Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зав 24 завузький узковатый; узкий; (в большей степени) слишком узкий, разг. чересчур узкий. завулок, -лка разг. переулок [Ми йшли то * великими вулицями, то глухими завулками, то проходили майдани (Смол.)]. завуркотати и завуркотіти см. заворкотати и заворкотіти. завуч (завідувач учбової частини, завідуючий учбовою частиною) завуч (заведующий учебной частью). завушний заушный. завушниця мед. заушница. завчання заучивание. завчасний 1) заблаговременный; 2) (насту- лающий раньше надлежащего времени) редк. \преждевременный [Мене навіть радує Душного літа завчасний кінець (Л/ Укр.)]. завчасно, завчасу нар. 1) заблаговременно, заранее [Перед контрольною роботою з тригонометрії десятикласники зійшлися в школу завчасно (Коп.)] Радюк діждав п'ятниці й прийшов завчасу до Дашковичів (Н.-Лев.)]] 2) преждевременно [Завчасно висновки робите, товарищу інженере (Ле); Е, гетьте думки сумнії, не суши, журбо, завчасу серця!.. (Коцюб.)]. Ср. завчасний 1Т2. завчати, -чаю, -чаєш, завчити, -чу, -чйш заучивать, заучить; (соверш. — ещё) затвердить (разг.) [Передусім [Хаєцький] став екзаменувати новоприбулих, чи твердо завчили вони напам'ять номери своїх автоматів (Гонч.)]. завчатися, -чаюся, -чаєшся, завчйтнся, -чуся, -чишся 1) заучиваться, заучиться; 2) страд, з. (несоеерш.) заучиваться. завчений заученный. завчити см. завчати. завчйтися см. завчатися. завше нар. обл. всегда; постоянно [Я жив завше так далеко од вас (Коб.)]. Ср. завжди. завширшки нар. шириною, в ширину [Смугою в двісті—триста метрів завширшки рухалась уся піхота і легкий обоз загонів (Верш.)]. зав'юнитися, -питься редк. начать виться, начать извиваться; (о дороге, реке — обычно) пойти извиваясь (или извивами); (о тропинке^ ручейке —г обычно) побежать извиваясь; (о дыме — обычно) поплыть извиваясь [Кучерява смужка диму зав'юнилась в альтанці (Риб.)]. зав'ядати, -даю, -даєш редк. завядать, увядать [Серце його зав'ядало ~ (Мирн.)]. зав'язаний завязанный; повязанный [Наближається якась висока жіноча постать у білій додільній сорочці і в білій, зав'язаній по-старосвітському намітці (Л. Укр.)]] (неначе, наче) ^пиії світ перен. загубленная (в определении — еще безотрадная) жизнь [Чого тепер тобі, старому, У цій неволі стало жаль — Що світ зав'язаний..? (Шевч.)]. Ср. зав'язувати 1. зав'язати1, -заю, -заєш (несоеерш.), зав'язнути и разг. зав'язти, -зну, -знеіп (в чём-нибудь) завязать, завязнуть, увязать, увязнуть [Лука Лукич: ..Я, признаюсь, так змалку вихований, що хай заговорить зо мною чоловік хоч одним чином вище мене, зараз душа в п'яти тікає, а язик немов у багно зав'язає (перекл. з Гоголя)] Колесо зав'язло в рівчаку (Н.-Лев.)]. зав'язати2 (соверш.) см. зав'язувати. . зав'язатися см. зав'язуватися. зав'язка1 (предмет) завязка [І на кого падав погляд його* той в'янув, очі впускав і заклопотано чи за кисетом ліз у кишеню, чи щось біля мішка — от зав'язка розв'язалась (Головко)]] п о «^»ку перен. разг. по горло [Ковтнеш дві ложки борщу — ситий по зав'язку (Янов.)]. , зав'язка2 1) (начало, исходный пункт чего- нибудь) завязка [3 Мерзлякова починається новий період російської критики: він уже клопотався не про окремі вірші та місця, а розглядав зав'язку і виклад цілого твору (перекл. з Бєлінського)]] 2) (действие) редк. завязка. зав'язнути см. зав'язати1. зав'язок, -зку бот. завязь; перен. зародыш, начало; у ^зку перен. в зародыше. зав'язти см. зав'язати1. зав'язування 1) завязывание, завязка; 2) завязывание [Більшість сортів груш для зав'язування плодів потребує перехресного запилення (Колг. вироби, енцикл.)]. Ср, зав'язувати 1—2. зав'язувати, -зую, -зуєш, зав'язати, -в'яжу, -в'яжеш 1) завязывать, завязать; (обвёртывать чем-нибудь — ещё) повязывать, повязать [Хлопчисько відразу ж пішов по вагону, з жвавою допитливістю прислухався до розмови дорослих і сам охоче зав'язував бесіди (перекл. з Волошина)] Собі очиці зав'язала [Дідона] І у панаса грати стала (Котл.)] Не вернеться чорнобривий Та й не привітає, Не розплете довгу косу, Хустку не зав'яже (Шевч.)]] ^вати зв'язки устанавливать связи [Зав'язуючи ще тісніші зв'язки з львівськими робітниками, пишучи для них соціалістичні книжечки та брошури, він [Франко] у тому ж часі видає журнали: «Громадський друг», «Дзвін» і «Молот» (Козл.)]] ^вати зносини • завязывать сношения, вступать в сношения; , ^ти світ (редк. очі, вік) кому перен. делать, сделать чью жизнь несчастной; делать, сделать кого несчастным; губить, погубить чью жизнь; разг. завязывать, завязать судьбу (голову) кому [Зав'язала собі світ за тим ледащом (Коцюб.)] Я своє щастя втеряла, не хочу зав'язувати й другим очі (Мирн.)]] ~зати язик (рот) перен. разг. заткнуть рот [Людям язика не зав'яжеш (Ном.)]] 2) бот. завязывать, завязать [Жовта акація вже зав'язувала мініатюрні стручки, зелень стала густішою, літо стояло на порозі (Донч.)]] 3) (органи- зовать) обл. основывать, основать [Аж перегодя дізнався він, що., зародилася і дозріла думка зав'язати велику «Спілку визискування земного воску» (Фр.)]. зав'язуватися, -зуюся, -зуєшся, зав'язатися, -в'яжуся, -в'яжешся 1) завязываться, за- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)