кру 406 кру кругляк, -ка 1) спец. кругляк [Будинок на два поверхи, дерево кругляками (Тесл.)]; 2) (камень) кругляш; обл. кругляк, круглыш [Великі кам'яні кругляки, щербате каміння і річний піщаник — усе те валило в збиту громаду монголів (Фр.)]. круглястий кругл оватыи, округлый [Свіча [річка] бурлить і розбивається о круглясте каміння (Фр.)]. круглити, -ляю, -ляеш разг. пить [Частуй та й сам кругляй! (Г.-Арт.)]. кругляччя собир. кругляк. круговид, -ду 1) прям, вид, кругозор; 2) пе- рен. редк. кругозор. круговий 1) круговой [На одному возі Іскров з таким розрахунком встановив кулемета, щоб з нього вільно можна було вести круговий обстріл (Войч.)\ Сидиш у кругу, так кругову и пий (Головко)]', '^ва п о- р у к а круговая порука; 2) (о пути) круговбй, кружный. круговорот, -ту круговорбт, круговращение [Вічпо круговорот оцей Іде і йтиме кругогляд, -ду см. круговид. кругозір, -зору кругозор. кругом: голова йде ^м разг. голова идёт кругом. кругом 1) нар. кругом, вокруг [Хмари кругом облягли — і поле у тінь уступило (Тич.); Мов собаки, коло огню Кругом ченці стали (Шевч.); А, кругом Широколистії тополі (Шевч.)]; їхати *¦**»! ехать кружным путём; 2) предл. кругом, вокруг [Христя побігла... Кругом хати почувся стук, грюк, гарчапня прогоничів (Мирн.)]; О ^*м винний кругом виноват; ^м сироти , (сиротина) разг. круглый сирота. кругообертальний круговра щательный. кругообертання круговращение. кругооборот, -ту кругооборот [Земля вивершувала свій кругооборот (Риб.)]. кругоподГбпий кругообразный. кругосвітній кругосветный. кружалко кружочек; (побольше) кружок. Ср. кружало 1. кружало 1) круг; кружок [— Кожен мусить попасти в ґудзика на кепці або в кружало на газеті, — пояснював він (Панч)\ Хвилі пішли кружалами далеко од берега (Н.-Лев.); У Христі перед очима заходили зелепі кружала (Мирн.)]; 2) строит., техн. кружало; 3) (кабак) ист. редк. кружало [Сильвестр: Пробач нас, княже, ледве розшукали Цього ми грека в ближньому кружалі, Де чаші він зі смаком вихиляв (Коч.)]. кружальце уменьш. кружочек [На столі лежала )карта Волги, вся покреслена синіми і червоними позначками, стрілками, кружальцями (Верш.)]. кружати, -жаю, -жаєш разг. 1) пить [Зевес тоді кружав сивуху І оселедцем заїдав (Котл.); Гості все один по одному розходилися.. Зостався тільки Проценко та Рубець. З ними, як з давніми своїми знайомими, сидів Колісник і кружав (Мирн.)]; 2) (о движении) обл. идти кругом, ходить кругом; (сбившись с дороги) кружить [Хто кружає, той дома спать лягав, а хто простує, той в дорозі ночує (Ном.)]. кружевнйй ^едк. кружевнби [Дбайливо на кружевніи скатертині розставлені фотографії (Шиян)]. кружево редк. кружево [Зося поодпорювала дорогі білі і чорні широкі кружева і облямувала ними свою нову білу сукню (Н.-Лев.); Цвіли ще там трави в кружевах роси Та квіти, що звіку росли (Ус.)]. кружечок, -чка уменьш. кружочек. кружйти, -жу, -жиш 1) кружить; (с непереходным значением — ещё) кружиться [Кружить в танці колосисте літо (Мал.); Веселий дзенькіт, свіже, пахуче повітря приємно кружили голову (перекл. з Горького)]] 2) (о голове) кружиться [Голова [у Чіпки] ходила ходором, кружила, боліла (Мирн.)]. кружйтися, -жуся, -жишся кружиться [Перед'очима в них похитувались, кружились: земля, туман і дерева (Козач.); Було тисяча планів, що кружилися й гасли у мізку (Коцюб.)]. кружГнпя кружение [Він [вітер з України] замахнеться раз — Рев! свист! кружіння! (Тич.)]. кружка нар. разг. 1) кружком; (располагаться — ещё) в кружок [Сідайте ж бо кружка та й слухайте (Вовч.)]; 2): голова йде ^*ка голови идёт кругом. кружком, обл. кружкома нар. кружком; (располагаться — еще) в кружок [І вже не безтурботні пташки сидять тут кружкома (Гонч.)]. кружляння кружение. кружляти, -ляю, -ляеш 1) кружить; (описывать круги, взлетать в воздух — еще) , кружиться; (о сосуде с вином и т. п. — ещё) ходить вкруговую [Над гаєм з криком кружляло хрипке гайвороння (Тич.); Зал в огнях. Кружляють пари, хвилі музики пливуть (Сос); Цілий день юнак кружляв по місту, виконуючи доручення батька (перекл. з М. Островського); Буря рвала, кружляла, свистіла і швидко замітала стежку (Ваш); Вітер зривав з дахів бляху й кружляв нею, ніби жовтим листом восени (Борз.); Дорога кружляє по міжгір'ю, мелькає чистими, заново побудованими містками (перекл. з Фурманова); Чарка кружляла по черзі, бесіда переходила в крик (Коцюб.)]; 2) (водку, вино и т. п.) разг. пить [Після закуски вони почали кружлять пиво (Н.-Лев )]. кружний кружный, окольный [Пізньої години, вночі, Щорс сам повів один батальйон кружними дорогами в обхід Семиполок (Скляр.)]. кружно нар. обл. кружком [Прийшовши до ганку, кружно обступили вони його (Мирн.)]; см. ещё кружка 1. кружок, -жкб кружок; круг [На цегляній долівці лежали кружки від кадоба (Коцюб.); Людина ввійшла в ясний кружок, розкинутий червонуватим огнем (Н.-Лев.)]. крук, обл. крюк орн. ворон [Над полями літали зграї круків (Шиян); Крукові і мило не поможе (Ном.); Галок, крюків, ворон сила На стрісі зібралось! (Г.-Арт.)].
|