Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
кри 400 крп крйси2 мн. ч. см. крйса. крислатий 1) (о деревьях, кустах) развесистый, раскидистый, ветвистый, широковетвйстый, широколиственный [Крислаті верби віти похилили (Криж.)]; 2) (о шляпе) широкополый [Жовтіє бриль крислатий, Каптан колишеться, немов гігантський птах (ле- рекл. Рильського)]. кристадин радио кристадин. кристал кристалл. кристалик уменыи. кристаллик [Кристалики, жорсткі, тверді, як цвях, Укрили землю розсипами блиску (Бажай)]. кристалізатор, -ра мин. кристаллизатор. кристалізаційний кристаллизационный. кристалізація кристаллизация. кристалізувати, -зую, -зуєш кристаллизовать. кристалізуватися, -зується кристаллизоваться. кристаліт, -ту хим. кристаллит. кристалічний кристаллический. кристалічність, -ності кристалличность. кристалограф мин. кристаллограф. кристалографічний мин. кристаллографический. кристалографія мин. кристаллография. кристалоїд, -ду хим. кристаллоид. кристалыгай кристальный. крнетальність, -ності кристальность. кристально нар. кристально. критерій, -рію критерий [Перевірка життям— ось критерій, з якого слід виходити, оцінюючи твори драматургів і всіх письменників (Літ. газ., 1953, XI)]. крити (крию, криєш) 1) крыть; (чаще) покрывать [Біла хмара криє Сіре небо (Шевч.)\ Христя чує, як її обличчя горить-палає, як її очі сором криє (Мирн.)]; 2) (иметь в себе) тайть; (прятать — ещё) утаивать, скрывать [Мавка: ..Чи ж то ганьба, що маю серце не скупе, що скарбів воно своїх по криє? (Л. Укр.)\ Ще довго говорила вона, розповідала про себе одверто, нічого не криючи (Риб.)]', нічого (нема чого) гріха ^тн разг. нечего греха тайть; О крий боже! разг. уст. упаси (сохрани, избави, не дай) бог! [Попереду їхав лицар, Та лихий такий, крий боже! (Л. Укр.)]. критий крытый [Забезпечити в колгоспах і радгоспах будівництво зерносушарок, критих токів і наметів (Рад. Укр., 1947, II)]; шито й ґ*>то разг. шито и крыто, шито-крыто. критик критик [Пушкін не тільки геніальний майстер художнього слова, але й видатний літературний критик світової і російської літератури^ (Вісник АН УРСР, 1949, 6)]. критика критика [Ленін роз'яснював, що критика і самокритика — це головний метод, з допомогою якого треба виявляти і переборювати помилки і недоліки в роботі (Біогр. Леніна)]. критикан неодобр, критикан. критиканка неодобр, критиканка. критиканство неодобр, критиканство. крнтіїкаїїствувати, -ствую, -ствуєш неодобр, разг. критиканствовать. критиканський неодобр, критиканский. критикувати, -кую, -куєш критиковать. критикуватися, -кується критиковаться. критися (криюся, криєшся) 1) (йметься скрытом состоянии) крыться; таиться [Революція стояла на черзі в 1914—1916 рр., криючись у надрах війни, виростаючи з війни (Ленін); За його скупими словами криється туга і тривога за своїм товаришем (Ст.)]; 2) (прятаться) скрываться; уст. крыться [Христя мерщій одвернулася і глянула на другий бік. Там у тумані крилася слобода (Мирн.)]; 3) (с чем) таиться; скрывать (что); (не быть откровенным) скрытничать (неодобр.) [Ой не крийся, природо, не крийся, Що ти в тузі за літом, у тузі (Тич.); Вони з чимсь ніби криються, часом виходять у сіни чи па подвір'я (Козач.)]; не криючись (как) не таясь, открыто; (откровенно — ещё) без утайки (разг.) [Вона його обминала.., а тепер сама пішла до його, пішла не криючись (Барв.)]; не буду ^тися від вас, від тебе, що... не утаю (не скрою, не стану скрывать) от вас, от тебя, что...; 4) (кем, чем—возвратный и страд, а.) крыться (только страд, д.); покрываться [У неділю вранці-рано Поле крилося туманом (Шевч.)]; ср. крйти 1. критицизм, -му критицизм. критичний критический; (способный относиться критически — ещё) критичный [Саме представники російської прогресивної критичної думки високо піднесли значення Марка Вовчка та інших видатних демократичних письменників України (Літ. газ., 1951, VI); Гвардійці поспішали зближатися, наставала критична пора бою (Ле і Левада)]; ^ний розум критический (критичный) ум. критичність, -ності критичность. критично нар. критически; критично [Дуже важливо ставитися критично до своїх помилок (Ленін)]. Ср. критичний. криха редк. крошка; (реже) кроха. крихітка разг. 1) уменыи., ласк, крошечка, крошка [Волох підійшов до акваріума і став кидати маленькі шматочки їжі в воду. Біля кожної крихітки утворювався цілий вир різнокольорових риб'ячих тіл (Собко)]; 2) (самое малое количество) крошечка, крошка, капелька, крупинка; разг. крохотка; (преим. об отвлечённых понятиях) частица, частичка, крупица [Пішов від полковника Мартин Терновий, а крихітка його горя лишилася в хаті Нечая (Риб.)]; **->ку (в какой степени) капельку, крошку, крошечку, чуточку, чуть-чуть [Вгамувавшися крихітку, Він прибирать став у думках, Як справдити свої погрози (Фр.)]; жодної ^ки ни крошки, ни капельки, ни крупинки; ни крупицы [В протоці між островом та суходолом не залишилося жодної крихітки криги (Трубл.)]; н і ^ки см. крихта 2: н і крихти; 3) (о детях) ласк, крошечка, крошка, малютка [Ти у Києві, — далеко, Крихітко моя мала! (Мае.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)