заг 27 заг часом не забрела в плавні (Коцюб,)]; 2) (вби- і ватъ ударами) разг. загонять, загнать, вгонять, вогпать, всаживать, всадить; вколачивать, вколотить [Терентій загнав сокиру у зруб і поманив сина до себе (перекл. 8 Мальцева)]) 3) (изнурять ездой, гоньбой) загонять, загнать; 4) (продавать) разг. загонять, загнать [Не дасть він, Юхим Кудря, загинути., своїй першій і останній дочці. Сто пудів жита зажене, а вилікує! (Ле)]\ о п->іп в безвихідь ставить, поставить в безвйходное положение (в тупик); ^ти на слизьке перен. разг. ставить, поставить в затруднительное положение; разг. фам. садить, посадить в калбшу [Після того не раз приходилося мені чути теє слово, та вже ніхто не заганяв ним мене на слизьке, як було то перший раз (Вас.)]; ~*іі&ти на той світ разг. согнбть (сжить) со света (со свету); "-пати скйбку (скалку) и т. п. \ в палець, в руку загнить (вогнать) занозу и т. п. в палец, в р^ку, занозить палец, руку [Парася Но садку гуляла, З трояііди квіточку зірвала — Та шпильку в рученьку загнала! (Воров.)]. заганяти8, -няю, -няєш (соверги. — утомить, замучить) загонять; (хождением, беготнёй — ещё) угонять [Ми заганяли розвідку (Верш.)]. заганятися, -няється, • загн&тися (заженеться) 1) (глубоко входить) вгоняться, погнаться [Глибоко загнався клин у колоду (Сл. Гр.)]\ 2) страд, з. (несоверш.) загоняться; загоняться, вгоняться, всаживаться; вколачиваться; загоняться; ср. заганяти1 1—3. загар, -ру загар [Я закутався краще в шинель і, лежачи, дивився на його старе обличчя, чорне від загару й вітру (переклі з Горь~ кого)], загарбаний захваченный [Частина території Радянського Союзу ^ в тому числі і Радянська Україна, була тимчасово загарбана німецько-фашистськими окупантами (Зак. гіят. план)]. загарбання захват [На ділі метою боротьби англійської і французької буржуазії є загарбання німецьких колоній.. (Ленін)]. \ загарбати см. загарбувати. загарбний захватный [Війна ця [1914 — 1918 рр.] — загарбна. її ведуть капіталісти всіх країн із-за своїх загарбних цілей, із-за збільшення своїх зисків (Ленін)]. загарбник захватчик [В жорстоких боях проти фашистських загарбників комсо- | мольці Радянської України вкрили себе . невмирущою славою (Рад, Укр., 1946, XII)] . І загарбниця захватчица. і загарбницький захватнический. загарбуваппя захватывание, захват., загарбувати, -бую, -буєш, загарбати, -баю, -баєш захватывать, захватить, разг. загребать, загрести, заграбастывать, заграбастать; (соверги. обл. — ещё) заграбить [Той неситим оком — За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать і з собою Взять у домовину (Шевч.)].- І загаркавити, -влю> -виш закартавить [— Але вона, як завжди, чарівна, клянусь честю!— загаркавив він (перекл. 8-М. Островського)]. загарливий обл. усёрдиый, , старательный; (о ком — ещё) рьяный; (страстный) горячий [Весь день поминув у загарливій роботі (Ільч.)]. загарливість, -вості усердие, старательность; рвение; горячность. Ср. загарливий. загарливо нар. усердно, старательно; рьяно; горячб [[Юда] загарливо копає землю (Л. Укр.)\ Входить магістер і Річард попереду, провадячи загарливо далі розмову, почату ще надворі (Л. Укр.)]. Ср. загарливий. загартований прям., перен. закалённый [Ольга йде через довжелезний механічний цех повз легіон різних верстатів, і всі вони скрегочуть, вищать, довбають, ріжуть, свердлять загартовану сталь (Донч.); Фізкультура і спорт міцно входять в життя і побут колгоспної молоді, яка хоче бути сильною, загартованою (Рад. Укр., 1950, ІХ)\ загартованість, -пості закалённость [У нас є загартованість у боротьбі, є сили, єдність, і ми повинні йти шляхом організаційної роботи (#енін)]. загартовування закаливание, зака*л, закалка [Марксистсько-леніпська освіта й більшовицьке загартовування комуністів в найважливішим засобом підвищення боєздатності первинних парторганізацій (Рад. Укр., 1949, III)]. ^ . . , загартовувати, -ртовую, -ртбвуєш, загартувати, -ртую, -ртуєш закалять, заколивать (преим. в прямом значении), закалить [Т і р ц а: ./Ги перекуй з убійчого меча робітне рало й загартуй його, як я тебе тепер загартувала вогнем і холодом свойого слова (Л. Укр.)]. загартовуватися, -ртовуюся, -ртовуєшся, загартуватися, -ртуюси, -ртусшся закаляться, закаливаться, закалиться [Історія більшовицької партії показує, що наша партія зміцнювалась і загартовувалась у революційній боротьбі з усіма ворогами робітничого класу, з усіма ворогами трудящих (Київська пр., 1950, X); У вогні війни загартувалась наша молодь, навчилась ще більше цінити життя, ще міцніше любити свою Батьківщину (Літ. газ., 1946, XII)]. Ср. загартовувати. загартування закал, закалка [Війна була перевіркою більшовицької, ідейності, загартування комуністів України \Cвіт ЦК КП(б)У XVI з.)]. загартувати см. загартовувати. загартуватися см.. загартовуватися.. загарчати заворчать; (более злобно) зарычать [Стахурський ступив на стежку під верандою — і пес загарчав (Смол.)\ Якась ворожнеча, якась відраза загарчала у ньому, немов збуджений пес [Коцюб.)]. загарячитися, ,-чуся, -чишся загорячиться. загасанпя 1) затухание, погаса*ние; угасание; . 2) угасание; затухание; затихание, замирание. Ср. загасати1 1—2. загасбти1, -с&а, -с&еш (несоверш,)> вагбсну-
|