Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
кул 414 кум кульгати, -гаю, -гаєш 1) хромать; (слегка — еще) прихрамывать; (перен. — иметь недостатки или изъяны—ещё) страдать [Пересилюючи біль, кульгаючи на ліву ногу, Василь пішов (Вл.); «Всяке порівняння кульгає», говорить німецьке прислів'я (Ленін)]; у нього ^-тає правопис разг. у него хромает (страдает) правописание (орфография); 2) (идти) ковылять [Весело попрощавшись, він поволі кульгас до дверей (Козач.)]. кулька 1) уменыи., ласк, шарик [Юрко міцніше скрутив кульку з тонкого цигаркового паперу (Козач.); Марія гребла сильно, і м'язи на її руках напинались кульками (Смол.)];, 2) уменыи. пулька [Скажи нам, молодице, коли твій чоловік дістав кульку між г, ребра? (Коцюб.)]. Ср. куля1 1—2; 3) (плод) обл. тернослив, тернослива. кульмйч, -ча курдюк. кульмйчний курдючный. кульмінаційний кульминационный [Сталін- град став кульмінаційним пунктом війни, бо саме там зосередилося найвище напруження героїчного народу (Собко)]. кульмінація астр., перен. кульминация. кульмінувати, -ную, -нуєш кульминировать. кульний поэз. пуль (род. п, мн. ч. от пуля) [Це тут ми білі банди гнали і йшли вперед під кульний спів (Сое.)]. Ср. куля1 2. кульовий 1) шаровбй; 2) пулевбй. Ср. куля1 1—2. кульок, -лька кулёк. культ, -ту культ [Звичайно, чистота повинна бути, проти цього заперечень нема. Але навіщо робити з цього культ?.. (Шовк.)]; <^т особи культ личности [Культ особи суперечить принципові колективності керівництва, веде до приниження ролі партії, її керівного центра E0 років КПРС)]. культактйв, -ву культактйв. культармієць, -міііця ист. культармёец. культбаза культбаза. культвїдділ, -лу культотдёл. культиватор, -ра с.-х. культиватор [Культиватори * являють собою с.-г. знаряддя, призначені для обробітку грунту без обертання скиби (Колг. вироби, енцикл.)]. культивація с.-х. культивация. культивування культивирование. культивувати, -вую, -вуєш культивировать [Заборонували землю поперек скиб і за все літо її тричі культивували (Ст.)]. культивуватися, -вується культивироваться [Наявність сосни в Агінському степу свідчить про те, що вона з успіхом може там культивуватися (Бот. ж., 1953,1)]. культкомісія культкомйссия. культмасовий культмассовый. культовий культовый. культосвітній культурно-просветительный. культосередок, -дку ист. культячёйка. культпохід, -ходу культпохбд. культпрацівник, -ка культраббтник. культпрацівниця культработница. культпрбп, -пу (відділ культури і пропаганди ленінізму) ист. культпрбп (отдел культуры и пропаганды ленинизма). культробота культработа. культсектор, -ра культсёктор. культтовари, -рів культтовары [3 року в рік збільшується попит на культтовари (Рад. Укр., 1949, XII)]. культура культура [Передова російська культура лягла в основу культури соціалістичного суспільства (Рад. Укр., 1946, III); Культура бавовнику має велике цародно- господарське значення (Рад. Укр., 1$49, III)). культурний культурный [Культурний рівень радянських людей невпинно зростає (Літ. газ., 1948, IX)]. культурник полит., разг. культурник [Відсутність виразної і ясно видної для всіх грані між культурниками і лібералами характерна взагалі для всього політичного групування російського суспільства (Ленін)]. культурництво культурничество [І. Франко в своїх атеїстичних поглядах різко підносився над поверховим, буржуазно-обмеженим культурництвом з його постійним обвинуваченням трудящих у неуцтві (Вісник АН УРСР, 1949, 4)]. культурницький культурнический. культурність, -ності культурность. культурно нар. культурно [Ленін висунув лозунг —і навчитися культурно торгувати (Біогр. Леніна)]. культурно- історичний культу рно-истор йче- ский. культурно-освітній культурно-просветительный [Широкого розвитку набула сітка культурно-освітніх закладів (Зак. п'ят. план)]. культурно-побутовий культурно-бытовой. культуртехніка гидр., с.-х. культуртехника. культуртрегер, -гера культуртрегер. культуртрегерство культуртрегерство. культуртрегерський культуртрегерский. культфонд, -ду культфонд. культфронт, -ту культфрбнт. культшёф культшёф. культшёфство культшёфство. культшёфський культшёфский. кульша, -ші обл. бедро [Гострий біль шпигнув йому вище кульші, і він мимохіть зав'юнився (Панч)]. кульшовий анат. тазобедренный. кум1 сущ. кум [Колись-то Мужика Лисиця попитала: — Скажи, будь ласкав, куме мій, За що це честь така ось шкапі цій? (Гл.)]. кум2 межд. см. кум-кум. кума кума; голодній ^мї хліб на умі йогов, голбдной куме хлеб на уме; сказав ^мі, а вона всій слободі погов. скажешь курице, а они всей улице. куманика бот. (КиЬиз саезіиз Ь.) куманика. кумання кумовствб. кумарин, -ну хим. кумарин. ч кумася, кумасенька ласк. разг. кумушка [— Куди, кумасю, ти біжиш без відпочину? — Лисицю запитав Ховрах (перекл. в Крилова); Куди це ти, кумасенько, біжиш? (Гл.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)