кун 416 куп куняти, -няю, -ияєш разг. дремать; разг. клевать носом [Сидять собі, розмовляють, А дехто й куняє (Шевч.); Місячно, видно, куняють верби над водою, вода леліє внизу (Вас.)]. кунячий куций. купа 1) куча; (о некоторых предметах, напр. о книгах — еще) кипа; (о предметах, сваленных в беспорядке) ворох, разг. свалка, (больше) груда, гора; (о предметах, наложенных ровно один на другой) стопа; (о деревьях и т. п.) книжн. купа [Минаючи купи битої цегли, білі плями вапна,.. Андрій згадував колишнє (Коцюб.)', На столі великими купами лежали папери (Собко); Гвардії майор Воронцов., мовчки сидів під стіною на купі німецьких протигазів (Гонч.); Серед купи трофейних пластинок з усілякими фокстротами і румбами бійці натрапили і на кілька наших, вітчизняних (Гонч.)]', ледве триматися (держатися) ~пи (о чём-нибудь) разг. чуть-чуть держаться; едва не распадаться; скидати все на одну *^пу (смешивать различные явления) разг. валить всё на одну кучу; таке, що и ^пи не держиться см. держатися; 2) (в значении количественного слова: много) разг. куча; (больше) горб; (реже) вброх [Щодня листоноша вручав їй купу листів з усіх кінців Радянського Союзу (Рад. Укр., 1946, І)]; 3) (о людях) толпа; (меньше и часть) группа, разг. к^ча [Біля сахарні роїлась купа людей і чорніли підводи (Коцюб.); Дівчата розбились на дві купи (Н.-Лев.)]; при ^пі (как) обл. группой, вместе [Всі ріпники, що йшли при купі^ розгомонілися (Фр.)]\ жити при ~пі разг. жить вместе (не раздельно); держатися ~пи (о людях) разг. держаться вместе; (перен. —ещё) ' держаться сплочённо [Наша сила лежить в громаді, лежить в тім, коли всі будемо держатися купи (Фр.)]; см. ещё держатися; іти (и т. п.) ^пою идти (и т. п.) толпой (разг. скбпом); 4) (о рельефе) обл. кбчка [Пнеться, як жаба на купу (Ном.)]. купава бот. обл. одуванчик; см. кульбаба. купаж, -жу техн. купаж. Купайла, Купайло, купайла, купайло и Купила, Купало, купала, купало этн. Купала, Купило, купала, купало [Іван стояв заквітчаний, як гільце на Купайла (Коцюб.); Ой на Купала вогонь горить (народна пісня); Одспівавши купала, часом дівчата ворожать на вінках (Л. Укр.)]. купалепька уменъш. купаленка. Купило, купало см. Купайла. купальний купальный [Дівчина стоїть на березі моря в купальному костюмі з веслом у руці (Гонч.)]. купальник 1) купальщик [Великий став аж кипів від купальників. Багато їх було і на березі, і в купальнях (Минко)]; 2) (костюм) купальник. купальниця1 (о женщине) купальщица. купальниця2 бот. обл. (ТгоШиз еигораеив Ц.) купальница, авдбтки; см. также вовчий: вовча липа. купальня купальня [Перед ним — узенька стежечка до купальні, он і широка річка чорніє... (Мирн.)]. купальський этн. купальский [Вогню купальського не гасять, а лишають його, щоб сам дотлів до останку (Л. Укр.)]. купанка разг. купание [Піщане дно світилося й жовтіло. Те місце дуже гарне було для купанки (Н.-Лев.)]. купання купание [Ребята захопились купанням (Трубл.)]. купати, -п&ю, -паєш купать [До схід сонця воду брала, В барвінку купала (Шевч.); В синіх туманах гомонить Алма й купають в них сосни свої кострубатії віти (Коцюб.)]. купитися, -паюся, -паєшся купаться [Ходім, дочко, До ставка купатись (Шевч.); У неосяжній глибині небесних просторів тихо купалися, плавали зорі (Кач.)]; ~тися в розкошах разг. утопать в роскоши; як сир у маслі, ^тися разг. кататься, как сыр в масле. купе нескл. сущ. ср. р. купе [Десь за перегородкою, в другому купе, чути голоси було глухо (Головко)]. кунёйпий ж.-д. купейный, купированный. купелювати, -люю, -люєш хим. купелировать, капелировать. купеляція хим. купеляция; (чаще) купелйрв» вание, капелйрование. купер, -пра см. куприк. Купер'ян см. Купріян. купёцтво 1) (собир. и о сословии) купечество [Купецтво затривожилося, цілі дні ганяло коней, роз'їжджаючи вулицею, по* важно сидячи в екіпажах (перекл. з Горь кого)]; 2) (занятие) уст. торгбвля [Сухо- брус усе ходив до магазина, не кидаючи купецтва (Н.-Лев.)]. купець, -пця 1) (продающий) купец; торговец [Великий корабель Путь в Іємен шукав між хвиль і скель, Було купців заморських кілька там, Які везли перлини й інший крам (перекл. Бажана)]; 2) (покупающий) уст. купец (уст.); покупатель [Найдеться купець і на дірявий горнець (Ном.)]\ 3) (о сословии) дорев. купец. купецький купеческий [В багатьох крамницях чути було іноземну мову, — то купецькі прикажчики та управителі різних фабрик привезли крам з Австрії, Пруссії, Франції (Іван.)]. купило (деньги) разг. шутл. купило [Купив би, та купила немає (Ном.)]. купипа1 (на болоте) 1) кочка [Поповз тоді я до болота, вибрав купину там, ліг на ній (Шиян)]; 2) зелень на кочке. купипа2 бот. (РоІу?опаіит А сі а п 8.) купона, соломонова печать. купина3 (куст) уст., церк. купини. купйнпя 1) собир. кочки [Наче купиння засіялось по болоту (Мирн.)]; 2) (мест, покрытое кочками) кочкари (обл.), кочкарник (обл.); 3) собир. кучи; груды; купы [Навколо мальовничого зеленого купиння міських садів по згір'ях і долинах і до горизонту золотилися стиглі жита І (Смол.)]; ер. к^па 1.
|