях, прожогом вискочив на сходи (Риб.)]; 4) (только несоверш.: о быстром, стремительном действии) разг. чесать; катать; (в танцах, музыке и т. п.) отхватывать, откалывать [Нас чотири трактористи з бригадиром на чолі тільки сіли на машини—так і крешем по землі... (Тич.)]; 0 підковами ^сати об энергичной походке, энергичном танце [Іде козак дорогою, Підковами креше (Чуб.)]. креслення 1) черчение; 2) (изображение) чертёж [Схилився конструктор над кресленням низько... (Мур.)]. креслити, -лю, -лиш чертйть [Віра сиділа біля стола і так уважно креслила рисунок, що нікого не помічала (Еоп.); Чорне небо креслили білі промені прожекторів (Панч)]. креслитися, -литься чертиться. кресляр, -ра чертёжник. креслярка чертёжница. креслярня чертёжная; разг. чертёжка. креслярський чертёжный [Залита денним світлом зала, десятки людей, схилені над креслярськими столами, чіткі, розмірені рухи— заспокійливо впливали на Мякішева (Риб.)]. креснути, -ну, -неш трогаться [Крига почала креснути (Сл. Гр.)]. креснути, кресонути см. кресати. крес-салат (род. крес-салату) бот. (ЬерШіит заіюит Ь.) кресс-салат. кретин кретин. кретинізм, -му кретинизм. кретинка кретинка. кретиноїд мед. кретиноид. кретон, -ну текст, кретон. кретбнний, кретоновий текст, кретонный, кретоновый. крех орн. крохаль. кречет орн. кречет. крешендо, крещендо нар. и нескл. сущ. ср. р. муз. крешендо, крещендо [Наростає крещендо вітру, вересневе листя котить під паровоз (Мал.)]. крешер, -шера техн. крешер. крещендо см. крешендо. крива 1) прил. см. кривйй 1—3; 2) (род. кривої) сущ. (о женщине) хромая, хромоногая; 3) (род. кривої) сущ. (о линии) мат. и пр. кривая. кривавий кровавый; (о сражении и т. п.—еще) кровопролитный [Гори багрянцем кривавим спалахнули (Л. Укр.); Бій страшний іде, кривавий, Смертний бій — не ради слави, Ради миру на землі (Воскр.)]; ^ва помста этн. кровная месть. кривавити, -влю, -виш кровавить; разг. окровавливать [Сонячний промінь кривавив червоний прапор на школі (Десн.)]. кривавитися, -влюся, -вишся окровавливаться; обливаться кровью [А вже наступної хвилини починаю робити порівняння між ним і Олексою, і моя душа починає кривавитися (Коб.)]. кривавиця разг. кровные деньги; добытое тяжёлым трудом. криваво нар. кроваво [Сонце заходило криваво. На вітер (Вільде)]. криваво-червоний кроваво-красный, багровый. кривда 1) несправедливость; (огорчение) обида [Почуття гіркої кривди розпирало йому груди (Панч)]; мати г^ду (від кого) |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)