Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
кум 415 кун кумась ласк. разг. куманёк [Здоров, кумасю мій Кіндрате! (Гл.)]. куматися, -маюся, -маєшся разг. кумиться. кумач, -чу кумач; спец. плюс [Шовком і кумачем радісно зацвіли квартали нового міста (Ваш)]. кумачевий, кумачний кумачовый, кумачный [Місто прикрасилося прапорами, портрета- 1 ми керівників партії і уряду, величезними кумачевими полотнищами (Рад. Укр., 1946, V)]. кумедіант уст. см. комедіант. кумедія 1) уст. см. комедія: 2) (забавный случай) разг. курьёз; О (о Ц є) ^діяі (смешно) (вот) умбра! кумедний разг. смешной, забавный, комичный, комический, потешный; (сильнее) укорительный (разг.), презабавный (разг.) [Одягнуті в бушлати, закутані шалями, у рукавицях, дівчата були схожі на привабливих, кумедних ведмежат (Скляр.); Дід пристав до загальної розмови й розповів кілька кумедних випадків із свого життя (Верш.)]. кумедник разг. шутник; разг. забавник [Де вже там на такого кумедника ображатись. Цей Семен розсмішить хоч кого! (Ільч.)]. кумедниця шутнйца; забавница [Ха-ха-ха! Ну й кумедниця... (Ле)]. Ср. кумедник. ^ кумедність забавность, комичность; уморительность. Ср. кумедний. кумедно нар. смешно, забавно, комично, комически, потешно; уморительно, презабавно [На другий день Оксана встала рано., і зразу ж по дідовому обличчю догадалася, що трапилося щось надзвичайне: він так кумедно підморгував до неї і посміхнувся весело (Головко); Він бачяв перед собою лиш довгі поли чийогось халата, що кумедно розлітались на вітрі (Коцюб.)]. Ср. кумедний. кумекати, -каю, -каеш разг. соображать, размышлять; разг. кумекать; (догадываться) смекать, (иногда, преим. при отрицании, передаётся соверш. видом) смекнуть. кумець, -мця, кумцьо, -мця ласк. разг. куманёк [Прийде кумець на обідець, а ложки не буде (Ном.); Чого ви, кумцю, турбуєтесь?., (перекл. 8 Горького)]. кумжа ихт. кумжа. кумй, -мів 1) (мн. ч. от' кум1) кумовья; 2) (крёстные отец и мать) кум и кума, кумовья. кумйк, -ка кумык. кумики, -ків кумыки. кумйн, -на, -не кумы (род. п. от кумб). кумир, -ра кумир. кумирня этн. кумирня [На одному з островів стоїть буддійська кумирня (Гонч.)]. кумис, -су кумыс [Молода жінка поставила на килим велику миску, по вінця налиту кумисом (Десн.)]. кумйсник разг. кумысник. кумисолікарня мед. кумысолечебница. кумисолікувальний мед. кумысолечебный. кумисолікування мед. кумысолечение. кумицький кумыкский. кумичка кумычка. кумів, -мова, -мове кумов (уст.); кума (род. п. от кум). кумівство кумовство. кумівський кумовской. кумкання разг. кваканье [Вечорами чулося мирне жаб'яче кумкання (Шер.)]. кумкати, -каю, -каєш разг. квакать [Кумкали жаби на далеких озерах (Гонч.)]. кум-кум межд. ква-ква. кумонька, кумочка ласк. разг. кумушка [Го- лубко-кумонько! Тебе я ждала-ждала, Аж плакала, як виглядала (Гл.); Маланка обіймала вже ковалиху. — Кумочко, кумо... (Коцюб.)]. кумувати, -мую, -муеш 1) быть кумовьями; быть крёстным отцом (о мужчине); быть крёстной матерью (о женщине) [Що тепер на тобі та на твоїй дочці — я вам дарую, щоб ви пам'ятали той день, коли в мене кумували (Мирн.)]; 2) (с кем) кумиться [М а- р і я: Нам аби інженер був добрий. Мені з ним тут не кумувати, а працювати (Левада}]. кумуляція мед. кумуляция. кумушка разг. кумушка. кумця ласк. разг. кумушка. кумцьо см. кумёць. кун этн. кун. куна зоол. редк. куница [Да поїдем, брате, у чистеє поле, У чистеє поле куну ловити (Чуб.)].^ кунак, -ка этн. кунак. кунацтво этн. куначество. кунацький этн. кунацкий. кундель, -деля обл. овчарка [Вівчарики прехорошенько Найкращого баранчика взяли Та й патрають гуртом, а кунделі Мовчать, лежать собі смирненько (Гл.)]. кунжут, -ту бот. (Зезатит огіепіаіе Ь.) кунжут; см. ещё сезам. куижутпий, кунжутовий кунжутный. кунйця 1) зоол. и пр. куница [Лісовик., у брунатному вбранні барви кори, у волохатій шапці з куниці (Л. Укр.)]; 2) (выкуп за невесту) ист. куна, кунное, кунйчное [Стануть розказувати.., як ніхто ні женився, ні заміж не йшов, не заплативши куниці... (Мирн.)]; 3) обл. метёлка на камыше. куничий куний. кунйчпик бот. (СаІата?Г08Ііз А (І а п 8.) вёйник. куній редк. см. куничий. кунктатор, -ра кунктатор. кунктаторський кунктаторский. куння собир. обл. метёлки на камыше [В комишах гуляє осінь, куння хилиться шовкове (Пере.)]. кунсткамера ист., перен. кунсткамера. кунтуш (род. кунтушб) кунтуш [Хмельницький сидів посеред світлиці, одягнений у червоний кунтуш (Риб.)]. куншт (редк.), кунштик уст. рисунок, картинка [І книжечок з кунштиками В Ромні накупила.. І азбуку по кунштиках Заходилась вчити (Шевч.)]. кунштюк разг. кунштюк. куня обл. метёлка на камыше; собир. метёлки на камыше [В плавнях було тихо, як у лісі, лиш горою шелестіла куня, раз в той бік схиляючись, раз в інший (Коцюб.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)