Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лас 432 лат дався всього-на-всього з трьох халупок, властиво курників, низеньких, кривих, зліплених з глини, як ластівчані гнізда (Коцюб.)]. ластівчин, -на, -не ласточкин [Як ластівчині гнізда, до гори тісно ліпляться одна до одної балкарські саклі (Шер.)]. ластів'я, -в'яти птенец ласточки [В ньому І гнізді | молоді ластів'ята квилять, що змога (Ч премій.)]. ластів'ячий ласточкин [Хата Петра Оском'юка стояла на горбі, немов ластів'яче гніздо (Март.)]. ластка портн. лбстовица. ластовеня, -няти птенец листочки; уменъш. птенчик ласточки [Стоян побачив і дітей, що мчали, як ластовенята, вулицею (Скляр.)] ластовенятко ласк, от ластовепя [Встали мати, встали й татко: Де ластовенятко? (Тич.)]. л&стовень, -тівпя бот. (СупапсНит Ь.) ластовень, ласточник. ластовий ластовый.- ластовйннй ласточкин; ^не зілля бот. обл. (СНеІШопшт тщ'из І*.) чистотел [Коли б мені ластовине зілля (Метл.)]. ластовиння собир. веснушки [Твое обличчя в ластовинні Сниться тяжко й солодко мені (Герас.)]. ластовії ця портн. лйстовица. ластонбгі, -гих сущ. тол. ластонбгие. ласувати (ласую, ласуєш) лакомиться [Улян- ка любила ласувати такими влежаними грушками (Донч.)]. ласуватися (ласуюся, ласуєшся) льститься; разг. зЗриться. ласун, -на лакомка; (любящий сладкое) сладкоежка (разг.), сластёна (разг.); уст. чре- воугбдник [Раз ласуни.. Поснідать добре захотіли .(Гл.)]. ласунка, ласуха лакомка; сладкоежка, сластёна; чревоугбдница [Цибелла же була ласуха (Котл.)]. Ср. ласун. лат (денежная единица в Латвии) ист. лат. лага1 (на одежде и т. п.) заплёта; разг. л?тка; ^та на ^ті (сильно изношенное; окраиной бедности) чаплаЧа на заплате [І дівчина його любить, Хоч лата на латі (Шевч.)]. лата2 строит, слега, обрешетина, решетина; (укрепляемая параллельно между стропилами) подрешетина, ~ти (мн. ч.) решетник (собир.), слеги, обрешетины, решетины; подрешетины [По той бік вулиці крізь непокриті лати Світилось небо синє-синє-си- нє (Піде), Теслярі, зчищаючи кору, обтісували сокирами довгі лати, товсту балку сволока і крокви (Кован.)]. латаний 1) прич. чиненный; платанный, латан- иый; ср. латати1 1; 2) прил. заплатанный, латаный {разг.) покрытый заплатами, в заплатах [Так думав, ідучи в латаній свитині, Сердега Ярема (Шевч.)]. латання чинка. латати1 (латаю, латаєш) 1) чинить; разг. платать, латать [Рибалки латають сітку (Корн.)\ З вікон низеньких сільських хат блимає світло.. Чоловіки: одні—чоботи латають, другі — рукавиці плетуть, треті — що інше... (Мирн.)]\ 2) (бить) фам. колотить, дубасить (фам.). латати2 (латаю, латаєш) обл. см. датувати. лататий ширбкий [Латате кленове листя торкалось кам'яної стіни (Риб.)]. лататися (латається) чиниться; платиться, лататься Ср. лат&ти1 1. лататтєві, -вих сущ. бот. кувшинковые. латаття бот (ЫутрНаеа Ь.) водяная лйлия; (белая — ещё) кувшинка; (жёлтая— ещё) кубышка [Само озеро — тиховоде, вкрите ряскою та лататтям, але з чистим плесом посередині (Л. Укр.)]. латвієць, -війця латвиец. латвійка латвийка. Латвійська Радянська Соціалістична Республіка Латвийская Советская Социалистическая Республика. латвійський латвийский. латвійці, -цін латвийцы. Латвія Лбтвия. лптпльці, -ців латгальцы. латентний научн. латентный. латеральний анат., лингв, латеральный. Латерит, -ту геол. латерит. лати1 (род. лат) ист. лбты [Матвій Шаула тепер справді скидався на середньовічного рицаря. На грудях — крицеві лати й на голові — шолом (Ле)]. лати2 (род. лат) (одежда) лохмбтья, робите; разг. отрепье, отрепья, отрёпки [Тяжко матір покидати у безверхій хаті, А ще тяжче дивитися На сльози та лати (Шевч.)]. лати3 см. лата1. лати* см. лата2. латина разг. латынь [X мельницький: Читали вірші латиною, і я відповідав їм латиною (Корн.)]. латиниця филол. латиница. латинізація латинизация. латинізм, -му филол. латинйзм. латинізувати, -зую, -зуєга латинизировать, латинізуватися, -зується латинизироваться. латиніст латинйст. латинка филол. разг. латиница. латинський латинский. латиняни, -няп ист. латиняне. латинь, -ні латынь [Лекції латині не пішли для Туровського намарне (Смол.)]. латиський латышский. латифундія ист., эк. латифундия [І латифундії взагалі становлять характерну рису російського приватного землеволодіння (Ленін)], латиш, -ша латыш. латиші, -нгів латыши. латишка латышка. латка 1) заплата; разг. л?тка [У дівчини й вуха почервоніли. Позирнула на латки на свої, та аж руками повела по їх, наче затулить хотіла (Тесл.)]\ 2) (о земле) клочбк; (в огороде) (небольшая) грядка [На самій горі була могила, а збоку чорніла латка городу (Панч); Капустяні грядки змінились латкою моркви (Ковач.)]. латпий ист. лбтный. латник ист. латник [Як тільки зайде Віз пори нічної, Під'їхать мають до литовських меж Три тисячі їх латників при зброї (перем. Терещенка)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)