Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
№ 25 ваг вязаться; {надевать платок и т. п.) повязываться, повязаться; 2) (начинаться) завязываться, завязаться [Зав'язувалися балачки (Смол.)\ 24 грудпя 1944 року зав'язались бої на околицях міста (Гонч.)]; 3) бот. завязываться, завязаться [Майже щороку зав'язувалися й родили цупкі, чорняві, срібним інеєм пройняті сливки (Ле)\. зав'язь, -зі сад. завязь [Скрізь висіла рясна зав'язь яблунь і груш, давно вже достигли черешні (Кач.)\. зав'ялий завядший, увядший [Зав'яле листя м'яко прослалося під ногами (Горд.)]. зав'ялити см. зав'ялювати. зав'ялитися см. зав'ялюватися. зав'ялювати, -люю, -люєш, зав'ялити, -в'ялю, -в'ялиш завяливать, завялить [Зав'ялить тебе в полі сонечко, як ту в'ялую рибу (Руд.I зав'ялюватися, -люється, зав'ялитися, -в'ялиться завяливаться, завялиться. зав'япути и разг. зав'ятн, -в'яну, -в'янеш завянуть, увянуть [Падали кучеряві віти на землю, щоб зав'янути назавжди під гарячим промінням літнього сонця (Шиян); Одне зацвіло, А друге зав'яло, навіки зав'яло (Шевч.)]. заґавитися, -влюся, -вишся разг. зазеваться [Як тільки [Маковейчик] де-небудь заґавився, так уже й кинувся кожен: де Ма- ковей? Де телефоніст? Розшукати негайно! (Гонч.)]. загавкати, -каю, -каєш залаять; разг. забрехать; разг., обл. загавкать [Надворі загавкали собаки (Н.-Лев.)]. загад, ~ду разг. приказание, распоряжение [— Я вже й зварила — і твого загаду не ждала, — сказала Прокоповичка (Н.-Лев.)]; як на ^д (каким образом) как по заказу. загаданий 1) загаданный; 2) заданный; указанный; ~на задача, г^не з а в д а н я заданная задача [У хатнім присмерку сидять старі, немов рішають загадане Ґудзем завдання (Коцюб.)]. Ср. загадувати 1—2. загадати см. загадувати. загадатися см. загадуватися. загадка загадка [Що, любі дітки, чи годиться Химерна загадка моя? (Гл.); Нова, нечувана досі в Бориславі подія робітницької змови завдала йому загадку (Фр.)]. загадковий загадочный [За річкою — росяні луки. Далі — ліс. Загадковий і мовчазний (Головко); По його обличчі промайнув якийсь загадковий усміх (Коб.)]. загадковість, -вості загадочность [Ніби щось пригадавши, [Сагайда] дістав з бокової кишені блокнота, почав його перегортати, весь час посміхаючись сам собі з добродушною загадковістю (Гонч.)]. загадково нар. загадочно [Хмельницький загадково посміхався (Кач.)]. загадочка уменьш., ласкі загадочка [Вдалася загадочка гожа (Гл.)]. загадування 1) загадывание; 2) приказание; задавание. Ср. загадувати 1—2. загадувати, -дую, -дуєш, загадати, -даю, -даєщ 1) загадывать, загадать [Бабипа смерть загадала йому [Чіпці] загадку, котру він ніяк не міг розгадати... (Мирн.)]\ 2) (велеть) разг. приказывать, приказать; (с существительным) задавать, задать; уст. указывать, указать [Йому як що робити, то треба за тиждень загадувати, щоб роздумався (Мири.); Олександр загадав своєму загонові зібратися на умовленому місці в лісі (Панч)\ Вдень найчастіше він [Лазарі нудивсь або ходив похмурий, сердитий, вередував. Ганяв Каленика, Івана, шпурляв у них чобітьми, коли не зараз робили, що загадав (Коцюб.)]; ^датл задачу разг. задать задачу; 3) редк. задумывать, задумать; (мысленно предпринимать что- нибудь — ещё) замышлять, замыслить; разг. затевать, затеять [Загадали козаченьки в похід опівночі (Чуб.); Чого не загадає! I гомонить, і пустує (Вовч.)]. загадуватися, -дуюся, -дуєшся, загадатися, -даюся, -даєшся 1) разг. задумываться, задуматься [Часто Максим, загадуючись над своїм бурлацьким життям, отак думав (Мирн.); Схилилась [Тетяна] на руку, ще глибше загадалась (Вас.)]; 2) страд, з. (несоверш.) загадываться; приказываться; задаваться; указываться; задумываться; замышляться; затеваться; ср. загадувати 1—3. загайна разг. замедление, промедление. загайний разг. мешкотный (разг.); кропотливый [Загайна робота (Черк. у. — Сл. Гр.)]. загайність, -пості разг. мешкотность; кропотливость. Ср. загайний. загайно нар. разг. 1) нар. мешкотно; кропотливо; ср. загайний; 2) (в значении сказуемого) педосуг, иедосужно, некогда [Тільки людям було загайно, бо вони ще не покінчили цілком у полі (Коцюб.)]. загал, -лу (о людях) (вся) масса; (всё) общество; все [Стать на чолі робочого загалу І зброєю сягати кревних прав — Так більшовицький Комітет сказав, Меншовиків одкинувши ухвалу (Бажай)]. загаласувати, ' -сую, -суєш разг. загалдеть (разг.), зашуметь; (закричать громко) завопить [Загін войовниче загаласував (Янов.)]. загалдйкатц, -каю, -каєш разг. прен. загалдеть [Знову загалдпкали легкодухі (Голов- ко)]. загалом 1) в общем; (в целом — ещё) в общей сложности [Це все становище з куренями, очеретяними ятками, з ліс четом, з кабицею, з кодільпею, з кухарським куренем загалом звалося куренем (Н.-Лев.)]; ^>м кажучи вообще говоря [Загалом кажучи, я дещо читав з іранського (Тич.)]; г^м і в цілому в общем и целом; 2) обл. вообще [Але ж ти вже тим самим винний, що загалом існуєш (фр.)]. загальмований заторможённый; приторможённый. Ср. загальмовувати. загальмовувати, -мовую, -мбвуєт, загальмувати, -мую, -муєпт затормаживать, затормозить; (только соверш. — слегка — ещё)^ притормозить [Поїзд пролетів через міст, загальмував і зупинився на заґлпій ешелонами станції (Скляр.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)