кри 399 кри На подвір'ї піднявся галас, шум, крикнява (Н.-Лев.)]. криконути, -иу, -иеш усилит, разг. закричать, крикнуть (громко); разг. гаркнуть. крикун, -на крикун [Буває так між нами: Хто робить — той мовчить; а вірять Крикунам (Боров.)]. крикуха крикунья; разг. крикуша; обл. крикуха [Жила-була в гаю Сорока. Багато є сорок дурних, Моя ж крикуха білобока Була на погляд краща всіх (Гл.)]. крикучий крикливый. крилас церк. клирос. крилатий крылатый [Гей, шаленая пісне! ..вдалась ти крилатою,— мусиш летіть! (Л. Укр.)\ Хаи шумить земля піснями В цей крилатий, гордий час... (Рил.)]\ ^ті слова (меткие выражения) крылатые слова\ крилатка уст. крылатка [Мені здалося — ось він іде поруч мене в петербурзькій крилатці (Янов.)\. крилечко уменьш., ласк, крылышко [Гудів- гудів [Комар], аж крилечка помліли (Гл.)]. крило крыло; (у саней — ещё) отвбд, развод [3 низин летіли в село бусли і поблискували білими крилами (Коцюб.); Під промінням сонця блиснуло білим спалахом крило літака (Донч.); Ставок, гребелька, і вітряк З-за гаю крилами махає (Шевч.); Наприкінці лютого розгорнули роботу бригади по відбудові правого крила корпусу (перекл. з Добровольського)]. крилоногі, -гих сущ. зоол. крылоногие. криля, -ляти, крилятко уменьш., ласк, крылышко [Селезень підняв, як лук, тугі крилята І низько прошумів, і зник у вишині (Мал.)]. крильце уменьш., ласк, крылышко [По небі . плила самотня біленька хмаринка, як тінь голубиних крилець (Коцюб.); Тихо в прозорім повітрі, вітрець тільки'часом Легким крильцем повівав (Л. Укр.)]. крильцята, -цят уменъш., ласк. редк. крылышки [Перелітала [пташина] найвищії гори,— Мала крильцята прудкі (Л. Укр.)]. крильчастий редк. с крыльями; с отвбдами, с развбдами [Назустріч їй мчали легенькі крильчасті саночки (Ст.)]. Ср. крило. крильчатий техн. крыльчатый. крильчатка техн. крыльчатка. Крим, -му Крым. кримінал, -лу разг. 1) криминал, уголовщина; 2) обл. тюрьма [Він боровсь за Верховину, Скрізь його пани шукали, Виривався він, як вітер, Із страшного криміналу (Шер.)]. криміналіст юр. криминалист; разг. уголовник. криміналістка юр. криминалистка. криміналістичний юр. криминалистический. кримінальний криминальный (книжн.); уго- ~ уловный. кримінальник разг. уголовник (разг.), уголовный преступник. кримінальність, -пості книжн. криминальность. кримінально нар. уголовно; ^но к а р а- ¦ ний см. караний. кримінально-злодінськіш уголовно-воровской. кримінальщина разг. уголовщина. кримінолог юр. криминолог. кримінологічний юр. криминологический. кримінологія юр. криминолбгия. крим-сагйз (род. крим-сагйзу) бот. крым-сагыз. Кримська область Крымская область. кримський крымский. кримчак, -ка разг. крымчак. кримчаки, -кїв разг. крымчаки. кримчачка разг. крымч?чка. крин, -ну бот. (ЛШит Ь.) поэз. уст. крин (уст. поэз.); лилия [Радуйся, земле, не повитая Квітчастим злаком! Розпустись, Рожевим крином процвіти! (ПІевч.)]. криниця, обл. керпйця, киршіця 1) колбдец (об оборудованном); (в диалектах — о необорудованном — еще) родник, истбчник, ключ [Виходить дівчина із хати Води в криниці набирати (Мал.); Ні журавля на| ній, ані цямрин, Така собі дзюрчить в степу криниця (Дмитр.); Над берегом, коло горбка, Стоїть з цебринами керницяі (Руд.); Олекса: Ха, ха, ха! А се що' такого? Наш пан писар воду з кирниції тягає? (Фр.)]; не плюй в ~цю — пригодиться води напиться посл, не плюй в колбдец — пригодится водьі напиться; щ о ^ця, то й водиця погов. что гброд, то норов; 2) перен. родник, кринйчаний см. криничний. і крішичастий богатый ключами, богатый родниками, і криниченька уменьш., ласк, от криниця [Копав, копав криниченьку Неділеньку — ] дві... Любив козак дівчиноньку Людям — не собі! (народна пісня)]. криничка родник, родничок (поменьше), истбчник, ключ [Вони надибали степову криничку, джерело, що ледве сльозило й виповняло природну западинку (Коцюб.)]. криничний, кринйчаний колодезный; родни.- кбвый, ключевбй [У куточку біля дверей, на сосновому окоренку, стояло цеберко з свіжою криничною водою (Скляр.); В воді тихо плавала криничана червонобока жабка (Н.-Лев.)]. Ср. криниця 1. кринолін уст. кринолйн.' криптогамія бот. криптогамия. криптограма филол. криптограмма. криптографічний филол. криптографический, тайнописный. криптографія филол. криптография, тайнопись. криптомерія бот. криптомерия. криптон, -ну хим. криптон. крйса 1) прям. редк. крыса [Вигляда, мов криса з крупів (Ном)]; 2) перен. разг. крыса. крис&нечка уменъш., ласк, от крисаня. крисаия, кресаня обл. шляпа (с широкими полями) [На нім [лоцмані] кресаня аж горить (Шер.)]. криси1,. "с^в 1) (в шляпе) поля [Солом'яний бриль широкими крисами ховав од сонця його смагляве обличчя (Янов.)]; 2) (в других предметах) края [Сипе полум'я хитнулось, хлюпнуло в чорні криси цистерни (Коцюб.)].
|