Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лад 427 лаз к а, ні чортові "^н погов. уст. ни богу свечка, ни чёрту кочерга. ладанка эти. ладанка. ладанний ладанный; ^иий кедр бот. ладанный кедр. ладанник бот. (Сізіиз Ь.) ладанник. ладанпикові, -вих сущ. бот. ладапниковые. ладановий ладанный. ладен см. ладний^. ладити1, -джу, -діііп (жить в согласии) ладить [Не ладила вона з Павлом Дніпровським — той любив бурчати на неї (Шер.)]. ладити2, -джу, -днш (кого, что) 1) (приводить в порядок) разг. чинить; разг. починять; {реже) исправлять, поправлять; обл. ладить (Ой зацвіла калинонька в лузі, Вломилася поличенька в плузі. Ой чи мені поличеньку ладити, Чи до дівчини на зальоти іти? (Чуб.)\\ 2) (к чему-нибудь) редк. готовить, собирать [Та не корилась Україна, Повстанські ладила війська На клич Тараса й Северина, На голос Гуні й Павлюка! {Рил.)\\ 3) (намечать) разг. прочить [А, може, він тебе в зяті ладить? (перекл. а Горького)]; 4) муз. ладить. ладитися1, -диться безл. ладиться, идти на лад. ладитися2, -джуся, -дишся 1) разг. готбвиться, собираться; разг. ладиться [Чи в танець ладяться вони? (Фр.)]; 2) страд, в. чиниться, починяться; исправляться, поправляться; ладиться; готовиться, собираться; ладиться; ер. ладити2 1—2, 4. ладівниця уст. патронташ [У ладівниці ні однісінького набою (Метл.)]. ладки неизм. дет. ладушки [Ладки, ладоньки, ладусі, ой, ладусі, ладки! Де були ви? {Забіла)]. л ід ком нар. разг. ладком [Отак буде краще! Посідаймо рядком та побалакаймо ладком {Мирн.)\. ладнання 1) починка; исправление; 2) сбб- ры снаряжение. Ср. ладнати2 1—2. ліднати1, -паю, -наєш (жить в согласии) ладить; ^тп з ким ладить с кем, жить в мире с кем, быть в ладу с кем; ^ти один (одна, одно) з бдним (з одною) ладить между собой. ладнати2, -паю, -навій (кого, что) разг. 1) (приводить в порядок) чинить; разе починять; {часто—ещё) исправлять, поправлять, обл. ладить; 2) готовить; собирать; снаряжать [Уже ладнають два човни з білими полотнищами на списах (Ле); Маланка з матір'ю перешіптувалися, ламали голову, як вшанувати дорогого гостя, ладнали вечерю (Горд.)], ер лагодити 2; 3) (уславливаться о работе) подряжать; разг. уст рядить. ладнатися, -паюся, -паг.іпся разг. 1) готовить ся, собираться; снаряжаться [Ми шойио прийшли на поле і ладналися вже ставати до роботи (Смол.); Зайшовши в намет, Микита поквапно почав ладнатись у дорогу (Ряб.)|; ер. лагодитися 1; 2) {уславливаться о рцбот?) подряжаться, уст. рядиться, обл. ладиться; 3) страд, а. чиниться; починяться; исправляться, поправляться; ладиться; готбвиться, собираться; снаряжаться; подряжаться; рядиться; ср. ладнати3 1—3. ладний1 (о качестве) разг. ладный [ — Ладний деньок буде завтра,— промовила Лесиха (Фр.); Вона навіть глянула під стіл, на ноги Стахурського в ладних офіцерських чобітках (Смол.)]. ладний2, ладбн (ладна, ладно) (о состоянии) быть готбвьш, быть согласным [То був бурлака, що був ладен нити й і улити хоч весь день (Н.-Лев.), Від самого Ніжина йшов він з Боженком і ладен би отак летіти з ним хоч і весь вік (Скляр.)]. ладно1 нар. ладно [Чорний домашпій люстриновий піджак ладно охоплював огрядні плечі професора (Риб.)]; не складно, та ^но погов. не складно, да ладно. Ср. ладний1. ладно2 нар. редк. ладно; в ладу. Ср. ладити1. ладо м. и ср. р. поэз. ладо (м. и ср. р.); лада (м. и ж. р.) [О мій Словутицю преславний! Моє ти ладо принеси (ІЇІевч.)]. Ладога Ладога. Ладозьке озеро Ладожское озеро. ладозький ладожский. ладоньки неизм. дет ладушки. ладунка уст. см. ладівниця. ладусі неизм. дет. ладушки. лаж, -жу торг. лаж. лажний, лажонйїі торг. ложный. лаз1, -зу (об отвррстии) лаз; творило. лаз2 (о народности) лаз. лаз3, -зу (звериная тропа) охотн. лаз. Лазар, -ря Лазарь; співати ~ря разг. петь Лазаря. лазарет, -ту лазарет [Почалася війна, ми з хлопцями ходили виступати в лазаретах для поранених (Іван )]. лазаретний лазаретный [Семен Красильников, сидячи на лазаретному ліжку, похмуро слухав брата Олексія (перекл. а О. Толстого)]. лази, -зів лбты. Лазистап, -ну ЛазистЗн. лазити (лажу, лазиш) лазить; (о насекомых, о пресмыкающихся, о малышах) пблзать, разг елозить [По драбині лазила в льох дівчина (Горд.); Ти ще був Маленьким. Степане, Ще й не лазив... (Шевч.); І за словами сам не лазив до кишені (перекл Рильського)], ~ти рачки разг. пблчать на четвереньках. лазівка прям., перен. лазейка [Хлопець., знав у котельні усі ходи й виходи і незабаром знайшов собі зручну лазівку (пе рекл. а М. Островського)]. лазіння лбзанье; ползание. Ср. л&зити. іажп лбзка лазневий банный. л&зпя баня [Грубник натопив лазню — так і пашить (Іван.)]. л&зом нар. разг. лазкбм. лазуни, -нїв зоол. лазящие. лазур, -рі поэз., спец. лазурь [Під ним ясні струмки лазурі Над ним проміння виграє (перекл. а Лєрмонтова)]; берлінська ^*р хим. берлинская лазурь. лазурит, -ту мин. лазурит. лазуровий, лазурний лазурный, лазбревый; уст. лазуревый [Як місяць, горде мав він чоло І світлі очі — лазурові зорі (Рил ). |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)