Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
кри 401 крп крихітний разг. крохотный, крошечный [Біля плоту в чиїйсь руці крихітним прапорцем замерехтів огник (Ст.)]. крихіточка уменьш., ласк. разг. 1) крошечка [Старий літом і пасіки пильнує, і коло хати найменшої крихіточки допантрує (Фр.)]; 2) крошечка, крошка, капелька, крупинка; частичка; ^ку (в значении: немного) капельку, чуточку [Сабіна..: Нехай дозволить владарка покласти крихіточку їй фарби на обличчя (Л. Укр.)]; 3) крошечка, малюточка. Ср. крихітка 1—3. крихкий хрупкий; (легко крошащийся) рассыпчатый [Коні бризкали з-під копит грудками крихкого снігу (Коп.)]; ^кйй чавун хрупкий (уст. ярый) чугун. крихкість, -кості хрупкость; рассыпчатость. Ср. крихкий. крихко нар. редк. хрупко [На річці під плішнею крихко дзвенить лід (перекл. з Шолохова)]. крихкотілий хрупкий; (полный и дряблый) рыхлый, сырой, разг. шутл. сдобный [Такий крихкотілий на перший погляд, а випростався легко (Шовк.)]; ставати ~-мим становиться хрупким; становиться рыхлым, рыхлеть. крихкотілість, -лості хрупкость; рыхлость. Ср. крихкотілий. крихта 1) крошка; (реже) кроха [Зметнувши крихти з столу на підлогу, Приник до лампи збуджений Сергій (Бажан)]; 2) (малое количество) крошка, капелька, крупинка, малость; (преим. об отвлечённых понятиях) к?пля, частица, частичка, крупица, (реже) тень [Але ні крихти жаху не видно було в його спотворенім лиці (Ільч.); Приніс я тобі грошенят крихту: п'ять карбованців (Вовч.)]; (на) ^-ту (в какой степени) разг. крошку, (на) капельку, чуточку, чуть-чуть; разг., фам. малость [Така вже в обох натура: кожна кожній не хоче й на крихту вступити (Мирн.)]; в с е д о ^ти перен. разг. всё, решительно всё [І все до крихти розказала... Мені і Ксенії сестрі (Шевч.)]; н і ^ти (нисколько) разг. ни крошки, ни капельки, ни капли; (при глаголах—ещё) ничуть [Він ні крихти не сердився, що вона так безцеремонно зазирнула до нього в кімнату (Шовк.); Друже любий, угамуйся, Тим ні крихти не турбуйся! (Фр.)]; н і <^ти с у м- н і в у ни капельки (ни капли; ни тени) сомнения; 3) (ласк.: о ребёнке или женщине) редк. крошка; разг. крбха [Крихто- Марусю! Білую постелю Сніг, завірюха У полі постелють (Боров.)]. крихточка уменыи. крошечка, крошка [В мене в хазяйстві зайва крихточка не пропаде (Н.-Лев.)]. крицевий стальной; кричный [Він хотів силою зламати крицевий хребет волі Крайнева (Собко)]. Ср. криця. криця сталь; спец. крица [Мости, що по них проходили танки, відлиті з уральської криці (Гонч.); Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так яспо іскриться? (Л. УКР.I кричання кричашіе; орапье. Ср. кричати. кричати, -чу, -чйш, крикнути, -ну, -неш кричать, крикнуть; (без дополнения —ещё) издавать крик, издать крик, испускать крик, испустить крик; (громко, сердито разг. — ещё) орать, заорать, (от боли, от горя, от негодования — также) вопить, издавать вопль [Доктор кричав так сильно, немов на площі, перед народом (Коцюб.); «..Горе мені, горе! Де я прихилюся?» Так Гонта кричав; по Умані бігав (Шевч.); Десь кричать і мчаться паровози, і вгорі пропелери шумлять... (Сос); — Постійте, зараз! — крикнув Хома (Коцюб.)]; ^ти [як] на живіт фам. вопйть, кричать благим матом [У Йвана та Петра дві хати запалали, А Ивш з Петром сами себе не рятували; А тільки, стоячи, кричали на живіт: Іван — «гасіть огонь!», Петро — «огонь гасіть!» (Боров.)]; к о й к о м ^ти см. крик; несамовито ^*тн см. несалювито. кричний мет. кричный. кричущий кричащий, вопиющий [Імперіалістська війна п кричуще порушечіня всякої демократії однаково і у відсталих монархіях і в передових республіках.. (Ленін)]. кришений 1) прич. крошенный; 2) прил. крошеный. кришеник обл. ломтик; кусок. кришеня, -нятп ласк. разг. крошка, малютка. кришенятко, кришеняточко ласк. разг. крошечка, малюточка [Маруся приїхала з дитинкою — дитинка ще не зовсім одужала,— усе квиліло кришенятко (Вовч.)]. кришечка1 уменыи., ласк. крышечка [Та що за чудесна [люлька] була! корінькова, з кришечкою і з мідним ланцюжком (Квітка)]. Ср. кришка1. кришечка2 1) уменыи., ласк, крошечка; 2) крошечка, крошка, капелька, крупинка; ~»ку (в значении: немного) капельку, крошку, чуточку; 3) крошечка, малюточка [Де се ти взялась... моя кришечко? (Квітка)]. Ср, кришка2 1—3. кришиво разг. крошево [Рівна площадка, схожа на бетон, вкрилася пухирями великих округлих ополонок, забитих кришивом льоду (Верш.)]. кришильник спец. крошильщик. кришильниця спец. крошильщица. кришити, -шу, -шині крошить [Літня колгоспниця кришила сало до каші (Десн.); Коня б сідлати і, здійнявши руку, Кришить панів, як сказано, до пня (Мал.)]. кришитися, -шиться крошиться [Ще день- два — і суха земля буде кришитися на перець (Кач.)]. кришіння крошение; разг. крбшка. кришка1 (покрышка) крышка [Марія позаду гримнула кришкою чемодана (Смол.)]; О і ~«*ка (и конец) разг. и крышка, и квит [Ми не візьмемо грошей. Попросив, зробив тобі послугу й кришка (Шиян)]. кришка2 1) крбшка; (реже) кроха [Курка знову підійшла до дверей і спокійно продовжувала визбирувати розсипані кришки (Трубл.)]; 2) (малое количество) разг. крбшка, капелька [Нема й кришки тю- 26—330 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)