Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
кри 397 крп быть обиженным (кем) [Надіюся, любий брате, Що не будеш кривди мати (Фр.)]; робити (чинити, завдавати) <->ду (кому) обижать (кого); 2) (противоположность правде) неправда; фольк. кривда [Правда кривду переважить (Ном.)]. кривдження нанесение обиды (или обйд); ущемление. Ср. кривдити. кривдити, -джу, -диш обижать; книжн. наносить обиду; быть несправедливым (к кому); (стеснять) ущемлять [Всюди почалися між ріпниками розмови про те, ..як багачі без суду, без права, по своїй волі уривають чимраз більше з платні, кривдять і туманять (Фр.)\ М и х а й л о: Я тобі, Павло, не дав приводу мене кривдити (Стар,)]. кривдитися, -джуся, -дишся обижаться; ущемляться. Ср. кривдити. кривдний несправедливый; обидный [Та й сам людина я. Боюся, що каприз До вчинку кривдного міг би й мене довести (перекл. Рильського)]. Ср. кривда 1. кривдник обидчик [За права людей, за волю Ми піднялись на кривдників відвічних; Своєю кров'ю всім купити долю (Фр.); Тоді пекельною став думкою я жити: ..найти яку-небудь Причину — і піднять на кривдника тяжкого Кривавого меча... (перекл. Рильського)]. кривдниця обидчица. крйвдність, -ності редк. обйдность. кривдно предик, обидно [Він має поступитися першістю. Це було кривдно, проте Сагайда не дав розгулятися своєму самолюбству (Гонч.)]. кривенька 1) прил. см. кривенький 1; 2) (прил. и в значении сущ.) хромая, хромоножка; ср. кривий 3—4. кривенький 1) прил. уменыи., ласк, кривенький; ср. кривий 1; 2) (прил. и в значении сущ.) хромой; (о ребёнке—ещё) хромоножка; ср. кривий З—4. кривйй 1) кривой; (о постройке — обычно) покривившийся [Йосип дивився у вікно, бачив криву вулицю, що збігла до річки (Куч.); Він хитався на кривих ногах (Коцюб.)) В піднятих угору куточках губ ніби таїлась крива усмішка (Ільч.); Криві стіни халупки, вип'явши боки, моргали по кутках зморшками-тінями (Коцюб.)]; ~вё дзеркало см. дзеркало; д и- витися (глядіти) ^вйм оком на кого, на що перен. разг. смотреть (посматривать) косо на кого, па что; 2) перен. разг. неправильный; ложный; уст. Кривой; <^>ве слово разг. несправедливое (обидное) слово; возражение [Маруся: Ні одного кривого слова я від нього не чула; за що ж би я мала на нього злобу? (Стар.); Бач, сонце на небі закрило своє ясне лице, щоб не слухати твоїх кривих слів! (Фр.)]; 3) (о человеке, животном; о мебели) хромой, хромонбгий [А Максимові кривому Нічого не вадить; Шкандибає на милпці I гадки не має (Шевч.); Стіл у його кривий (Вовч.)]; ~вйй на ногу разг. хромой, хромоногий; 4) (род. кривого) сущ. хромой, хромонбгий; О ^вйй кінь вивезе разг. кривая вывезет (вынесет). Кривйй Ріг (род. Кривого Рога) Кривой Рог. кривина кривизна [Положи дерево кривиною вгору (Волч. у. — Сл. Г р.)]. кривити, -влю, -виш 1) кривить, искривлять; (о судороге, гримасе — ещё) искажать [Семен досі мовчав, але смішлива іронічна гримаска вже кривила йому губи (Ільч.)]; г+->ти душею см. душа 1, 2) (кого) разг. передразнивать [Він кидав на дівчат груддям.., кривив їх, висунувши язика (Вас.)]. кривитися, -влюся, -вишся 1) (о чём) кривиться, искривляться; (о прямом — ещё) изгибаться; (о чертах лица — еще) искажаться [Бліде обличчя Яна кривилось і сіпалось від утоми (Смол.)]4; 2) (о ком) кривиться; (делать гримасы) гримасничать, разг. корчить рожу [Микола мовчки благаюче кривився (перекл. з Волошина)]; 3) (з кого) разг. передразнивать (когб) [В його такі губи, що неначе він все чогось з людей кривиться (Н.-Лев.)]. кривіти, -вію, -вієш хрометь. кривляка разг. кривляка, ломика [Ти клоун, ти вічний кривляка (Тич.)]. кривляння разг. кривлянье; ужймки; гримасничанье; ломанье. Ср. кривлятися. кривлятися, -ляюся, -ляєшся разг. кривляться, разг. кочевряжиться; (делать гримасы — ещё) гримасничать; (жеманничать— ещё) ломаться. криво нар. криво; (косо; неправильно — ещё) вкривь [Криво забив кілка (Сл. Гр.); Рантом Ляля обернулася до рідних і якось криво, не по-своєму посміхнулась (Гонч.)]. кривобокий кривоббкий; (о постройке—ещё) покривившийся [Людей чимало на землі... А доведеться одиноким В холодній хаті кривобокій Або під тином простягтись (Шевч.)]. кривобокість, -кості кривоббкость. кривов'язий разг. кривошеий. криводушний криводушный. криводушність, -ності криводушие. криволінійний криволинейный. криволінійність, -пості криволинёйность. кривоніжка м. и ж. р. разг. кривоножка; хромоножка (ж. р. — о женщине, о ребёнке). кривоніс, -носа орн. клёст-еловйк [В яку завгодно пору року можна знайти гніздо кривоноса з маленятами (Еоп.)]. кривонога 1) прил. см. кривоногий 1; 2) (род. кривоногої) сущ. кривоножка; (с укороченной ногой) разг. хромоножка. кривоногий 1) прил. (с искривлёнными ногами) кривоногий; (с укороченной ногой) хромонбгий, хромой [Кривоногий сторож уніс миску і кухоль з водою (Мири.)]; 2) (род. кривоногого) сущ. (с искривленными ногами) кривоногий, фам. кривоножка; (с укороченной ногой) хромонбгий, хромой; (о ребёнке — ещё) хромоножка (разг.) [Була тут шляхта і міщани, Т молоді, і старики; Були багаті і убогі, Прямі були і кривоногі, Були видющі і сліпі (Котл.)]. кривоносий кривоносый. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)