Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лам 429 лан ламати, -маю, -маєш 1) ломать; (целиком или •о многих местах; мног.—ещё) изламывать [..бути революціонером значить ламати все шкідливе, віджиле найрішучіше, найнещад- ніше (Ленін); Вони різали соняшник, ламали кукурудзу, орали на зяб (Ряб.)]; ~ти [собі] голову (над чим) перен. разг. ломіть голову (над чем) [Старий думав про те саме, над чим він [секретар !)айкому Петров] тільки що ламав голову Ряб.)]; ^ти діло, справу расстраивать дело; разе, разлаживать дело [Вони хотіли, бач, через тебе діло ламати, та не вдалося (Мирн.)]; ^*ти комедію см. комедія; ^*ти списи (спорить) ирон. ломать кбпья [Ще довго довелося Наливайкові й присутнім ламати списи на отих розмовах Комулея (Ле)]; 2) (о законе, правиле, словах и т. п.) нарушать; (только о законе, правиле — еще) преступать (уст.) [Иоганна: Я не ламала ніколи вірності (Л. Укр.)]. ламатися, -м&юся, -маєшся 1) ломіться; изламываться [Під байдаркою ламається крига й наче тоне в глибині моря (Трубл.); Голос у хлопця вже ламався, був смішний, басовитий (Ільч.)]; ер. ламати і; 2) (упрямиться, кривляться) перен. ломіться; разг. кочевряжиться; 3) страд, з. ломіться; излімьіваться; нарушаться; ср. ламати 1—2. ламбрекен спец. и пр. ламбрекен. ламентація ирон. ламентіция. ламінарний научн. ламинарный. ламкий ломкий; хрупкий; ~+кйи г 6 л о с ломіющийся голос [І дивно, що голос у нього не по-юнацькому ламкий, а зміцнілий, чоловічий (перекл. 8 М. Островського)]. лімкість, -кості ломкость; хрупкость. лампа лампа. [Віра відхилила двері своєї кімнати. Там на столі горіла кругла лампа (Грим.)]. лампада церк., поэз. лампіда [Перед іконою пречистої Горить ламнада уночі (Шевч.)]. лампадка церк. лампідка [Перед образами на срібному ретязку висіла срібна лампадка (Мирн.)]. лампад пий церк. лампідньїй. лампас лампас [Хлопчик років тринадцяти, едягнєнші у чорну форму суворовця, з широкими лампасами на штанях і червоними погонами на плечах, підійшов до Ніни (Собко)]. лампівник, -ка лімповщик. лампівпйця лімповщица. лампіон лампион [Тут вулиця шумно тектиме І звиснуть над нею вгорі Планетами золотими Лампіони і ліхтарі (Важан)]. ламповий ламповый. лімпочка уменьш. лімпочка [Він ярозумів, що надворі вечір і що не сонце, а ось ця ламночка під стелею заливає кімнату м'якими хвилями золотистого проміння (Донч.)]; ~ка Ілліча лімиочка Ильичі [Знову я в селі. В колгоспній хаті Лампочка сіяє Ілліча (Нех.)]; нічні ^*ка ночнйк. ламути, -тіп уст. ламуты. ламутськиіі уст. ламутский. ламучий лбмкий. лан1, -ну пбле; (пашня — ещё) нива; (место косьбы — ещё) покбс (с.-х.) [Як умру, то поховайте Мене на могилі. Серед степу широкого На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути, Як реве ревучий (шевч.); Далі красується великий лан озимого жита і ваблять до себе зір бурякові плантації — гордість колгоспу (Шиян); І радісно веселим трактористам Вести важкі машини по лану (Дор.)]. лан2 (китайская денежная и весовая единица) лан. лангобард и, -дів ист. лангобірдьі. лангуст и лангуста воол. лангуст, лангуста. лангшан орн. с.-х. лангшін. лапдвёр, -ру воен. ландвер. ланд и (род. ланд) геогр. ланды. л&ндиш бот. (Соп>аІІагіа Ь.) ліндьпп. лаидишовнй ліндьішевьій. ландо нескл. сущ. ср. р. ландб [Біля тераси вже чекав чудесний екіпаж. Чорне лаковане ландо, запряжене парою вороних породистих коней (Риб.)]. ландскнехт ист. ландскнехт. ландстинг, -гу полит, ліндстинг. ландтаг, -гу полит, ландтіг. ландшафт, -ту ландшіфт [Вогні Дніпрогесу у всіх на очах змінюють ландшафти не тільки побережжя, а й далеких околиць (Ваш)]. ландшафтний ландшіфтньїй. ландштурм, -му воєн, ландштурм. ланець, -нця разг. оборвінец; разг. оббрвыш, голяк; вульг., бран. голодранец [Забравши деяких Троянців, Осмалених, як гиря, ланців, [Еиейі П'ятами з Трої накивав (Котл.); Дивувалися й завидували Чіпці люди не менше Грицька. «І як-таки за такого ланця та вийшла така багачка, як Галя?!» (Мирн.)]. ліпка звенб [Він керував будівництвом станції, але його часто можна було бачити на полі, десь у степу, в бригаді, в ланщ (Скляр.); Яка ланка, така й ділянка (при. слівця)]. ланкастерський ист. ланкістерский; ^»ке навчіння пед. ист. ланкістерское обучёиие. ланкова 1) прил. см. ланковий 1; 2)^ (род. ланкової) сущ. звеньевая [В червоній хусточці, як саме світання, ішла на поле молода ланкова (Ст.)]. ланковий 1) прил. звеньевой, звеновбй; 2) (род. ланкового) сущ. звеньевбй (в кол» хозе и в пионерском звене), звеновбй, звеньв- вбд, звеновйк [Ланкові на Ірпіпській заплаві Дивні килими вислали в даль... (Криж.)]. лаповий (род. ланового) дорев. 1) надсмотрщик (за полевыми работами) [А потім ягнята Приснились у житі, лановий біжить Та б'є мене добре — і ніби, проклятий, Свитину здирає... (Шевч.)]; 2) полевой стброж [Лановий, постогнуючи, виліз з куреня ворота відчиняти (Свидн.)]. ланок, -нка уменьш. нивка. лаполіп, -ну фарм. ланолйн. ланоліновий фарм. ланолиновый. ланочок, -чка уменыи., ласк, нивка [Ой, по |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)