Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
кри 398 кри кривоокий разе, косоглазый. кривоплечий разг. кривоплечий. кривоприсяга лжеприсяга. кривоприсяжний клятвопреступный [Невже зрадив хап? Кривоприсяжний пес! Хоче в мутній воді половити рибки (Кач.)]. Криворіжжя Криворожье. криворізький криворожский. криворогий криворбгий. криворотий криворбтый. криворукий криворукий. кривошиїй, -шйя, -шиє кривошеий. кривошип техн. кривошип. кривошипний техн. кривошипный. кривошия 1) прил. см. кривошиїй; 2) (род. кривошиї) сущ. мед. кривошея. кривуля разг. 1) кривуля, кривулина; (ломаная линия — ещё) зигзаг; (буква—обычно) каракуля [Тамара заплакала. Сльози потекли кривулями по щоках (Коп.)]; 2) (хромая) разг. хромоножка; обл. кривуша. кривулястий разг. извилистый; зигзагообразный; (реже) кривбй [Колії жовтіли на дорозі кривулястими смужками (Коп.); Охрім сідає в тиші серед хати.. І пише, пише Леніну листа. І літери чудні і кривулясті Розповідають про важкі напасті, Лягаючи безмовно на папір (Мал.)]. кривуляти, -ляю, -ляадп разг. 1) (идти, ехать) петлйть; делать 8,игз?ги [А здалеку п'яний ледар кривуляє по степу (Тич.); За вибалком машина почала кривуляти (Янов.)]; 2) (о дороге, реке и т. п.) изгибаться, извиваться, делать зигзаги, идти зигзагами [Дорога кривуляла в густому сосновому лісі (Коп.)]. кривулька уменъш. кривулька; зигзаг; кара- кулька [Візок усе котився вузькою, нев'їждженою дорогою, що бігла кривулькою поміж озиминою до села (Коцюб.); Через годину урядник приніс мепі перепустку, підписану кривульками Пугачова (перекл. в Пушкіна)]. Ср. кривуля 1. крига 1) лёд; (кусок — обычно) льдина, собир. льдины [Навколо острова лежало скуте кригою море (Трубл.); І Нева Тихесенько ьудись несла Тоненьку кригу попід мостом (Шевч.)]; вічна <*-»га геогр. вечные льды; бритися, взятися ~тою покрываться, покрыться льдом, обледеневать, обледенеть; 2) (перен. — о человеке). лёд; раэг. шутпл. ледышка. криголам ледокбл [Ведуть на північ моряки могутні криголами (Забіла)]. криголамний ледокбльный [Криголамному пароплавові «Седову» вдалося підійти крізь кригу до маленького острівця Домашнього (Трубл.)]. кригоріз редк. см. льодоріз. кригоруб редк. 1) (рабочий) спец. ледокбл [Біля кригорубів зібралося чимало дітвори (Шиян)]; 2) (инструмент) спорт, ледоруб. криж обл. крест. крижак см. крижень. крижаний ледяной [В полярну ніч пад пустинними просторами крижаного моря та його островів бушував ураган (Трубл.); Юркові здавалось, ніби вій поволі поринає в крижану воду (Козач.)]. крижаніти, -иГе леденеть. крижастий коренастый, кряжистый [А крижаста яка! (Мирн.)]. крижем нар. обл. крестообразно; «-^м подати, уп&сти разг. падать, упасть пластом, распластаться [Оксана в двері: «Вбили! Вбили!» Та ' й пада крижем (Шевч.)]. крижень, -наш, обл. крижак, -ка орн. кряква [Просвистіли ситі крижні Над утомленим болотом (Рил.); На ставкові цей рік не то лисок, а и крижаків є чимало (Пир. у. — Сл. Гр.)]. крижина льдйна [Крижину, на якій тримався Валерій, хутко несло (їльч.)]. крижинка уменъш. льдинка; разг. ледышка; обл. ледяшка [Холодні очі сковзнули по всьому, наче крижинки (Коцюб.)]. крижі, -жів 1) анат. крестец [Часом зайве відерце вівса сипнеш у жолоб. І койі виблискують крижами, як линки (Куч.)]4, 2) обл. поясница; уст. чресла [Болять крижі (Руд.)]; 3) мн. ч. см. криж. крижівниця1 (доска или брус, соединяющие грядки в телеге) нахлёстка, вязбк [Шарапа очумався. Як звір, кинувся до воза й одним махом зірвав крижівницю (Ле)]. крижівниця9 бот. (СгисіапеІІа Ь.) круциа- нёлла, крестбвница. крйжмо этн. уст. рйзки (уст.); подарок (новорождённому) [Мартин: ..Кумою буде генеральша Яловська — вона крйжмо хороше дасть... (Тоб.)]. крижня орн. кряква [Кахне крижня @., 1862, VIII — Сл. Гр.)]. крижовий анат. крестцбвый. криза кризис [Ленін показав, що в епоху імперіалізму загострюється революційна криза в колоніальних і залежних країнах.. (Іст. ВКП(б)); Приїхав лікар. Обдивився хворого, зміряв температуру. — Криза пройшла, тепер видихає (Шиян)]. крйзисннй кризисный. криївка обл. 1) убежище, укрытие [Захрустів звір поміж ломами, шукаючи безпечної криївки (Фр.)]; 2) (место, предназначенное для скрытного хранения чего-нибудь или тайного пребывания кого-нибудь) тайник. крик, -ку крик; (громкий, жалобный, негодующий — ещё) вопль, вбпли [3 бадьорим криком з півдня летіли гуси (Бат); Мати.. і., діти вибігають з хати з криком: «Горить! Горить! Рятуйте!..» (Л. Укр.)]\ ~ком кричати разг. криком кричать; кричать (орать) не своим гблоСом; разг. кричать (орать) благим мбтом; останній ~к [м бди] последний крик [мбды]. крикет спорт, крикет. крикливий 1) крикливый; (бросающийся в глаза — ещё) кричащий [Над Дніпром і в долині з'явилось крикливе білосніжне птаство (Скляр.)]; ~->вий туалет крикливый (кричащий) туалет. крикливиця кликуша. крикливість, -вості крикливость. крикливо нар. крикливо. крикнути см. кричати. крикнява разг. крик, крики, гам, галдёж [Крикнява тймчасом стикала... (Коцюб.); |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)