крп 402 крі тюну (Руд.)]\ н і ~ки (нисколько) ни крошки, ни капельки; (при глаголах — ещё) ничуть [— Яке там підтоптавсь! — до неї [Зозулі] Вовк озвавсь, — Тобі усе, паньматко, смішки! А декому ні кришки (Гл.)]; 3) (ласк.: о ребенке или женщине) крошка, малютка [— Чого ж вивчили тебе, кришко? — От, захотіли що знати!.. (Вовч.)]. кришталевий хрустальный; перен. кристальный [В залі, де відбувалось засідання, під стелею горіла велика кришталева люстра (Донч.); Не терпів Тихін ніякої образи й несправедливості. Гордої вдачі, кришталевої чистоти людина (Коп.)]. кришталево нар. хрустально [День стояв чистий, кришталево прозорий (Гонч.)]. кришталик анат. хрусталик. кришталиковий анат. хрусталиковый. кришталь, -лю хрусталь [Кришталем заіскрила роса по зеленій траві... (Мирн.)]; гірський ~»ль см. гірський. криштальний поэз. хрустальный [Дзвенить криштальне джерело, що вийшло з глибини земної (Тер.)]. ' крівля обл. 1) см. кров; 2) см. покрівля. крівця ласк, фольк. кровушка [Русалка Польова: ..Мак мій жаром червонів, а тепер він почорнів, наче крівця пролилася, в борозенці запеклася... (Л. Укр.)]. крізний сквозной; ^нйй вітер сквознбй ветер; ~-»не подв і р'я сквознбй двор. крізь предл. сквозь; (преим. при названии отверстий и т. п.) через [Крізь верби сонечко сіяє (Шевч.); Крізь проломи в стіні з протилежного боку проривається сонце (Гонч.)]; ^>зь сльози сквозь слёзы [Ні, я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні (Л. Укр.)]; ^зь сон сквозь сон (о внешних восприятиях); во сне [I крізь сон йому чується спів соловйовий (Л. Укр.); Хоч крізь сон подивлюся На ту Україну (Шевч.)]; ~зь з у- б и см. зуб 1. крій (род. крою) 1) (действие) крой, кройка [Який крій, такий стрій^ (прислів'я)]; школа крбю і^ шиття школа крбя (кройки) и шитья; 2) (фасон) крой, покрой [Ти плаття найліпшого крою Тоді одягла неспроста (Дмитр.)]. кріль (род. кроля) 8оол. кролик [Зевес моргнув, як кріль усами, Олимп, мов листик, затрусивсь (Котл.)]. крільчатпик крольчатник. крільчиха крольчиха. крім предл. кроме; (об имеющемся неживом иногда — ещё) помимо; (больше чего —ещё) сверх; уст. опрйчь [Крім цукрових буряків, наша ланка вирощувала також соняшник, кукурудзу, просо (Рад. Укр., 1948, І)]. кріоліт, -ту мин. криолит. кріоскопія хим. криоскопия. кріп (род. кропу) бот. (АпеіНит Ь.) укрбп [Душні запахи динь, конопель і кропу пливли понад рікою (Ільч.)]. кріпак1, -ка (о человеке) ист. крепостной крестьянин, креностнбй [Кріпаки працювали на поміщиків, і поміщики їх карали (Ленін)]. кріпак2, -ка (для курения) разг. [крепкий] табак [Закурили дядькового кріпака (Головко)]. кріпацтво ист. крепостное право; крепостное состояние; крепостная зависимость [В сорокові роки особливо сильно розгортається боротьба з кріпацтвом (Рад. літер., 1949, 11)]. кріпацький ист. крепостнбй; ^ка праця крепостной труд. кріпачка ист. крепостная. кріпаччина ист. крепостнбй уклад; см. егцё кріпацтво. кріпенький разг. 1) уменъш.у ласк, от кріп- кйй; 2) довольно крепкий, крепковатый. кріпенько нар. разг. 1) уменьш., ласк, от крГпко; 2) довольно- крепко, крепковато. кріпильний І) горн, и пр. крепёжный; ^ний ліс крепёжный лес; спец. крепёж [3 ініціативи Микити Сергійовича Хрущова в 1944 році у Донбасі почали впроваджувати замінники кріпильного лісу (Рад. Укр., 1954, IX)]; 2) мед. крепительный. кріпильник горн, крепильщик [На корінному штрекові другої західної лави працювало 4 кріпильники (Рад. Укр., 7947, XII)]. кріпити, -плю, -пйш 1) крепить; (увеличивать мощь, силу — ещё) укреплять [А я дивлюсь на непохитні стіни, І хочеться про цих людей сказать: Не тільки шахту, але всю країну Вони руками вмілими кріплять (Дмитр.); Український народ сповнений прагнення і далі кріпити нерушиму дружбу з великим російським народом, з усіма пародами Союзу РСР (Рад. Укр., 1954, І); її всю охопило якесь щастя, освіжало і кріпило її (Вовч.)]; 2) мед. крепить. кріпитися, -плюся, -пйшся крепиться [Не •давши слова — держись, а давши — кріпись (Ном.)]. кріпкйй крепкий [Чабан був чоловік мужнії літ, кршкий, високий, плечистий (перекл. з Вовчка)]; кріпке слово твёрдое слово [Не оддам, дочко! як тобі кажу, так і буде. Слово в мене батьківське — кріпке, сама знаєш (Вовч.)]. кріпко нар. крепко [Єдина в світі батьківщина, яку ми любим,— кріпко, неприховано, — Країна Рад! (Тич.)]; дуже ~ко бчень крепко; (при глаголах со значением: закрыть, завязать и т. п. — ещё) накрепко (разг.). кршко-н&кріпко нар. разг. крепко-накрепко. кріплення 1) (действие) крепление; 2) (приспособление) крепление; (в шахте спец.—ещё) крепь [На шахті широко впроваджується металеве кріплення (Рад. Укр.. 1950, ПІI крїпнути, -ну, -неш крепнуть. кріпосний1 ист. крепостной [ Рабство у величезній більшості країн у своєму розвитку перетворилося в кріпосне право (Ленін)]', ^на праця крепостнбй труд. кріпосний2 воєн, крепостнбй [За кілька хвилин [Шевченко] був уже за кріпосними валами (Козач.)].
|