Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 784):
Попередня 
Наступна

заг
27
заг
часом не забрела в плавні (Коцюб,)]; 2) (вби- і
ватъ ударами) разг. загонять, загнать,
вгонять, вогпать, всаживать, всадить;
вколачивать, вколотить [Терентій загнав
сокиру у зруб і поманив сина до себе (перекл.
8 Мальцева)]) 3) (изнурять ездой, гоньбой)
загонять, загнать; 4) (продавать) разг.
загонять, загнать [Не дасть він, Юхим
Кудря, загинути., своїй першій і останній
дочці. Сто пудів жита зажене, а вилікує!
(Ле)]\ о п->іп в безвихідь ставить,
поставить в безвйходное положение (в
тупик); ^ти на слизьке перен. разг.
ставить, поставить в затруднительное
положение; разг. фам. садить, посадить в
калбшу [Після того не раз приходилося
мені чути теє слово, та вже ніхто не заганяв
ним мене на слизьке, як було то перший
раз (Вас.)]; ~*іі&ти на той світ
разг. согнбть (сжить) со света (со свету);
"-пати скйбку (скалку) и т. п. \
в палець, в руку загнить (вогнать)
занозу и т. п. в палец, в р^ку, занозить
палец, руку [Парася Но садку гуляла,
З трояііди квіточку зірвала — Та шпильку
в рученьку загнала! (Воров.)].
заганяти8, -няю, -няєш (соверги. — утомить,
замучить) загонять; (хождением,
беготнёй — ещё) угонять [Ми заганяли
розвідку (Верш.)].
заганятися, -няється, • загн&тися
(заженеться) 1) (глубоко входить) вгоняться,
погнаться [Глибоко загнався клин у колоду
(Сл. Гр.)]\ 2) страд, з. (несоверш.)
загоняться; загоняться, вгоняться,
всаживаться; вколачиваться; загоняться; ср.
заганяти1 1—3.
загар, -ру загар [Я закутався краще в шинель
і, лежачи, дивився на його старе обличчя,
чорне від загару й вітру (переклі з Горь~
кого)],
загарбаний захваченный [Частина території
Радянського Союзу ^ в тому числі і
Радянська Україна, була тимчасово загарбана
німецько-фашистськими окупантами (Зак.
гіят. план)].
загарбання захват [На ділі метою боротьби
англійської і французької буржуазії є
загарбання німецьких колоній.. (Ленін)]. \
загарбати см. загарбувати.
загарбний захватный [Війна ця [1914 —
1918 рр.] — загарбна. її ведуть
капіталісти всіх країн із-за своїх загарбних
цілей, із-за збільшення своїх зисків (Ленін)].
загарбник захватчик [В жорстоких боях
проти фашистських загарбників комсо- |
мольці Радянської України вкрили себе
. невмирущою славою (Рад, Укр., 1946,
XII)] . І
загарбниця захватчица. і
загарбницький захватнический.
загарбуваппя захватывание, захват.,
загарбувати, -бую, -буєш, загарбати, -баю,
-баєш захватывать, захватить, разг.
загребать, загрести, заграбастывать,
заграбастать; (соверги. обл. — ещё) заграбить
[Той неситим оком — За край світа
зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать і з
собою Взять у домовину (Шевч.)].- І
загаркавити, -влю> -виш закартавить [— Але
вона, як завжди, чарівна, клянусь честю!—
загаркавив він (перекл. 8-М. Островського)].
загарливий обл. усёрдиый, , старательный;
(о ком — ещё) рьяный; (страстный)
горячий [Весь день поминув у загарливій
роботі (Ільч.)].
загарливість, -вості усердие, старательность;
рвение; горячность. Ср. загарливий.
загарливо нар. усердно, старательно; рьяно;
горячб [[Юда] загарливо копає землю
(Л. Укр.)\ Входить магістер і Річард
попереду, провадячи загарливо далі
розмову, почату ще надворі (Л. Укр.)]. Ср.
загарливий.
загартований прям., перен. закалённый [Ольга
йде через довжелезний механічний цех
повз легіон різних верстатів, і всі вони
скрегочуть, вищать, довбають, ріжуть,
свердлять загартовану сталь (Донч.);
Фізкультура і спорт міцно входять в життя
і побут колгоспної молоді, яка хоче бути
сильною, загартованою (Рад. Укр., 1950,
ІХ)\
загартованість, -пості закалённость [У нас
є загартованість у боротьбі, є сили,
єдність, і ми повинні йти шляхом
організаційної роботи (#енін)].
загартовування закаливание, зака*л, закалка
[Марксистсько-леніпська освіта й
більшовицьке загартовування комуністів в
найважливішим засобом підвищення
боєздатності первинних парторганізацій (Рад.
Укр., 1949, III)]. ^ . .
, загартовувати, -ртовую, -ртбвуєш,
загартувати, -ртую, -ртуєш закалять, заколивать
(преим. в прямом значении), закалить
[Т і р ц а: ./Ги перекуй з убійчого меча
робітне рало й загартуй його, як я тебе
тепер загартувала вогнем і холодом свойого
слова (Л. Укр.)].
загартовуватися, -ртовуюся, -ртовуєшся,
загартуватися, -ртуюси, -ртусшся закаляться,
закаливаться, закалиться [Історія
більшовицької партії показує, що наша партія
зміцнювалась і загартовувалась у
революційній боротьбі з усіма ворогами
робітничого класу, з усіма ворогами трудящих
(Київська пр., 1950, X); У вогні війни
загартувалась наша молодь, навчилась ще
більше цінити життя, ще міцніше любити
свою Батьківщину (Літ. газ., 1946, XII)].
Ср. загартовувати.
загартування закал, закалка [Війна була
перевіркою більшовицької, ідейності,
загартування комуністів України \Cвіт
ЦК КП(б)У XVI з.)].
загартувати см. загартовувати.
загартуватися см.. загартовуватися..
загарчати заворчать; (более злобно) зарычать
[Стахурський ступив на стежку під
верандою — і пес загарчав (Смол.)\ Якась
ворожнеча, якась відраза загарчала у ньому,
немов збуджений пес [Коцюб.)].
загарячитися, ,-чуся, -чишся загорячиться.
загасанпя 1) затухание, погаса*ние; угасание;
. 2) угасание; затухание; затихание,
замирание. Ср. загасати1 1—2.
загасбти1, -с&а, -с&еш (несоверш,)> вагбсну-

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)