крї 403 кро кріпосник, -ка" ист. крепостник [Чернишев- ський розумів, що російська кріпосницько- бюрократична держава не в силі визволити селян, тобто повалити кріпосників.. (Ленін)]. кріпосництво ист. крепостничество. кріпосницький ист. крепостнический [На кінець XIX століття феодальна або кріпосницька земельна власність дворянства продовжує обіймати величезну більшість усієї приватної земельної власності.. (Ленін)]. кріпостйця разг. крепостцй. кршость, -ті воен. крепость, уст. твердыня; (надёжная ващита — ещё) оплбт (торж.) [Ми почували себе в лісі, як у кріпості, і поступово обживалися в ньому (Ковпак)]; літаюча ^ть ав. летающая крепость; маленька ~ть маленькая крепость; разг. крепостца. кріпшати, -шаю, -шаеш делаться крепче, крепнуть; (о морозе, ветре и т. п.) усиливаться, разг. крепчать [Насувалась ніч. г Мороз кріпшав (іПер.)]. кріс (род. креса) обл. ружьё [Вправляв [князь] свій кріс на кабанах, вовках (Фр.)]* кріселко, кріслечко уменъш., ласк, креслице [І в кімнатах у нас було гарно: вичищено, \ вилощено, покрашено — і кріслечко, і столичок, усе як слід (Вовч.)]. крісельний кресельный. крісельце см. кріселко. крісло кресло [Він підсунув їй крісло і дивився мовчки хвилину на неї (Коб.)\ Катя й Оленька оглядали ложі обох ярусів, крісла, стільці, балкон (Ільч.)]. кріт (род. крота) воол. крот [Де-не-де чорними крапками на сірому степовому килимі позначились шляхи невгамовних кротів (Риб.)]. Кріт, -ту геогр. Крит. крітськиіі критский. крітянин критянин. крітянка критйнка. кроат уст. кро?т. кроати, -тів уст. кробты. кроатка уст. кроатка. кроатський уст. кроатский. Кроація уст. Кроация. кров, -ві кровь [Революцію вчинив пролетаріат, він виявив героїзм, він проливав кров, він повів за собою найширші маси трудящого і біднішого населення.. (Ленін); Багачі! фабриканти! зробили з мене каліку, а тоді і нагнали. Забрали силу, випили кров, та й став непотрібний (Коцюб.)] Чорні вишки Баку кров землі посилають у труби (Сос.)]\ ~*в з молоком перен. разг. кровь с молоком [Хороший^— як кров з молоком (Ном.)]\ ~ъ ударила в голову к о м ^ кровь ударила (бросилась) в голову кому. кровавнй обл., уст. см. кривавий. кровать, -ті разг. редк. кровать [На високій кроваті, у подушках, лежить недужа — жовта, як з воску (Вовч.)]. кровинка разг. кровинка [Бліда та й бліда [Галочка]! Кровинки пема у тих щоках, що до сії пори, як мак, цвіли (Квітка)]. кровний кровный [Радянський народ сприйняв післявоєнний п'ятирічний план як програму, що відповідає його кровним життєвим інтересам (Рад. Укр., 1948, /)]; "-»ні гроші разг. крбвные деньги^. кровно нар. крбвпо [Радянські люди кровно заінтересовані у збереженні і зміцненні миру (Рад. Укр., 1953, XII)]. кровноспоріднений кровнорбдственный. кровобіг, -гу физл. кровообращение. крововилив, -ву мед. кровоизлияние [Поранений не реагує ні на які збудники. Побоююсь внутрішнього крововиливу (Янов.)]. кровожёр, -ра презр. кровопийца. кровожерливий кровожадный. кровожерливість, -вості кровожадность. кровожерливо нар. кровожадно. кровожерний кровожадный [Штиком і танком, бомбою й снарядом Ми смерть несем оскаженілим гадам, Ми їх стріляєм, нищим ряд за рядом.— Нема рятунку кровожерним псам! (Бажан)]. кровожерність, -ності кровожадность. кровожерно нар. кровожадно. ігровозмісшій кровосмесительный. кровозмісник кровосмеситель. кровозмісниця кровосмесительница. кровозмішення кровосмешение. кровоносний анат. кровенбсный. кровообіг, -гу физл. кровообращение. кровоочисний, кровоочищувальний мед. кровоочистительный. кровопивець, -вця м. р. и кровопивця м. и ж. р. презр. кровопийца [Тут вона [лисиця] й подумала: «Краще я втоплюся, ніж живцем оддаватися в зуби паскудного кровопивця» (народна казка)]. кровопій, -пія обл. презр. кровопийца [Сказано — кровопій людський (Мирн.)]. кровопролитний кровопролитный [Шість днів тривав тяжкий, кровопролитний бій (Ле)]. кровопролиття кровопролитие. кровопускальний кровопускательный. кровопускання мед., перен. кровопускание кровосос воол., перен. разг. кровосбс. кровососка воол. кровосбска. кровососний мед. кровосбсный. кровоспинний мед. кровоостанавливающий. кровотворення физл, кровообразование [Кровотворення — дуже складний біологічний процес, в регуляції якого бере участь, очевидно, багато різних факторів внутрішнього і зовнішнього порядку (Мед. ж., 1953, XXIII, 3)]. кровотеча мед. кровотечение. кровоточивий кровоточивый. кровоточивість, -вості кровоточивость. кровоточити, -точить мед. кровоточить [Спалені морозом легені ніби кровоточать (Головко)]. кровохаркання мед. кровохарканье. кровохаркати, -каю, -каєш мед. кровохаркать. кров'яний кровянбй [Червона глина бризнула трьома кров'яними крапельками на білу., сорочку (Н.-Лев.)]. кров'янистий кровянистый. кров'янистість, -тості кровянистость. кроєний 1) прич. кроенный; 2) прил- спец. кроёный.
|