Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лаз 428 лам Лазурним поясом канала з'єднаєм ми і Волгу й Дін (Сос.)]; <^зуровий камінь мин. лазоревый камень. лазутчик лазутчик [У визволених районах піонерів можна було бачити на постах, вони перевіряли документи, виявляли ворожих лазутчиків (Гонч.)]. лазутчиця лазутчица. лалячі, -чих сущ. зоол.9 бот. лазящие. л&зький лбзский. лайба мор. лайба. лайдак, -к? обл. бездельник; бран. мерзбвец [А ти, лайдаку якийсь, тобі що до Палати..! {Коцюб.)]. лайдачка бездельница; мерзавка. Ср. лайдак. л&йка1 (оскорбление) 1) бранное слбво, бранное выражение; ругательство; собир. брань, і ригань; ругательства [А вчора, проходячи по вулиці, виразно почув позад себе лайку (Коцюб.)], 2) (действие) брань, ругань, разг. ругня, руготнй; (ссора — ещё) перебранка, перекбры (разг.). лбйка1 (сорт кожи) лайка. лайка3 (порода собак) лййка. лбйковий лайковый. лайливець, -вця ругатель. лайливий 1) бранный; ругательный; дуже г^ний ругательский; 2) (о человеке, о характере) бранчливый (разг.) [Один з тих п'янюг препогана людина! Лайливий та заводіяка (Н.-Лев.)]. ланко помёт. лайнути, -ну, -непі разг. ругнуть. лайнутися, -нуся, -нёшся разг. ругнуться [З ясувавши, чого хоче Паливода, і без- влобно лайнувшись з цієї нагоди, Сава біжить до майстерні взяти потрібні запасні частини для потерпілого трактора (Гонч.)]. лак, -ку лак [Чорні кучері блищали проти заходу сонця, як наведені лаком (Н.-Лев.)]. лакей 1) дорев. лакей [Гарно убраний лакей одчинив двері (Н.-Лев.)]; 2) (угодливый человек и подхалим) перен. презр. лакей, холуй [Соціалістичні заходи Радянського уряду викликали шалену лють у буржуазії та її лакеїв — меншовиків і есерів (Шогр. Леніна)]. лакейство лакейство. лакей ст в у ват и, -ствую, -ствуєш лакействовать [А на ділі саме ця [німецька] буржуазія, лакействуючи перед прусськими юнкерами 8 Вільгельмом II на чолі їх, завжди була найвірнішим союзником царизму.. (Ленін)]. лакейська 1) прил. см. лакейський; 2) (род. лакейської) сущ. дорев. лакейская [На другім кінці палацу, у лакейській, нудили світом без роботи Петро, Вареників син, та Йван Шклмр (Мирн.)]. лакейський лакейский. лакйза, лаку за 1) лакей [Пани вигукували, а лакузи. носилися перед ними, поспішаючи один перед другим порозводити приїжджих по номерах (Мирн.)]; 2) лакей, холуй. Ср. лакей 1—2. ллкіровка лакировка. л Д к мус, -су хим. лакмус. лакмусовий хим. лакмусовый. лакований лакирбванный [В лакованому асфальті каламутно відбивалося світло ліхтарів (перекл. э Добровольського)]. лаковий лаковый. лаком и й редк. 1) лйкомый; (привлекательный^, заманчивый) соблазнительный [Гроші — лакома річ (Ном.)]; 2) (на що) жадный (дочего> к чему, на что), падкий (на что); разг. лакомый (до чего). лакбмитися, -млюся, -мишея редк. 1) лакомиться [Ведмідь., оглядає, де кращий вулій, солодший мед; от впав йому такий в око, зараз лапу патлату туди, видира й лакомиться (Вовн.)]; 2) (на що) разг. льститься (на что), зариться (на что) (разг.), соблазняться (чем) [Та не з такого я роду, щоб мала на чуже лакомитися! (Фр.); Не ла- комся, Грицю, на дурницю (Ном.)]. лакомо нар. редк. лакомо; соблазнительно. Ср. лакбмий 1. лакомство лйкомство. лаконізм, ьму лаконизм [Усні його донесення вражали мене своєю ясністю.., лаконізмом (Верш.)]. лаконічний лаконический, лаконичный [Зовнішній підтягнутості, командирській виправці Брянського відповідає його чітка, лаконічна мова (Мовозн., 1948, VI)]. лаконічність, -ності лаконичность. лаконічно нар. лаконически, лаконично [Мітель відповів несподівано коротко і лаконічно — наче викладав бойове завдання (Смол.)]. лактаційний физл. лактацибнный. лактація физл. лактация. лактобацилін, -ну бакт. и пр. лактобацил- лйн. лактоза хим. лактбза. лактометр, -ра с.-х. лактбметр. лакувальний лакировочный. лакувальник спец. лакировщик. лакувальниця спец, лакирбвщица. лакування лакирбвка. лакувати, -кую, -куєш лакировать. лакуватися, -кується лакироваться. лакуза см. лакйза. лакуна мед., филол. лакуна. лакфіоль, -лі бот. (СНеігапіНиз СНеІгі Ь.) лакфиоль. лбма1 зоол. лама. лама* рел. лама. ламаїзм, -му рел. ламайзм. ламаїст рел. ламайст. ламанець, -нця" разг. редк. кусбк (хлеба) [Ішов Старець по долині 3 ламанцями у торбині (Гл.)]. л&мании 1) прич. лбманный; 2) прил. ломаный [Недалеко від станиці по схилах горбів і по ярах пролягала ламана лінія траншей (Ле і Левада); Вона говорила ламаною російською мовою (Трубл.); Твоя затія — п'ятака ламаного не варта... (Ряб.)]. ламання 1) ломанье, ломка; 2) нарушение. Ср. ламати 1—2. ламантин, -ну зоол. ламантин. Ла-Манш, -ту Ла-Мйиш. ла-маншськин ла маншекий. ламань, -ні 1) собир. лом (ломаное); 2) (сухш сучья, упавшие дереві я) валежник. ламаркізм, -му биол. ламаркизм. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)