Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лаб 425 лаг задачу дано — Звіряти на схожість артільне «орно 1 вже бригадир оглядає лани — Для мас це — найперша ознака весни! лаборантський лаборантский. лабораторія лаборатория [Чимало нових добрих ліків народилося в тиші лабораторій Радянського Союзу (Гал.)]. лабораторний лабораторный. Лабрадор, -ру геогр. Лабрадор. лабрадор, -ру геол. лабрадор. лабрадорит, -ту геол. лабрадорит. лабрадоровий геол. лабрадбровый. лабрадорський геогр. лабрадорский. лабузнишся, -июся, -шийся (до кбго) разг. лебезить (перед кем), юлйть (перед кем) [Чого ж той Хведір лабузниться? Чого йому треба:* (Мирн.), Хотина: Та чого це ги іак лабузнишся? іКроп.)]. лбва1 (мебель) 1) скамья, скамейка, (прикреплённая к стене в избе — ещё) лавка, обл. прилавок [Загнибіда махнув рукою і, опустившись на лаву, схилився головою на стіл (Мирн.); У великій кімнаті на довгих лавах сиділи бригадири і рільничі (Панч)]; в а ~ві підсудних на скамье подсудимых; на шкільній ~ві на шкбльной скамье [Як гарно марилось на шкільній лаві, скільки робилося сміливих, але часом і недосяжних проектів! (Коцюб.)\\ 2) ж.-д полка; разг. лавка. д&ва3 (о людях) 1) ряд; (шеренга, построенная воинская часть) строй [В лавах бійців на фронті сотні і тисячі майбутніх поетів, художників, музик і акторів (Смол.); Ми йшли залізною лавою, ламаючи опір ворога (Пере.)]; 2) (способ атаки) воєн. ліва; 3) (в сравнениях) стена [В прибережних вербах щебече птаство, зелений комиш стоїть нерухомою лавою (Коцюб.)]. діва3 геол., перен. лава [3 вікна видко Везу вій. Увечері на вершку горять вогнем два потоки лави (Коцюб.); Водяна лава перевалюється через бетонний водозлив відбудо ваної греблі (Рад Укр., 1946, V)]. л&ва' (большой бабой) горн, пава [У Підмосков ному і східних басейнах країни на роботу 8а графіком циклічності вже переведені «00 лав (Рад. Укр., 1951, VIII)]. лаванда бот (іауапйиіа Ь.) лаванда [За 12 кілометрів від Сімферополя на гірських схилах розкинулись плантації колгоспу ім. Кірова. Колгоспники вирощують тут троянду, шалфеи, лаванду (Рад. Укр. 1954, 111)]. лав/індовий лавандовий. лавина лавина [Сповзали величезні льодові лавини (Кач.), Червоні йшли, як лавина,— грізні й безстрашні! Ішли в ім'я революції». (Десн.)]. лавинний, лавиновий лавинный. лавиця обл. скамья, скамейка, лавка; прилавок [Під передньою стіною довша дошка на трьох стовпцях — то лавиця (Черемш.); Ня чисто вимитих лавпцях стояли відра з колодною водою (Гонч.)] Ср. лана1 1. лавірування лавирование. лавірувати, -рую, -руеш лавировать [Аж ось, лавіруючи поміж деревами, вдалині з'явилось кілька вершників (Верш.)]. лавка1 (мебель) 1) скамья, скамейка; лавка; прилавок [Гості, мов німі, мовчали І на лавці посідали (Фр.)]; 2) полка; лавка; місце на нижній ~вці место на нижней полке. Ср. лава1 1—2. лавка2 (небольшой магазин) редк. лавка [Дочку свою одиноку В хаті замикає, Як іде до лавок вранці (Шевч.)]. лавовий геол.у геогр. лавовый; ~вове 6 з є р о лавовое озеро.. лавочка1 уменьш. скамеечка; лавочка [Сіли [Лара і Васюта] на лавочці, прихованій тінню рясних бузкових кущів (Шовк.)]. Ср. лавка1 1. лавочка2 1) уменьш. (небольшой магазинчик) редк. лавочка; 2) (тёмное, нечистое^ сомнительное предприятие) перен. разг. лавочка. лавр, -ра 1) бот. (Ьаигиз Ь.) лавр [В вікнах синіло весняне море, квітнув мигдаль, пахнули лавр, кипарис (Я нов.)]; 2): ~ри (мн. ч. — лавровые ветви; лавровый венок; перен.) лавры [Хто до вінка на голові Зів'ялі лаври тиче? (Граб.)]; пожинати ~ри перен. пожинать лавры; спочивати, спочити на ~рах перен. почивать, почить на лЗврэх [Горді за свої успіхи і перемоги, радянські люди не спочивають на лаврах (Рад. Укр., 1948, XI)]. Лавр, -ра (имя) Лавр. лавра (монастырь) лавра. ЛаврентііЦ разг. Лаврін Лаврентий. Лаврінів, -нова, -пове разг. Лаврентия (род. п. от Лаврентий); уст. Лаврентьев. Лавро Лавр. лавровий лавровый [Сплівся тут з боротьби і ьвитяги України лавровий вінок (Дмитр.)]. лавровишневий бот., фарм. лавровишневый. лавровишня бот. (іаигосеґа$ив Кое пі.) лавровишня [У білому шумовинні Кодору кружляло, мигтіло жовте листя лавровишні (перекл. 8 Горького)]. лаврові, -вих сущ. бот. лбврбвые. лаврський лбврский. Ср. лавра. лаг мор. лаг. лагбух мор. лбгбух. лагер, -геря лагерь. лагернин лагерный. лагерник лагерник. лагідком нар. разг. ладкбм. лагід'їенькіш уменьш., ласк, от лагідний. лагідненько нар. уменьш., ласк, от лагідно. лагідний крбткий; (тихий — ещё) смирный, (умеющий легко ладить с другими) уживчивый; (уступчивый) покладистый; (негрубый, нерезкий) мягкий; (никого не огорчающий) безобидный [Як пісня, дивний був натурою Богдан: То тихий, лагідний, то спалахне мое порох (Рил.); На розумному обличчі його заграла лагідна усмішка, і воно ніби помолодшало (Борз.); Той лагідний тон будив у неї згадки, навівав думи (Коцюб.)]; О ~*ііа зима мягкая зимб; разг. сиротская зима. лагідність, -пості крбтость; смирение, смиренность, смиренство (уст.); уживчивость; покладистость; мягкость; безобидность [Лагідність голубина, погляд ясний, Па- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)