Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лап 430 лас лапочку він весь день ходив, Грудкою гострою ніжку набив (народна пісня)], лапсьо нескл. сущ. ср. р. лансье. латан, -ну хим. лантан. лбптух мешок; (большой — еще) куль [В обозі куховарка везла свою зброю: рогачі, відра, лантух м'яса, рукавицю солі (Шер.)]. лантухуватії мешковатый [Дзвони хрипло кричали і гнали вперед вузлуваті фігури, покручені непомірною працею, сю в одно злиту з пітьмою масу важких лантухуватих тіл (Коцюб.)]. лаитухуваїість, -тості мешковатость. лантухувато нар. мешковато. лапц обл. цепь [Я бачив дивний сон. Немов передо мною Безмірна, та пуста і дика площина, І я, прикований ланцом залізшім, стбю Під височенною гранітною скалою (Ф/?.)Ь лапцбт ланцет. ланцетний ланцетный. ланцетник зоол., ихт. ланцетник. ланцетовидний ланцетовидный. ланцетовий ланцетный. ланцюг, -га цепь; (ряд небольших гор, холмов — ещё) гряда [Кудлатий Жук прокинувся на ганку і забряжчав ланцюгом (Куч.); Дідові розмови з інженером — це безконечний ланцюг суперечок (Збан.); Кожне явише, кожну подію Риндін умів поставити на певне місце в ланцюгу інших явищ (Вл.); Ланцюгом простяглися понад Оско- лом крейдяні гори, заквітчані лісами (Шиян)] ланцюговий цешюй [Через Дпіпро.. споруджували ланцюговий міст (Риб.)]; ~ва реакція спец, цепная реакция. ланцюжок, -жка уменьш. ценочка [Гороваха вдарив двері, ланцюжок обірвався (Скляр.); Високо над землею пролітали журавлі, потім замайорів ланцюжок диких гусей (Шиян)]. ланць, -ця обл. см. лапц. лань, -ні 8оол. лань [Як смієш царські лані Ловить собаками..? (перекл. Рильського)]. лап межд. разг. 1) цап; фольк. цап-царап; 2) (начать искать) хвать [Пан лап за кишеню, аж і хустки нема (Рудч.)]. лбпа 1) липа [Увечері, коли лев ліг спати, собачка лягла біля нього і поклала свою голову йому на лапу (перекл. з Л. Толстого); Донька збожеволіла, побувавши в лапах у дснікіпців (Янов.)], 2) (о большой ноге человека) фам. ножища; 3) (о руке) разг. лапа (шутл., преп.); ручища (увел.); 4): в 6 в ч а <^па см. вовчий. Ла-Шіс Ла-Пас. лапати, -паю, -паг.пі, лапнути, -пу, -пені разг. 1) щупать, иоінупагь, трогать, тронуть, потрбгать [Рук.ши дивитыя, а очима лапа (І1ом.)\. ~латн в кишенях (в поисках чего-нибудь) шуиать карманы; 2) обл. ловить (только несов*рш.); (брать) хватать, схватить, разе цапать, напнуть [Наперед невода риби не л^ пай (IIом.)]. лапатий лапчатый (о форме); (о размере) боль- шбй, крупный [Лапате листя каштанів парує під теплим дощем (Янов.)]; ~ті квітки (об узоре на материи и т. п.) большие (крупные) цветы [Назустріч вибігла Катерина. Плаття в яскравих лапатих квітках робило її ще вродливішою (Коп )]; ^тий сніг снег хлопьями; хлопья снега [Світало. Йшов лапатий сніг (Борз.)]. лапатолистий с лапчатыми листьями. лапідарний лапидарный. лапідарність, -носи лапидарность. лапідарно нар. лапидарно. лапка 1) уменьш., ласк, лапка [На дорозі сидів, нетерпляче перебираючи передніми лапками, Шарко (Панч)]; 2) техн. лапка; О вороняча ~ка бот. (Согопорт Оаегіп.) воронья ланка; котяча <^ка бот. (Апіеппагіа О а е г І п.) кошачья лапка, бессмертник. лапки, -пок 1) разг. мн. ч. от лапка; 2) (знак для выделения прямой речи и пр.) кавычки; без ~пок прям., перен. без кавычек [Ленінізм є наплівіша (без лапок) течія у світовому робітничому русі (Сталі/і)]. лапландець, -дця лапландец. Лапландія Лапландия. лапландка лапландка. лапландський лапландский. лапландці, -ців лапландцы. Ла-Плата Ла-Плата. лапнути см. лапати. лапоть, -птя редк. лопоть. ланочка уменьш., ласк, лапочка; разг. лапушка. лапсердак, -ка лапсердак [Корчмар вилетів з кону, скинув лапсердак і мерщій переодягався в кобзаря (Смол.)]. лапчастий лапчатый. лапша лапша [ — Випий, скільки зможеш,— сказала Македониха, насипаючи в тарілку гарячої смачної лапші (Шиян)]. ларн, -рів миф. лары. ларингіт, -ту мед. ларингит. ларинголог мед. ларинголог. ларингологія мед. ларингология. ларингоскоп мед. ларингоскоп. ларингоскопія мед. ларингоскопия. ларішготбмія мед. ларинготомия. Лариса Лариса. Ларібн см. Іларіби. ларьок, -рка ларёк. лас, -су обл. вкус; кожний Івась мав свій ~^с погов. на вкус, на цвет товарища пет; что город, то норов. ласин 1) (вкусный) лакомый [Очі звіра горіли, він облизувався, ніби перед ласою стравою (Ільч.)]; 2) (на ню и до чого — пристрастный к чему-нибудь) лакомый (до чого); охотник, (о женщине) охотница (до чего а на что); разг. охочий (до чего); падкий (до чего и на что); (без дополнения) редк. лакомка [Пи сап: Михайло Михайлович дуже ласий на бао'ячий рід, ніде вравдіг діть! (Тоб.); Кобзар: До грошей я но дуже ласий (Шевч.)]. ласитися (лашуся, ласишся) разг. льститься; разг. зариться [Ласиться, як кіт на сало (Ном.)]. ласиця 8оол. ласка [Вона прилипла до нього, мов ласиця, а її блискучі, майже дикі очі впилися жадібно в його блідаве, ніжно обличчя (Коб.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)