Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лат 433 леб латочка уменьги. 1) заплатка, заплаточка; 2) клочок; грядочка [Велике щастя — латочка землі!.. (Коцюб.); Посадила маленьку латочку цибулі (Черниг. у.— Сл.Гр.)]. Ср. латка 1—2. датувати (латую, датуєш) строим, решетить, обрешечивать. латук, -ку бот. (Ьасіиса Ь.) латук; ~к д й- к и й (Ьасіиса зсагіоіа Ь.) дикий салат. латуковий латуковый. латунний латунный [Основна його [приладу] частина складається з скляної, латунної або стальної трубки (Вісник АН УРСР, 1949, б)]. латунь, -ні латунь. лауданум, -му фарм. лауданум. лаун-теніс, -са спорт, лаун-теннис. лауреат лауреат; ^т Ленінської премії лауреат Ленинской премии [В числі лауреатів Ленінських премій—вчені, наукові працівники, інженери і робітники вугільної промисловості Радянської України (Рад. Укр., 1957, IV)]. лауреатський разг. лауреатский. лафа нескл. сущ. ж. р. фам. лафа". лафет воен. лафёт [Піхотинці пильно розглядали артилеристів, що сиділи на лафетах (Куч,)]. лафетний, лафетовий воен. лафетный. лафіт, -ту (сорт вина) лафйт. лахи, -хів, лахмани (род. лахманів) разг. лохмотья; рубище; отрепье, отрепья, отрёпки [Лежали обдерті люди в чорних об- роплених лахах (Фр-); Сива розтріпана циганка гріла коло вогню свої лахмани (Коцюб.)]. Ср. лахміття. лахматий лохматый, косматый [Він побачив у калюжі, як у каламутному дзеркалі, своє . лахмате, страшне обличчя (перекл. а Съо- мушкіна)]. лахмітник 1) старьёвщик; 2) (одетый в лохмотья; нищий) прен. лохмотник. лахмітниця 1) старьёвщица; 2) лохмотница. Ср. лахмітник 1—2. лахміття лохмотья; (реже) рубище; разг. отрепье, отрепья, отрёпки; (рваные, изношенные вещи) тряпьё, старьё [Дівчинка малесенька, в лахмітті в якомусь та в чобітках (Тесл.)\ А сам [Еней], вернувшися в будинки, Своє лахміття позбирав (Котл.)]. лацарбні нескл. сущ. м. р. лаццарбни. Лаціум, -му ист. Лациум. лацкан лацкан [Сивий інженер з орденом на лацкані зустрів її поглядом червоних від безсоння очей (Собко)]. лаштування приготовление; снаряжение [Тепер, коли справа вже дійшла до лаштування в дорогу, Сергій відчув, що відриватися від того, чим жив він у Нових Потоках, дуже важко (Козач.)]. Ср. лаштувати. лаштувати, -штую, -штуєш приготовлять, го- тбвить; (в отъезд и т. п. — обычно) снаряжать [Нема [Іванові] роботи біля товару— лаштує під повіткою, що потрібніше до весняної справи (Мирн.)]. лаштуватися, -штуюся, -штуєшся приготовляться, готбвиться; (запасаться необходимым— ещё) снаряжаться; (располагаться) устраиваться [Увечері полк лаштувався на марш (Гонч.); Семен повернувсь до казарми, коли бійці лаштувалися спати (Сміл.)]. лаштунки, -ків театр., перен. кулисы [Жарков вийшов з-за лаштунків (перекл. а Пан- фьорова)]. лащитися, -щуся, -щишся (до кбго) 1) ластиться (к кому, около когб); (без оттенка заискивания) ласкаться (к кому) [Він [собака] лизав мені руки, але не так, як раніш, коли лащився (перекл. а Л. Толстого)', Чого ж так лащишся до мене, Йване? (Греб.)]; 2) (заискивать) льнуть (к кому); подольщаться (к кому). лаяти1 (лаю, лаєш) (порицать) бранить, ругать, разг. лаять; (людей разг.— ещё) честить, отчёсывать, фам. пушить [Кузьма вирішив на перший раз не лаяти хлопця, а тільки побалакати з ним (Панч)]; ~^ти на всі заставки, /^ти на чім світ стоїть разг. ругательски ругать, ругать на чём свет стоит; см. ещЪ заставка1. лаяти2 (лаю, лаєш) (о собаках) *редк. лаять [На кого собаки на улиці лають? (ІПевч.); В селі там пси десь лають (Фр.)]. лаятися (лаюся, лаєшся) браниться, ругаться, разг. лаяться; (взаимно разг.— ещё) перебраниваться, перекоряться [Майор лаявся, проте злості не чулося в його словах (Гонч.); Лайка та сварка, бучі та колотнечі! Не було того дня, щоб вони між собою не лаялись (Мирн.)]. лебёдик 1) уменьш. от лебідь; 2) ласк. разг. голубчик, касатик [Чого ж тепер заплакав ти? ..Що серце порване, побите, ..Що ось як жити довелося,—Чи так, лебедику?! — Еге... (Шееч.)]. лебединий лебединый [Наче в пір'ї лебединім — в хмарах небеса (Мур.)]; ^-»на пісня лебединая песня. лебедиця орн. лебёдка (обл.), лебедь (ж. р.— народно-поэтическое). лебедіти, -джу. -дйш обл. 1) лепетать [Маргіт тривожно нахилилась над нею, щось ласкаво лебеділа до немовляти (Гонч.); — Добре мовите, Івануню, добре мовите! — ле- оедів Йойна (Фр.)]; 2) (слёзно) просить [ — Давай хліба, давай, змилуйся надо мною! — лебедів плачливим голосом Бовдур (Фр.)]; 3) (плакать, приговаривая при этом) причитать. лебедонька, лебедочка см. лебідонька, лебідочка. лебедя, -дяти лебедёнок [Під берегом там плавають лебедята (Чуб.)]. лебедятко ласк, от лебедя. лебедячий лебяжий. лебідка1 орн. лебёдка (обл.), лебедь (ж. р. — народно-поэтическое) [Не соколів на лебідок Той Бонн пускає: То він пальці свої віщі На струни спускає (Руд.)]. лебідка1 техн. лебёдка [Надворі скреготіла лебідка й лунали вигуки робітників з поворотного круга: ставили на ремонт паровоз (Бойч.)]. лебідонька, лебідочка, лебедонька 1) орн. ласк, лебёдушка [Рости ж, серце-топо- 28-380 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)