Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
вав 23 зав задёрнутый [Очиці, що грали, як зірочки, тепер притухли, мов чим заволочені (Квіт- ка)]) 2) заволочённый, уволочённый, утащенный. Ср. заволікати 1—2. заволочений2 с.-х. заборонованный. Ср. заволочити. заволочити, -лочу, -лочиш с.-х. забороновать, поборонить, побороновать [Зорав, посіяв він горох, заволочив, Аж т^т і дрібний дощ ріллю його змочив (Г.-Арт.)]. завопяти, -пяю> -няєш разг. завонять; (наполнить запахом) провонять. завонятися, -няється разг. провоняться. заворкотати, -кочу, -кбчеш и заворкотіти, -кочу, -котиш, а также завуркотати и завуркотіти 1) (о голубях) заворкотить (разг.), заворковать [Як тільки почали розпукуваться берези, ..дикі голуби заворкотали, — дух ріллі занепокоїв серце материне (Горд.); Знов заспівала принадним голосом, неначе завуркотала (Н.-Лев.)]; 2) (о кошке) замурлыкать [Не з'їсть пес, поки не поваля, а кіт—Поки не заворкоче (Ном.)]\ 3) (о разных иных звуках) заворкотать; (реже) зарокотить [Повиймали з-за халяв сопілки, один одному під вухо завуркотіли (Горд.)]; 4) (выражая недовольство) редк. заворчать [Із своєї кімнати вийшов Мартий Іванович.. Завуркотів сердито (Коп.)]. заворкувати, -кую, -куєш заворковать [Здавалось, співала ластівка, потім заворкувала горлиця, і ось уже соколом злітає піспя, щоб упасти долі й затьохкати соловейком (Трубл.); Батьки згадають бойовії рубки, Дівчата заворкують, як голубки (Мал.)], заворожений 1) заворожённый, заколдбван- пый, околдованный [Дівчата сиділи деякий час, мов Заворожені, дивлячись на широкий, залитий сонцем водяний шлях (Гонч.)]; 2) заворожённый [ОлДріДж довго стояв перед нею, Мовчазний і заворожений (Ільч.)]. Ср. заворожувати 1—2. заворожувати, -жую, -жуєш, заворожити, -рожу, -рбжиш 1) прям, завораживать, заворожить, заколдовывать, заколдовать, околдбвывать, околдовать ' [Не я питав тебе, то дух лукавий. О, зачаруй його, заворожи! Безсильні проти його всі за- кляття (Л. Укр.)]; 2) (перен.: очаровывать) завораживать, заворож'йть [Довга промова Мухтарова так заворожила, що остання фраза була несподіваним кінцем (Ле)\. заворот, -ту заворот, поворбт; (закруглённый излом— еще) изгиб; (крутой — преим. реки—еще) излучина [Машина зупинилась на завороті шосе (Воре.)) На завороті річка глибока (Н.-Вол. у. — Сл.^ Гр.)\\ О <^т к и ш 6 к мед. заворот кишок; *~т у голові обл. головокружение.^ заворочатися, -чаюся, -чается заворочаться. заворушення волнение, брожение; (сильнее) беспорядки; (нарастание недовольства; возмущение) возбуждение; (смятение) шевеление [..земська реформа була однією з тих поступок, які відбила у самодержавного уряду- хвиля суспільного заворушення і революційного натиску (Ленін); Майору своїй кімнаті І читав: «Передаю шифровану радіограму. В Австро-Угорщині величезне заворушення» (перекл. з М. Островвького)]. ваворушйти, -рушу, -рушиш зашевелить [—Дозвольте, дозвольте! я хочу спитати,—* скрикнув один молодик. Заворушив тонкими вусами й лукаво підморгнув оком (Коцюб.)]. заворушитися, -рушуся, -решится зашевелиться; (прям. — ещё) заворбчаться [Люди збудились зо сну, ожили, заворушились (Коцюб.)]. завошивіти, -вію, -вієш разг. завшйветь, обовшиветь. завощити, -щу, -щйш завощить. завоювання завоевание [Тільки радянські люди до кінця здійснили мрію Седова про завоювання Північного полюса (Рад. Укр.. 1949, III)]. завоювати см. завойовувати. завпед (за в і д у в а ч педагогічної частини", завідуючий педагогічною частиною) завпед (заведующий педагогической частью). завеїдп (разг.), завсігди (обл.) нар. всегда; разг. завсегдб; (беспрестанно, неизменно) постоянно [Балабуха лежав в своєму кабінеті й завсіди читав книжку (Н.-Лев.); Тут завсігди було вогко, аж холодно (Мирн.)]. завсідний разг. всегдашний; завсегдашний; постоянный [Коли його погляд зустрівся з поглядом Петушека, завсідна посмішка останнього помітно поширщала, подобрішала (Шовк.)]. Ср. збвсіди. заиеїдпик разг. завсегдатай [Поміщик Золо- тарьов був безжурний гультяй — п'яничка та лобур, завсідник усіх ресторанів та кафе (Смол.)]. завскладом (завідувач с К л й д у, завідуючий складом) завскладом (заведующий складом). завтовшки нар. толщиною [Кожного місяця сходило з конвейєра триста машин, і на кожній броня в два пальці завтовшки (Донч.)]. завтра 1) нар. завтра; уст. подз. за^ра [Л у к а ш: Ми завтра й будуватися почнемо (Л. Укр.)]; ^ра вранці завтра ^тром; завтра; ^ра буде видніше завтра будет виднее; поеов. ^ґро вечера мудренее; 2) (в значении сущ.) завтра [Радянська література повинна вміти показати наших героїв, повинна вміти заглянути в наше завтра (Літ. ваз., 1948, ЇХ)]; на ^ра па завтра [[Піщани] не то здивувалися, не то перелякалися, як увечері бородатий прикажчик ходив від хати до хати — загадував, щоб на завтра жінк# були той палац мазати (Мирн.)]. к завтрашній завтрашний [Спереду розстелялося поле завтрашнього бою (Верш.)]. збвтрє: д о ^-рього разг. до завтра; разг. к завтрему [Та усього й до Завтрього не переговориш! (Греб.)]. завуалювати, -люю, -люєш завуалировать. завуальбвапий завуалированный (Тарас Григорович побачив завуальований туманом.» малюнок (Ільч.)], |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)