Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лед 437 лев ноги, дві баби скромно зайшли в хату (Коп.)]; ^дь світ чуть свет [Ч а ц ь- к и й: Ледь світ вже на ногах — і я до ваших ніг (перекл. з Грибоедова)]. ледве-ледве, (реже) ледь-ледь, разг. ледве-на- лёдве нар. ёле-ёле, едва-едва; (немножко — ещё) чуть-чуть [На воді ряска, немов руда кора.. Човен ледве-ледве пролазить (Яо- цюб.); Він бачив, як заграли в неї міцно стиснуті губи, як ледь-ледь розквітли вони, відкривши разок дрібних, білих зубів (Ле)\. леденёць, -идя леденец. леденйетий леденистый. леденити, -нить леденить. леденіння леденение. леденіти, -нію, -нієш леденеть. ледеицёвий леденцовый. леденчик уменыи., ласк, леденчик. леді нескл. сущ. ж. р. леди [Острожин: ..Се певно актриса в ролі божевільної, яка- небудь Офелія чи скоріш леді Макбет (Л. Укр.)]. ледь см. ледве. ледь-ледь см. лёдве-лёдве. леєр, -ра мор. леер [Мічман весь зщулився, увібравши в плечі голову, поклав на холодний леєр кулаки (Куч.)]. лежак, -ка 1) (род койки) разг. лежак; 2) (род улья) лежак; 3) (часть дымохода) строит, лежак, боров. лежалніі лежалый, (испортившийся) залежалый [В степах, над морем починав танути лежалий сніг (Скляр.)]. лежаний лежалый; ~иі плоди лежалые плоды. лежанка лежанка [Від печі йшли дві перегородки, і вони утворювали маленьку кімнату з лежанкою (перекл. а Федіна)]. лежання лежание; разг. лёжка. лежати, -жу, -жиш лежать; (понемногу или часто — ещё) полёживать (разг.); (иметь место, быть расположенным где — ещё) находиться; уст., шутл. возлежать [Під дубом зелененьким Кінь замордований стоїть, А біля його молоденький Козак та дівчина лежить (Шевч.); Було тихо, і сонце мирно лежало на водяних галявинах (Гонч.)\ Перед ним лежав на десятки кілометрів рівний степ (Панч); В основі дружби народів СРСР лежить спільність їх життєвих інтересів (Вісник АН УРСР, 1953, 11); Юсов: Якось, Фелісато Гарасимівно, до простих людей більше серце лежить (перекл. з О. Островського)]; Цейлон ^>жйть поблизу Індостану Цейлон находится (лежит) вблизи Индостана. Лежатися: лежйться безл. разг. лежится; (чаще) н е ~ться не лежится [Не спиться, не лежйться, і сон мене не боре (Чуб.); Щоразу [Чорниш] ніяковів, думаючи, що сусіди-офіцери догадуються, чого йому не лежйться біля них (іонч.)]. лежачи лёжа [А вже, сам здоров знаєш, що лежачи не далеко зайдеш; я ж кажу: лежачи яка робота? (Г.-Арт.)]. лежачий лежачий [Хоча лежачого й не б'ють, То і полежать не дають Ледачому (Шевч.)]. лежбище охотн. лежбище [Витягтись на животі, він, як морж на лежбищі, поповз на каміння (перекл. а Сьомушкіна)]. лежбищний охотн. лежбищный. лежебока разг. неодобр, лежеббка, лежеббк (редк.) [— Вставай, лежебоко, — сказав добродушно батько,—та розкажи ще раз, про що ти гомонів учора з Кажаном (Донч.)]. лежень, -жня 1) (о человеке) обл. лежеббка; редк. лежеббк; обл. лежень [А з тебе що? лежиш, ледащо! Такії лежні людям нащо? (Гл.)]; 2) строит, лежень. лёжма нар. разг. лежмя; ~ма лежати разг. лежмя лежать, лежать в лёжку. лежня разг. неодобр, лежавше; разг. лёжка [Господи, яке то вже до лежні воно! Хоч би людей стидався! (Тесл.); За лежнею ніколи й посидіть (приказка)]; ~ні справляти разг. лежебочничать, лентяйничать, лбдырничать. лёзво редк. см. леза. лезг лезг. лёзги, -гів лёзги. лезгин лезгин. лезгини, -нів лезгины. лезгинка 1) лезгинка; 2) (о танце) лезгинка [На весіллях він браво танцював лезгинку з кинджалами (перекл. з Бабаевського)]. лезгинський лезгинский. лёзо лезвие, остриё [Гострі леза сокир в'їдалися в нетверду деревину (Шиян)]. лей (денежная единица в Румынии) лей, лея. лейб-гвардійський воен. дорев. лейб-гвардёй- ский. лейб-гвардія воєн, дорев. лейб-гвардия. лёйбик обл. 1) мужская короткая верхняя одежда без рукавов; 2) род верхней женской одежды; 3) (часть мужского костюма, надеваемая под пиджак и т. п.) обл. жилет [У дверях з'явився.. Мустафа, у чорній візитці, рябому лейбику (Коцюб.)]. лейб-медик дорев. лейб-медик. лейборист полит, лейборист. лейбористський полит, лейбористский. лейденський лейденский; ~ка банка физ. лёйденекая ба н ка. ленка фот. лейка. лейкемія мед. лейкемия. лейкома мед. лейкома. лейкоцит физл. лейкоцит. лейкоцитоз, -зу мед. лейкоцитоз. Лейпціг Лейпциг. лейпцігський лёйпцигский. лейтенант воен. и пр. лейтенант; м о л б д- шип ^т младший лейтенант; старший г^т старший лейтенант. лейтенантський воєн, и пр. лейтенантский. лейтмотив, -ву лейтмотив [Лейтмотивом через весь журнал [кіножурнал «Радянська Україна» № 46] проходить тема боротьби за мир (Літ. газ., 1950, IX)]. лейцин, -ну хим. лейцин. лейцит, -ту мин. лейцит. лекало спец. лекало. лекальник техн. лекальщик. лексема лингв, лексема. лексика лингв, лексика. лексикограф лингв, лексикбграф. лексикографічний лингв, лексикографический. лексикографія лингв, лексикография. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)