Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лаг 426 лад триція спокій — не личить нам. Що вдіє і раб принижений, нещасний, Як буде проповідь читать своїм панам? (Л. Укр.)]. Ср. лагідний. лагідніти, -нїю, -нїєш смягчаться. лагідно нар. кротко; смирно; мягко [Вечір був місячний, ясний, і зорі лагідно сіяли (Л. Укр.)\ Ясноблакитні очі його, спокійні і ласкаві, дивилися на світ лагідно (Собко)]. Ср. лагідний. лаглінь, -ня мор. лаглинь. лагода редк. кротость; (отношения) согласие, миролюбие. лагодження 1) почйпка; исправление, поправка; (о мелкой работе) поделка [Треба розширювати сітку підприємств побутового обслуговування — механізовані пральні, майстерні для лагодження взуття та одягу (Звіт ЦК КП(б)У XVI а.)]\ майстерня ~пя починочная мастерская; 2) приготовление; сборы; снаряжение. Ср. лагодити 1—2. лагодити, -джу, -диш 1) чинить; разг. починять, (часто—ещё) исправлять, поправлять; обл. ладить [Розклавши в хаті шевське знаряддя, він почав лагодити людям взуття (Козач.)]; віддати <^ти отдать чинить (починять; исправлять, поправлять), отдать в починку; 2) ютбвить; (кого в дорогу, для еды, еду—ещё) собирать; (для работы и т. п.— еще) снаряжать [Юхим зразу ж і загадав жінці лагодити вечеряти (Головко)]. лагодитися, -джуся, -дишся 1) готовиться, собираться; (запасаясь необходимым — ещё) снаряжаться [Театр був уже повний, оркестр якраз лагодився розпочати увертюру (Фр.)]; 2) страд, з. чиниться, починяться; исправляться, поправляться; ладиться; готовиться; собираться; снаряжаться; ср. лагодити 1—2. лагодільпик спец. починщик. лагодільшщи спец. починщица. лагодливии обл. сговорчивый, миролюбивый. лаі ом и па, уменьш. лагоминка разг. лакомство 1 Везли з собою лагомини, Оливу, мило, риж, маслини (Котл.); У нього є і хліб, і сіль, і сало.. Книші, вареники і всякі лагоминки (Греб.)]. лагтинг, -гу полит, лагтинг. лагуна геогр. лагуна [Ми довго плавали, ми бачили увіч Гарячі кактуси, банани тонкошкурі, Легку блакить лагун на чорнім фоні бурі (Рил.)]. лагушшй, лагуновий геогр. лагунный. лад (род. ладу, реже ладу) 1) лад; арх. чин [Життя пішло звичайним розміреним ладом (Ле і Левада)]; всі на один ~д все на один лад, все на один покрой, все на один манер; на всі ~дй на все лады [Вагони скрипіли на всі лади, наче йшов не поїзд, а тисячі немазаних возів (Войч.)\ На всі лади щебетали птахи (Десн.)]; на різні ~»дй на разные лады; н а свій ~д разг. на свой лад [Потроху та помалу усе панночка на свій лад перевернула—життя і господарство (Вовч.)]; 2) (налаженность; правиліность) и< рядок [Взагалі І Гарасим був вдачі строгої й серйозної, лю- І бив у всьому лад (перекл. з Тургенева)]; да" вати, дати ^>д (чому) приводить, привести в порядок (что) [К и л и н а: Оце вже якось я в полі обробилася, то треба роботі хатній дати лад (Л. Укр.)]; доведення до ^ду см. доведення; наводити, навести г^д (в чому, де) приводить, привести в порядок (что), наводить, навести порядок (в чём, где) [Рішуче й безцеремонно Каргат наводив лад у лабораторіях (Шовк.)]\ 3) (мирные, дружественные отношения) лад, согласие, мир [У товаристві лад — усяк тому радіє. Дурне безладдя лихо діє (Гл.)\; бути не в ~дах разг. быть не в ладах; 4) (образ правления, режим) строй, (реже) устройство; (система управления—ещё) порядок [Радянський державний лад створив всі умови для гармонійного духовного і фізичного розвитку людини соціалістичного суспільства (Рад. Укр., 1У49, II)], старий ^д старый порядок, 5) (стройность, логическая связь) склад; смысл [Тут усяка тобі задача — немов загадка: поморочиш голову, поки ладу добереш (Вас.)]; 6) муз. строй, лад; (деление на грифе струнного инструмента, клавиш гармоники) лад [Мій голос журливеє щось починає, А струни твої на веселім ладу (Л. Укр.)\ Русявий гармоніст лади настроїв (Мал.)]\ 7) охотн. лад; 0 б є з ~ду (как) беспорядочно, вкривь и вкось; вивести з ^ду вывести из строя [Снаряд, що розірвався поблизу, вивів з ладу один мотор (Вора.)]; д о ^ду (как обстоятельство) как следует, хорошо, (к месту) уместно, кстати; (как определение) уместный [1 слів до ладу скласти не вмію, щоб таке переказати Серьоженьці (Гонч.)]; йти на ~д разг. идти на лад, спориться [Коли весело живеться, робота йде на лад (Рад. Укр., 1948, /I; не буде з цьбго ~ду не будет из этого толку; не до ~ду (как обстоятельство) не так (как следует]; неуместно, некстати; (как определение и сказуемое) неуместный, некстати [Рогов помітив веселі іскорки в очах Бондарчука і сам ледве стримав посмішку, яка зараз була б зовсім не до ладу (перекл. в Волошина)]; стати до ~ду вступить в строй [Цимлянська гідроелектростанція, яка стала до ладу, дала електричну енергію промисловості і сільському господарству (Літ. газ., 1952, VIII)]; ні до ~ду, ні до прикладу погов. ни к сел^, ни к гброду; ні складу, ні ~ду погов ни складу, ни ладу; стари пісня на новий ~д погов. старая погудка на нб- вый лад. ладан, -ну ладан [Дівчина у квітчастій хустині зриває гілочку туї і розтирає її вічнозелене січене листячко між пальцями Пахне ладаном і ще чимсь, дужо далеким (Вільде)]; в і п н а ~н дихає (д й ш сі перен. разг. он на ладан дышит; і ~ном не викуриш разг. и лбдамом не выкуришь [Та часом і свій брат запорожець як було убереться в хату, то й ладаном не викуриш... (Мирн.)]\ ні ббгові свіч- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)