Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
кур 418 кур куражитися, -жуся, -жишся разг. куражиться. кураї ст муз. кура и ст. курбй1, -раю бот. (Заїзоіа Ь.) курйй, солянка | Вітер котив курай та перекотииоле (Янов.)]. ^ курай2, -рая муз. кури и. курант (камень для растирки красок) спец. курант куранти, -тів куранты [Наш день починається сііівом курантів на башті Кремля (ІІех.)]. курбре нескл. сущ. ср. р. кураре. куратор, -ра мед. и пр. куратор [Не дочекавшись нічого, затривожена Дарка добилася аж до шкільного куратора з просьбою (Козл.)]. курЯст, -ту спорт., перен. курбет. кургалі (насыпь) курган [Олексій Штепа.. ^ лежав на вершині кургана в замаскованому кулеметному оконі (Пере.)]. Курган геогр. Курган. кургбшінн курганный. Кургаліеька область Курганская ббласть. курганський курганский. кургйкати, -гйчу, -гйчеш обл. разг. мурлыкать; тихо напевать, напевать под нос [Гребці., люлечки курили I кургикали пісеньок (Котл.)]. кургузий разе, кургузый. курд курд курдслиця, к у рдел я обл. метель. курди, -дін курды. Курдистан, -пу Курдистан. курдка курдянка. курдський курдский. курдупель, -пеля фам. коротышка, кбрлик, пыжик. / курдюк, *ка* курдюк. курдючний курдючный, курдюкбвый. курдянка курдянка куреник уменыи. шалйшик; курепёк [Виставив дід бджолу і сів біля куреника свого (Квітка)]. Ср. курінь 1 курець, -рця 1) (о мужчине) курильщик, "курящий; уст. табачник [Марко затягнувся димом з умінням справжнього курця (Яол.)], 2) (о женщине) курильщица; уст. табачница. кур'єр, -ра курьер. кур'єрка курьерша. кур'єрський курьерский [Кур'єрський поїзд далекого маршруту наганяв свої останні хвилини запізнення (Ле)]. курзал, -лу курзал. кури, -рей куры [Кури дають дуже цінні продукти харчування — яйця і м'ясо (Колг. вироби енцикл.)], ~рям не сміх разг. курам на смех. куриво 1) курево [Брянський теж потерпає без курива, але стоїчно зносить свої муки (Гонч.)\\ 2) (веществоу употребляемое для получения ароматного дыма) курение. курилка разе, курилка [Ще за хвилину ми вже стояли в театральній курилці {Смол )]. курильний уст. курительный; ~на к і м- нЗта курительная кбмната, разг. курилка; ~ішй тютюн курительный табак. І курильниця уст. курильница [Посудини тицу куритьниці зустрічаються в кількох варіантах: у вигляді циліндричної або прямокутної посудини або V формі зрізаного конуса (Арх/і., 1953. VIII)]. курильня курильня. курині, -них сущ. орн. куриные. курити1, -рю, -риш, разг. курнути, -пу, -нені 1) курить, курнуть [А брат сидить спокійно, відпочиває, курить (Ко*ач.)\: 2) (только несоверш.: добывать перегонкой) гнать; спец, курить [Смолу куриіа запашну приходять люди в бір (Забш\\\ 3) (только несоверш.: чем-нибудь душисты^ курить; ~рйти фіміЗм передним книмн. курить (жечь; торж. уст. воскурять, возжигать) фимиам кому. курити2, -рю, -рйіц 1) пылить поднимать пыль;' (безл. — ещё) мести [Не кури-бо так вимітаючи (Манж.); Курить щось по дорозі. Що воно біжить так прудко? (#о- цкб.)]\ 2) (о снеге) мости; (о мелком — ещ) порошить, обл. курить [У місті була відлига, але за містом тяг холодний вітер і курив дрібним снігом (Фр.)]\ 3) (выделять дыч, напугкать дыма) дымить [Ет» яке там сарн во! Знаєте — більш нро людей: варити, не варити, аби враз з людьми курити. (ЇЇоцюб.)]. куритися1, -риться 1) куриться [Буваб так зажуриться, Що й люлечка не куриться (Гл.); Куривсь для духу яловець (КошI 2) страд з. куриться; гнаться; куриться, ср. курити1 1—2. куритися2, -риться 1) (о пыли, снеге) купить ся [Приливайте доріженьку, Щоб не кури лася (народна пісня)]; вриться курява курится пыль [Вже за першою підводою Шляхом куриться курява (Мал.)]; 2) (з горящем; о тумане, о паре) куриться; дымиться; дымить (выделять дым) (На по- жаригці, яке ще курилось, попадались цікаві (Коцюб.); Горять Чертоги пуриуром і златом, Куряться амфори (Шевч.); Сходило сонце, курилася воі ка і тепла земля (Ваш); Ранком куряться нпд гірськими скелями рожеві тумани (Донч.), На рейді потроху курився «Совет» (перекл. з Сьо мушкіна)]; -^іися димом куритьсядіі- мом [Вікна наничевого дому курились ди мом (Коцюб.)]. куриця редк. курица [Жовта куриця Під тином кублиться {Боров.)]. курище (род костра) обл. курево. курище 1) дым; облако дым»; 2) бблако (тумана); мгла [Сонце почало пробиватися крізь густе курище туману (Мирн.)\, 3) бблако пыли, туча пыли. куріальний юрк куриальный. курінпйк, -ка с.-х. куровбд. курівництво с.-х. куроводство. курівницький с.-х. куроводческий. курій1, -рія разг. курильщик, курйщий [Прийшло з сусіднього села славні стрільці і курії, брати Гаркавенки (Вас.)]. курій2, -рія курица гермафродит. Курільські острови Курильские острова курінець, -нця уменьш. шалашик; курена І Ср. курінь 1. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)